- •1.Основні поняття маркетингу.
- •2. Сутність маркетингу та його походження.
- •4 Основними цілями маркетингу є наступні.
- •5. Завдання і функції маркетингу.
- •8. Принципи маркетингу
- •10. Еволюція концепцій маркетингу
- •11. Види маркетингу
- •12. Навколишнє середовище маркетингу
- •13. Види клієнтурних ринків.
- •14. Основні підходи до класифікації потреб покупців
- •15. Сутність та складові мікросередовища
- •16. Сутність та складові макросередовища
- •17. Основна мета вивчення маркетингового середовища фірми
- •18. Поняття «маркетингової суміші»
- •19.Субєкти маркетингу.
- •20. Основні проблеми розвитку маркетингу на вітчизняних підприємствах.
- •21. Процес маркетингового дослідження.
- •22. Основні напрямки маркетингових досліджень.
- •23. Роль маркетингових досліджень у прийнятті управлінських рішень.
- •24. Маркетингова інформаційна система.
- •25. Методи збору інформації при проведені маркетингових досліджень, їх переваги та недоліки.
- •26. Методи збирання первинних даних у маркетингових дослідженнях.
- •27. Організаційні форми маркетингових досліджень.
- •28. Класифікація джерел і видів інформації та їх характеристика.
- •29. Звіт про проведення маркетингових досліджень.
- •30. Аналіз ринкових можливостей ринку.
- •31. Місткість ринку та методи її визначення.
- •32. Поняття "сегментування ринку", мета його застосування.
- •33. Аналіз кон'юнктури ринку.
- •34.Конкурентоспроможність підпр. Та порядок її оцінки.
- •35. Атрибути товару та їх характеристика.
- •36. Маркетингова концепція товару.
- •39. Три рівні створення товару
- •41. Товарна марка та її характеристика
- •43Товарний асортимент та товарна номенклатура, їх диференціація та диверсифікація
- •46. Алгоритм розробки нових товарів
- •47. Рівні створення нового товару
- •48. 49. Концепція життєвого циклу товару та завдання
- •50. Конкурентоспроможність товару та методи її визначення
- •51. Організаційні форми управління продукцією підприємства
- •52. Напрямки товарної стратегії підприємства
- •53.Критерії і методи елімінування продукції
- •54. Сутність та роль маркетингової цінової політики.
- •55. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
- •56. Методи прямого ціноутворення.
- •57. Непряме ціноутворення.
- •58. Види цінових політик.
- •59. Диференціювання цін.
- •60. Стратегії ціноутворення, їх зміст і призначення.
- •61. Сутність, завдання та функції маркетингової політики розподілу.
- •62. Сутність, види і характеристика каналів розподілу.
- •63. Алгоритм формування каналів розподілу.
- •64. Фактори, що впливають на вибір оптимальної структури каналу розподілу.
- •66. Основні аспекти управління каналами розподілу.
- •67. Порядок аналізу та оцінки каналів розподілу.
- •69. Сутність та принципи посередницької діяльності в каналах розподілу.
- •74. Конфлікти в каналах розподілу та методи їх ліквідації.
- •75. Сутність та основні елементи комплексу маркетингових комунікацій
- •77. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
- •Порівняння реклами та персонального продажу
- •79. Реклама (сутність, види)
- •82. Алгоритм прийняття рішень щодо рекламування
- •90. Організаційні аспекти розвитку маркетингу.
- •97. Процесу планування маркетингу.
- •104. Об'єкти та методи контролю.
- •105. Мета і типи контролю.
- •108. Ревізія маркетингу.
52. Напрямки товарної стратегії підприємства
При обґрунтуванні стратегії діяльності на ринку можуть бути використані три типи стратегій:
стратегія недиференційованого маркетингу;
стратегія диференційованого маркетингу;
стратегія концентрованого маркетингу.
Практика показує, що в період становлення ринкових відносин і формування підприємницьких структур значне число підприємств дотримувалося стратегії недиференційованого маркетингу. Ця стратегія орієнтує фірму на спільність інтересів у потребах покупців, а не на розходженні в мотивації і відносин покупців до товару і процесу покупки. Шляхом розробки таких товарів і маркетингової програми, які б задовольняли середню масу покупців, фірма досягає мети завдяки перебуванню лінії компромісу. Стандартизація і масовість виробництва товарів є головними факторами успіху фірм, що дотримуються цієї стратегії. Стратегія недиференційованого маркетингу забезпечує в цілому досить низькі витрати на виробництво в збут продукції. Однак, як відзначає Дж.Еванс "Ця стратегія в основі своєї не відповідає маркетинговій стратегії, тому що суперечить принципам сучасного маркетингу" [28]. Економія витрат при виробництві продукції дуже швидко нівелюється за рахунок великих непропорційних витрат на маркетинг і зниження цін. Використання такої стратегії не доцільно особливо для підприємств однієї галузі, тому що в цьому випадку реальне виникнення жорстокої конкурентної боротьби на великих сегментах ринку і повне ослаблення малих прибуткових сегментів. Сучасна концепція маркетингу розглядає два типи стратегій: концентрованого і диференційованого маркетингу. Стратегія концентрованого маркетингу жадає від підприємства зосередження зусиль на одному чи декількох, але прибуткових сегментах ринку. На цих сегментах ринку фірма концентрує один чи кілька продуктів і супроводжує їх цільовими маркетинговими програмами. По своєму змісті ця стратегія відповідає концепції ринкової ніші, тобто роботі на такому сегменті ринку, для якого товар даної фірми і її можливості постачання є найбільш придатними. Стратегія концентрованого маркетингу найбільш краща для малих і середніх підприємств, що не мають у розпорядженні досить великих фінансових засобів, щоб працювати на всіх сегментах ринку. У той же час, підприємства які використовують цю стратегію, змушені більше уваги приділяти репутації, престижності свого продукту, проводити своєчасний аналіз обраних сегментів і стежити за динамікою частки ринку, що вони мають, а також за тим, щоб на цьому сегменті ринку не зростало число конкурентів. Завдяки політиці спеціалізації виробництва, збуту і маркетингу фірма, в умовах цієї стратегії, може забезпечити собі значну економію фінансових і матеріальних ресурсів. З іншої сторони варто через можливість появи високого ризику від діяльності на одному сегменті здійснювати диверсифікованість своєї діяльності й охоплення різних сегментів ринку. Стратегія диференційованого маркетингу жадає від фірми організації її діяльності на декількох сегментах зі спеціально для них розробленими товарами і маркетинговими програмами. Ця стратегія відповідає основному принципу маркетингу, тому що орієнтована на покупців і маркетингові програми, що відповідають їх мотивам і представленням. Ця стратегія найбільше повно відбиває ситуацію на ринку покупця. Тому, як правило, забезпечує більш високий обсяг продажів і менший, у порівнянні зі стратегією концентрованого маркетингу, рівень ризику. Стратегія диференційованого маркетингу вимагає високих інвестиційних, виробничих і управлінських витрат, тому вона, в основному, посильна для великих підприємств.