5 День.

т/с Чегенітра – о. Єгиз-Тинах – п. Казка – т/с Метеостанція. Пройдено 16 км. Перепад висот 700 – 1040 м.Сонячно, видимість гарна. Ходовий час - 4 годин 40 хвилин.

М 1:42500

О 9 годині 30 хвилин група почала рух із т/с Чегенітра стежкою вгору (Ф-42) на орієнтир скельні виступи над стоянкою в північному напрямку, що веде вздовж русла правого рукава витоків річки Алачук, на якій знаходиться джерело Суук-Су. Генеральний азимут на верх яйли північ . Маркування відсутнє .

Піднявшись вгору 500 метрів до скельних виступів стежка змінює напрямок на північно-східний, обходимо скельні виступи низом праворуч. Стежка прямує через буковий ліс вгору в північно-східному напрямку, по правому схилу відносно річки Алачук (Ф-43), інколи на деревах трапляється ледь помітне синьо-біле старе маркування . Стежка проходить по сипучому кам’янистому схилу, що ускладнює рух угору (Ф-44), на галявинах відкривається вид на пройдений маршрут (Ф-45). О 11 годині виходимо на південно-східний край Карабі яйли на дорогу (Ф-46). З’являється вид на орієнтир – витоки річки Алачук. Обходимо ліворуч висохлі витоки річки Алачук (Ф-47), рухаючись у північному напрямку виходимо на розвилку доріг, звідси відкривається вид на Карабі яйлу. Сходження зайняло 1 годину 40 хвилин.

Далі генеральний азимут змінюється на північно-західний, на озеро Єгиз-Тинах, рухаємося в цьому ж напрямку (Ф-48), маркування відсутнє, через 20 хвилин руху дорогою з’являється вид на вище згадане озеро (Ф-49). О 12 годині 30 хвилин група підійшла до пересохлого озера Єгиз-Тинах (Ф-50), обійшовши його ліворуч, рухаємося за тим же азимутом дорогою на гору, де о 13 годині зупинилися на обід. Праворуч від дороги, на пагорбі, виконане панорамне фото (Ф-51).

Після обіду о 14 годині відновлюємо рух, змінюється генеральний азимут на західний, з’являється чіткий орієнтир для руху - г. Динозавр (Ф-52) Рухаємося за цим же азимутом. Чрез 500 метрів сходимо з дороги , складний, каменистий характер рельєфу значно ускладнює й уповільнює рух. Через 1 годину виходимо до печери Казка (Ф-53). Далі рухаємося в цьому ж напрямку по бездоріжжю, обходячи карстові ями, і о 16 годині 10 хвилин виходимо на орієнтир г. Динозавр (Ф-54). Обійшовши гору Динозавр ліворуч з північного боку, виходимо на дорогу, з’являється вид на метеостанцію - орієнтир для руху. Напрямок нашого руху змінюється на південно-західний. Через 1 годину підходимо до Метеостанції (Ф-55), де о 17 годині 20 хвилин організовуємо ночівлю (Ф-56).

На місці стоянки зручні місця для розташування наметів, але відсутня вода в джерелі поруч, як і на всій Карабі яйлі, вода тільки привозна на метеостанції, тут також є можливість користування газовою плитою і водою за окрему плату: 5 гривень з чоловіка. Наявність дров відсутня. Протягом дня група рухалася мобільно, можливість поповнення запасів води відсутня, що ускладнювало пересування.

Фото – 42 Стежкою в напрямку скельних виступів над стоянкою.

Фото – 43 Угору буковим лісом

Фото – 44 Угору сипучою кам’янистою стежкою.

Фото – 45 Урочище Чегенітра, вид на пройдений маршрут.

Фото – 46 Південно-східний край Карабі яйли, вид на орієнтир

Фото – 47 Грунтовою дорогою в напрямку орієнтиру

Фото - 48 Грунтовою дорогою по Карабі яйлі

Фото – 49 Ґрунтовою дорогою в напрямку орієнтиру о. Єгиз-Тинах

Ф ото – 50 Біля озера Єгиз-Тинах

Фото – 51 Оглядове панорамне фото

Фото – 52 Рух по Карабі яйлі в напрямку орієнтиру г. Динозавр

Фото – 53 Поруч із печерою Казка

Фото – 54 Поруч з орієнтиром г. Динозавр

Фото – 55 Рух на орієнтир Метеостанція

Фото – 56 т/с Метеостанція

30.10.08

6 день

т/с Метеостанція – яйла Орта-Сирт – г. Колан-Баір 914 м. – т/с Курган Слави.

Пройдено 16 км. Сонячно, видимість гарна. Ходовий час - 5 годин.

М 1:46200

О 10 годині 30 хвилин група почала рух від т/с Метеостанція (Ф-57). Генеральний азимут – захід, орієнтир для руху галявина на яйлі Орта – Сирт.Рухалися маршрутом 159 у західному напрямку по бездоріжжю, обходячи карстові ями, за маркуванням - купи каміння (Ф-58). Маршрут нанесений на карті не відповідає маршруту на місцевості. Через 1 годину 30 хвилин руху група підійшла до краю Карабі Яйли, перетнули дорогу і по краю галявини стежкою осипним схилом (Ф-59) спустились до річки Су-ат. Перейшли пересохше русло повз галявину, що залишається праворуч, і відразу вгору ледь помітною стежкою, промаркованою спочатку купами каміння, згодом маркування зникає разом зі стежкою, і група виходить на яйлу Орта–Сирт за азимутом на захід. Піднялись на південно-східний край вище згаданої яйли. По яйлі група продовжує рух за азимутом у північному напрямку, маркування відсутнє, через 1500 метрів виходимо на дорогу, звідки в далині видно пам’ятник, а ліворуч з’являється вид на орієнтир - висота 907, а ми, дійшовши до узлісся ліворуч, рухаемося під лісом униз у західному напрямку лощиною. Залишаємо праворуч орієнтир - гору 907, виходимо на стежку, яка виводить нас на пересохше русло р.Бурульча, маркування відсутнє. По руслу річки рухаємося в західному напрямку. О 14 годині виходимо на місце розгалуження річки Бурульча - на Велику і Малу Бурульчу. Тут організовуємо обід. Пообіду відновлюємо рух, малопомітною, місцями зникаючою стежкою вгору в західному напрямку за маршрутом 156, о 15 годині 30 хвилин група виходить на східний край Долгоруківської яйли (Ф-60) і за азимутом на північний-захід продовжила рух по яйлі (Ф-61) на орієнтир - край узлісся, маркування відсутнє. Підійшовши до лісу, вийшли на пагорб, звідки відкривається вид на всю Долгоруківську яйлу й з’являється чіткий орієнтир для руху - висота 914 Колан-Баір, куди й рухаємося (Ф-62). Через 30 хвилин руху минаємо пам’ятник партизанам (Ф-63) і йдемо під лісом в тому ж напрямку дорогою, минаємо ще три пам’ятники. Біля другого відкривається вид на Курган Слави (Ф-64). Через 20 хвилин підходимо до нього (Ф-65) й обходимо праворуч. О 17 годині 30 хвилин виходимо на т/с Курган Слави, де й організовуємо ночівлю (Ф-66). На місці стоянки зручні місця для установки наметів, поблизу, у лісі, за 200 метрів в північно-східному напрямку потужне партизанське джерело з питною водою, наявність дров у достатній кількості. Протягом дня група рухалася мобільно, можливість поповнення запасів води відсутня, що ускладнювало пересування.

Фото – 57 Метеостанція

Фото – 58 Маркованою стежкою до орієнтиру Орта-Сирт яйли

Ф ото – 59 Осипним схилом вниз до річки Су-Ат

Фото – 60 Піднялись на східний край Долгоруківської яйли

Фото – 61 Долгоруківською яйлою за азимутом у північно-західному напрямку

Фото – 62 Ґрунтовою дорогою на орієнтир

Фото – 63 Висота 914 м. Колан-Баір. Пам’ятник партизанам

Фото – 64 Ґрунтовою дорогою вздовж узлісся до Кургану Слави повз пам’ятників партизанам

Фото – 65 Курган Слави

Фото – 66 Т/с Курган Слави. Партизанське джерело

31.10.2008.