- •Передмова
- •§ 1. Предмет, завдання, система і методи криміналістики та її зв'язок з іншими науками
- •§ 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •Характером отриманих результатів;
- •Ознаками (властивостями) ідентифікованих об'єктів;
- •Сутністю ототожнюваних об'єктів.
- •§ 3. Загальнотеоретичні питання криміналістичної техніки
- •§ 4. Загальні положення криміналістичної техніки
- •Засоби для збирання інформації в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;
- •Засоби для експертного дослідження речових джерел, тобто «засоби слідчого і оперативного працівника» та «засоби експерта».
- •Оперативна техніка;
- •Криміналістична техніка;
- •Спеціальна техніка.
- •§ 5. Фіксація та вилучення слідів рук
- •Лінії рамок візерунка (периферичні);
- •Лінії основи візерунка (базисні);
- •Центр візерунка.
- •Протилежного кольору від поверхні, на якій ведеться пошук сліду;
- •Частинками твердого матеріалу, що потовчені дрібно;
- •Сухими.
- •Скопійовані (вилучені) на дактилоплівку сліди пальців рук;
- •Дактилокарти з відбитками пальців рук, а в необхідних випадках — з відбитками долонь підозрюваних осіб;
- •У разі необхідності — чисті аркуші паперу, на яких відібрано відбитки нігтьових фалангів пальців рук і долонь (долонь підозрюваних осіб ).
- •§ 6. Огляд і фіксація слідів ніг та автотранспортних засобів
- •Сліди босих ніг;
- •Сліди ніг, взутих у шкарпетки або панчохи;
- •Сліди взуття.
- •Виготовлення гіпсових копій з об'ємних слідів;
- •Копіювання поверхневих слідів.
- •Визначити механізм утворення слідів взуття (ніг);
- •Ідентифікувати взуття в разі його вилучення у підозрюваного;
- •Виявити за стежкою слідів ніг (взуття) загальні ознаки особи.
- •§ 7. Механоскопія - криміналістичне дослідження слідів знарядь зруду та інструментів
- •§ 8. Криміналістичне дослідження зброї
- •1) Сліди нижньої поверхні затвора; 2) сліди досилана; 3) сліди губи магазина;
- •4) Сліди казенного зрізу патронника; 5) сліди зачіплювача викидача; 6) слід
- •1) Підпора; 2) стояк; 3) основа;
- •4) «Зуби»
- •§ 9. Судова фотографія і відеозапис Фіксація і дослідження візуальної інформації
- •§ 10. Криміналістична габітологія та реєстрація
- •§11. Криміналістичне дослідження
- •§ 12. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 13. Загальні питання криміналістичної тактики
- •Безпосереднє проведення слідчих дій при розслідуванні злочинів;
- •Вибір поведінки суб'єктів криміналістичної діяльності;
- •Напрацювання типових тактичних прийомів, що активно і результативно впливають на учасників криміналістичної діяльності в межах чинних кримінально-процесуальних форм, у межах законності.
- •§ 14. Тактичні прийоми, засновані на даних психології
- •§ 15. Тактичні прийоми, засновані на даних
- •Вчення про версії та планування досудового слідства;
- •Принципи криміналістичної тактики;
- •Засоби криміналістичної тактики і тактики окремих слідчих
- •§ 16. Окремі положення концепції звичаєвої криміналістичної тактики
- •Тактики
- •§ 17. Слідчий огляд
- •§ 18. Допит
- •§ 19. Характер і значення підготування до допиту
- •§ 20. Зміст тактики допиту
- •§21. Допит неповнолітніх
- •§ 22. Допит підозрюваного, обвинуваченого
- •§ 23. Психологічні особливості допиту
- •§ 24. Фіксація результатів допиту
- •§ 25. Тактика допиту свідків та потерпілих у конфліктних ситуаціях
- •§ 26. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого в конфліктній ситуації
- •§ 27. Фіксація свідчень у ході допиту в конфліктній слідчій ситуації
- •§ 28. Проведення допиту віч-на-віч
- •§29. Обшук
- •§31. Відтворення обстановки та обставин події
- •§ 32. Судові експертизи та їх види
- •§ 33. Криміналістична версія і планування слідства
- •Сіткове планування
- •Концентроване календарне планування
- •§ 34. Криміналістична реєстрація
- •Розділ V
- •§ 35. Загальні положення розслідування окремих видів і груп злочинів
- •§ 36. Криміналістична характеристика методики розслідування окремих видів
- •§ 37. Розслідування умисних убивств
- •§ 38. Методика розслідування вбивств, інсценованих під суїцид
- •§ 39. Кримінолого-криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 40. Організовані злочинні угруповання, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення
- •§ 41. Запобігання вбивств на замовлення суб'єктами криміналістичної діяльності
- •§ 42. Методика розслідування злочинів
- •§ 43. Методика розслідування зґвалтувань
- •§ 44. Методика розслідування крадіжок чужого майна
- •§ 45. Методика розслідування грабежів та розбійних нападів
- •§ 46. Розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів,
§ 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
Поняття і значення криміналістичної ідентифікації
Криміналістична ідентифікація (лат. Шепіі/ісаге — ототожнення) — це вчення, сутність якого полягає в процесі встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, що мають значення для розкриття злочину, його досудового та судового слідства. Криміналістична ідентифікація відповідно до її завдання, змісту має різноплановий характер, а конкретизація в кожному випадку залежить від обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин. Криміналістичну ідентифікацію водночас необхідно розглядати в шести напрямах. Зокрема, як: криміналістичне вчення; спеціальне завдання; процес дослідження; продукт діяльності (наслідки); оцінку; додаткове дослідження і кінцевий результат.
Криміналістична ідентифікація як криміналістичне вчення — це сукупність систематизованих науково-теоретичних положень про закономірності встановлення тотожності об'єктів (що вони одні й ті самі в різний час), які використовуються для отримання доказів у кримінальній справі про злочин.
16
Завдання криміналістичної ідентифікації — це спланований обсяг роботи щодо встановлення тотожності об'єкта (що він один і той самий в різний час) з метою отримання доказів у кримінальній справі про злочин. Криміналістична ідентифікація як процес дослідження — це послідовне наукове вивчення певного об'єкта на предмет встановлення за окремими ознаками (характеристиками) наявності чи відсутності його тотожності, що він один і той самий — одиничний, і відомості про нього мають значення для обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.
Кінцевий результат ідентифікації — установлення (ототожнення) за ознаками і властивостями лише одного (окремого) об'єкта. Однак об'єкт, що розшукується, може і не мати ідентифікаційних ознак та властивостей, а з цих причин — не може бути виділений як одиничний. Це означає, що необхідно ототожнити групову належність об'єкта. Потрібно зазначити, що належність об'єкта до певної групи встановлюється також у тому разі, коли в сліді відбилася тільки частина ознак.
Значення криміналістичної ідентифікації можна визначити завдяки використанню результатів відповідних досліджень у процесі розкриття та розслідування кримінальних справ про злочини. Хоч і в меншому еквіваленті доказової сили, все ж є важливим для процесу розкриття і розслідування злочинів зміст установлених результатів групової належності об'єктів. Висновки криміналістичної ідентифікації застосовуються в практиці розслідування злочинів і розшуку злочинців.
Об'єкти криміналістичної ідентифікації
Стаття 84. Докази
1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Тобто, будь-яка матеріальна дійсність буття, що потрапила в поле зору кримінального судочинства, фактично може бути об'єктом криміналістичної ідентифікації. Проте, такий об'єкт має бути наділений певною кількістю ознак і властивостей, з урахуванням яких його можна виокремити з матеріального світу у встановленому процесуальному порядку. Усю сукупність об'єктів матеріального буггя можна класифікувати на дві основні групи: ідентифікуючі та ідентифіковані. Ідентифікуючим
17
об'єктом є об'єкт, за допомогою якого віршується завдання ідентифікації. Ідентифікований об'єкт — це той матеріальний об'єкт, установлення тотожності якого є головним завданням ідентифікації. Ідентифікуючі об'єкти класифікуються на шукані й ті, шо перевіряються, а ідентифіковані — на досліджувані й зразки для порівняння. Досліджуваними об'єктами (сліди) називають ще об'єкти невідомого походження, тоді як зразки для порівняння -об'єктами відомого походження.
Спробуємо розглянути зазначені поняття на такому прикладі. При огляді місця події — квартири, а також виявленого там з ознаками насильницької смерті трупа громадянки Р. слідчий побачив на підлозі комірки слід підошви спортивного взуття правої ноги підозрюваної особи. Слід мав загальні й окремі ознаки. У цьому випадку ідентифікованим об'єктом є слід взуття; за ознаками на ньому можна уявити шуканий ідентифікуючий об'єкт — взуття, яким був залишений даний слід. У процесі розслідування умисного вбивства було виявлено і вилучено по одній парі спортивного взуття в чотирьох підозрюваних, що вчинили вказаний злочин за попередньою змовою. Це означає, що на місці вчинення злочину кожним вилученим взуттям для правої ноги міг бути залишений слід. Указані об'єкти будуть ідентифікуючі, тобто ті, що перевіряються. Для порівняльного дослідження у взуття, що перевіряється, відбираються необхідні для експертного дослідження зразки -ідентифіковані зразки. Під час порівняльного дослідження встановлюється збіг загальних і окремих ознак досліджуваного та одного з експериментальних слідів. Так установлюється ідентифікуючий шуканий об'єкт — конкретне взуття правої ноги.
Таким чином, об'єкти криміналістичної ідентифікації — це ті предмети (речі), тварини, особи, установлення тотожності яких набуває істинного значення для кримінальної справи про злочин завдяки виконанню суб'єктами криміналістичної діяльності своїх процесуальних функцій.
Форми і види криміналістичної ідентифікації
Криміналістичну ідентифікацію можна класифікувати за чотирма формами: процесуальною, аналогією, непроцесуальною і змішаною. Процесуальна форма криміналістичної ідентифікації визначена кримінально-процесуальним законодавством. Наприклад, пред'явлення особи для впізнання є спробою ідентифікувати її за ознаками зовнішності.
Форма криміналістичної ідентифікації за аналогією передбачає проведення слідчих дій, не врегульованих законом. Причиною цього є те, що в кримінально-процесуальному законі є прогалини,
зокрема, не передбачені чинним кримінально-процесуальним законодавством упізнання за звуковими та шумовими ознаками; за одорологічними ознаками; впізнання місцевості. Так, впізнання за звуковими та шумовими ознаками — слідча дія, не регламентована законом, сутність якої полягає у пред'явленні у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) явищ, викликаних коливальними рухами повітря чи іншого середовища (звуки голосу, пострілу, звук музики, шум потягу, шум у залі тощо) упізнаючому — учаснику криміналістичної діяльності, що впізнає їх своїми органами слуху. Упізнання за одорологічними ознаками є також слідчою дією, не регламентованою законом, зміст якої в пред'явленні різних матеріальних об'єктів (парфуми, одеколон тощо), у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) упізнаючому — учаснику криміналістичної діяльності й упізнання їх органами нюху за ознаками запаху.
Діяльність оперативних підрозділів, що спрямована на розшук злочинців, потерпілих, свідків, будь-якої інформації про злочин з використанням фотографій, описових ознак, має криміналістичну ідентифікаційну природу.
Змішана форма криміналістичної ідентифікації передбачає поєднання в будь-якій пропорції попередніх форм. Наприклад, провадження органами дізнання розшуку злочинців, потерпілих за дорученням слідчого в розслідуваній ним справі.
У криміналістиці існує поняття форми ототожнення людини за ознаками зовнішності. Це, зокрема, установлений для суб'єктів і учасників криміналістичної діяльності процес, сутність якого характеризується трьома напрямами і складається з упізнавання, оперативного узнавання, експертної ідентифікації й проводиться при оперативно-розшуковій діяльності та досудовому слідстві кримінальних справ про злочин.
Види криміналістичної ідентифікації можна класифікувати за: