
- •1. Структура, зміст, мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці.
- •3. Стан охорони праці в Україні
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Право працівників на оп при укладенні трудового договору
- •10. Cтимулювання охорони праці
- •11. Обовязки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обовязкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •14. Фінансування охорони праці
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31. Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та оп.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину.
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •40. Вентиляція, види вентиляції.
- •41. Кондиціювання повітря.
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщення, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •45. Розрахунок освітлення.
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •53.Методи захисту від емв.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп'ютера.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •65. Загальні умови безпеки до виробничого обладнання
- •66. Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин , що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів
- •70.Актуальність питань електробезпеки
- •71. Основні визначення електробезпеки
- •72. Дія електричного струму на організм людини
- •73. Термічна дія струму
- •74. Електролітична дія струму
- •75, Біологічна дія струму
- •76. Чинники ,що впливають на тяжкість уражень електричним струмом
- •77. Поняття «пороговий відчутний струм».
- •80. Напруга кроку.
- •81. Причини електротравм.
- •82. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •83. Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84. Електрозахисні засоби
- •85. Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом
- •87. Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88. Основні причини пожеж.
- •89. Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91. Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92. Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93. Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95. Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
- •96. Принцип дії вогнегасних засобів (води, вогнегасників різних типів).
32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та оп.
Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної І професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.
Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:
економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;
визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;
оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;
розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;
визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.
Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.
Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
1.Скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці
2.Скорочення чисельності працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам.
3.Збільшення кількості машин, механізмівта виробничих приміщень, приведених до вимог норм охорони праці
4.Зменшення коефіцієнта частоти травматизму
5.Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму
6.Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:
7.Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання.
8.Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:
9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці.