1.Основні поняття маркетингу.

Вихідною ідеєю, що лежить в основі маркетингу, є ідея людських нужд.

Нужда - відчуття що відчувається людиною, чого-небудь.

Отут і основні фізіологічні нестатки в їжі, одязі, теплі і безпеці; та соціальні нестатки в духовній близькості, впливові і прихильності; та особисті потреби в знаннях і самовираженні. Якщо нужда не задоволена, людина відчуває себе обездоленою і нещасною. І чим більше значить для нього той чи інший нестаток, тим глибше він переживає. Незадоволена людина зробить одне з двох: або займеться пошуками об'єкта, здатного задовольнити нестаток, або спробує заглушити її.

Потреба - нестаток, що прийняв специфічну форму відповідно до культурного рівня й особистості індивідів. В міру прогресивного розвитку суспільства ростуть і потреби його членів. Люди стикаються з усе великою кількістю об'єктів, що будять їхню цікавість, інтерес і бажання. Виробники зі своєї сторони починають цілеспрямовані дії для стимулювання бажання мати товари. Вони намагаються сформувати зв'язок між тим, що вони випускають, і нестатками людей.

Попит - це бажання з урахуванням наявної купівельної спроможності, тобто забезпечена грошима потреба в товарах (послугах), які реалізуються на ринку. Існує кілька видів попиту на товари, зокрема негативний, нульовий, такий, що зменшується, непостійний, латентний, повний, оманливий, надмірний, небажаний, повсякденний, специфічний, інфляційний.

Людські нестатки, потреби і запити наводять на думку про існування товарів для їхнього задоволення.

Товар - все, що може задовольнити чи потребу нестаток і пропонується ринку з метою залучення ваги питання, придбання, використання або споживання. Товаром можна назвати все, що здатне надати послугу, тобто задовольнити потребу. Крім виробів і послуг, це можуть бути особи, місця, організації, види діяльності та ідеї.

Маркетинг має місце в тих випадках, коли люди вирішують задовольнити свої потреби і запити за допомогою обміну.

Обмін - це акт отримання від якогось бажаного об'єкта з пропозицією чогось натомість. Розрізняють бартерний (товар - товар) і товарно-грошовий обмін (гроші - товар чи товар - гроші). Комерційний обмін цінностями між двома сторонами називається угодою. Угода має місце тоді, коли кожен з її учасників визнає, що вона є вигідною для нього, тобто дає якийсь позитивний результат.

Ринок — це інститут чи механізм, який об'єднує покупців і продавців товарів чи послуг, де покупці хочуть і спроможні щось купити, а продавці — заінтересовані в продажу товарів і згодні на обмін.

Залежно від співвідношення попиту і пропонування розрізняють ринки продавців (попит на товари пе­ревищує їх пропонування) і покупців (пропонування перевищує попит). За конкурентною ситуацією розрізняють ринки чистої конку­ренції, монопо­лістичної конкуренції, олігопольні і монопольні. За характером товарного обміну розрізняють ринки товару, капіталу, робочої сили і цінних паперів; за взаємовідносинами між продавцями і покупцями — ринки вільні, закри­ті і регульовані; за методами і об'єктами товарного обміну — біржі, торги, аукціони; за національними кордонами — внутрішні і зовнішні; за типом клієнтури — виробничі, торгові, державних організацій, кінцевих споживачів, міжнарод­ні; за напрямками товарного руху — ринки закупівель і збуту товарів. Залежно від міри відповідності продукції підприємства по­бажанням споживачів і його можливостей задовольнити такі бажання розрізняють цільові ринки, побічні ринки і так звану зону байдужості.