Оглядова карта

ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ

Загальногеографічна характеристика

Географія:

Крим - один з найбільш популярних курортних і туристських центрів не тільки України, але і Східної Європи. З 1954 року Крим є частиною України, а з 1991 року має статус автономної республіки. Населення Криму - 2 650 тисяч чоловік, площа - близько 27 тисяч квадратних кілометрів, протяжність берегової лінії Криму перевищує 1 тис км. Надра Криму багаті на корисні копалини. Столиця Криму, місто Сімферополь, має населення близько 400 тисяч жителів. Крим являє собою півострів, що омивається Чорним і Азовським морями, зв'язаний з материковою Україною Перекопським перешийком. Адміністративний кордон на півночі проходить по Перекопському валу і Сивашу. На північному сході півострова знаходиться довга піщана коса - Арабатська стрілка, і її північна, більш широка половина відноситься до Херсонської області України. А протилежний "кут" Криму займає місто Севастополь, що має республіканське підпорядкування і по більшій частині питань господарського життя відособлений від Кримської республіки. Протягом багатьох епох Криму належить роль оживленого перехрестя цивілізацій, народів і культур, що залишили нам у спадщину надзвичайні природні й історичні пам'ятники.

Природа

Майже 2/3 частини півострова займають рівнини і степ, дуже схожі на степу сусідніх областей України. На заході вони переходять у вапнякові уступи Тарханкуту, а на сході - у горбкуваті гряди Керченського півострова. На півдні півострова піднімаються гори. Вони простягнуться трьома грядами уздовж моря майже на 180 кілометрів від Севастополя до Феодосії. Їхні північні схили пологі, а південні обривисті. Дві нижні гряди складають Кримське передгір'я, розрізане на окремі масиви мальовничими річковими долинами. Переважні висоти 700-120м, максимальна – 1545м (г. Роман-Кош). Найвищим є головне пасмо Кримських гір, плоскі вершини яких називаються яйлами: Байдарська, Ай-Петринська, Ялтинська, Нікітська, Гурзуфська, Бабуган-Яйла, Чатир-Даг, Демерджі-яйла, Довгоруківська та Карабі-яйла, яке встає суцільним високим бар'єром, закриваючи від північних холодних вітрів вузьку, шириною 2-8 кілометрів, смугу землі - знаменитий Південний берег Криму, якому півострів зобов'язаний своєю курортною популярністю. Головне пасмо є акумулятором підземних вод, які, розтікаючись на південні і північні схили, дають початок струмкам і річкам. Тут поширені різноманітні карстові форми рельєфу. Найбільш ці­кавими для туристів є карстові печери Криму. Розвитку карстових процесів сприяють тріщинуватість юрських вапнякових порід, кліматичні умови. На Головному пасмі буває за рік від 1 000 (на заході) до 600—700 мм (на сході) опадів, причому 50—60 % у вигляді снігу.Півострів багатий рідкими рослинами і тваринами, неповторними ландшафтами. У Кримських горах зосереджено близько 120 природоохо­ронних об'єктів.Багато з них знаходяться під заповідною охороною. Загальна площа охоронюваної території складає близько 700 квадратних кілометрів. Багато заповідних об'єктів відкриті для відвідування туристів. Невеликі розміри півострова, його ізольованість від материка, обумовили деяке збіднення кримської фауни. Це виявляється не стільки в нечисленності видів, скільки в малій кількості представників кожного виду. Деякі види є ендемічними (наприклад, жужелиця кримська), інші - зустрічаються на дуже обмежених територіях (так, ящірка кримський гекон, що відноситься до рідких і зникаючих видів, живе тільки на Південному березі не вище 300 м над рівнем моря між Севастополем і Алуштою). Є тварини-релікти - свідки давніх епох (леопардовий полоз, гребінчастий тритон).У лісах гірського Криму живуть кримський шляхетний олень, косуля, лань, дикий кабан, лиси, куниця кам'яна, борсук.Птахи гірських лісів: сойки, дятли, дрозди, сови, у невеликій кількості, вальдшнепи, а також, чорноголовий гриф і білоголовий сипнув (останніх залишилося не більш 20-30 тварин).

Своєрідний тваринний світ підземних порожнин, де живуть рукокрилі (кажани), хробаки, жуки, молюски. У тріщинах скель, у печерах, а іноді і на горищах будинків гніздяться колонії кажанів (підковоніс, ушан, довгокрилий, нічниця, нетопир, кожан).

У степах півострова водяться гризуни (ховрашки, хом'яки, полівки, тушканчики), якими лакомляться лиси, тхір, ласка. Широко розповсюджений заєць-русак (він сірий і узимку, тому що в Криму зими малосніжні).

Світ птахів у рівнинному Криму представлений жайворонками, куріпками, перепелами. У північній частині півострова, де знаходяться численні мілководні затоки Сиваша, Каркинитський залив Чорного моря, озера й обводнені рисові чеки - роздолля для водоплавних птахів: качок, коровайок, лисух, погонишів, чайок.

Тисячі лебедів збираються в період линяння і зимівлі на знаменитих Лебедячих островах Сари-Булат, які давно оголошені заповідними і відомі в усім світі. Тут знаходяться також великі колонії сріблистих чайок, крачок - чеграв і ін.

Серед плазуючих багато ящірок - прудка, скельна, різнобарвна, кримська і безнога ящірка жовтопузик. Останню часто приймають за змію й убивають. Тим часом це древній збережений релікт.

У Криму є тільки один вид отрутних змій - степова гадюка (випадки укусів дуже рідкі), всі інші - необразливі і ніколи не нападають на людину (звичайний і водяний вужі, жовтобрюхий і леопардовий полози, мідянка).

З комах цікаві жуки: олень, носоріг, що переливаються зелено-фіолетовим блиском,жужелиці, вусані, цикади. Шкідниками лісів, садів і городів є непарний шовкопряд, плодожерки, щитівки, колорадський жук.

Чимало різних видів тварин водиться в прісних водоймах. Це представники ракоподібних: прісноводний краб, циклопи, дафнії, бокоплави, річкові раки. Багато хто з них служать кормом для риб: коропів, карасів, йоржів і ін. Аборигени гірських рік - струмкова форель, головень, кримський вусань.

Населені пункти зі своєю складною архітектурою, парками, ставками стали середовищем мешкання багатьох представників тваринного світу. Серед таких тварин багато комах, гризунів і птахів (кільчаста горлиця, сизий голуб, ворона, грак, галка, ластівки, горобці).

Тваринний світ не завжди був таким, як у даний час. Про це свідчать матеріали розкопок, виявлені скам'янілості. Відомо, що кілька мільйонів років тому, коли клімат був вологіше і тепліше, у Криму жили жирафи, антилопи, безрогі носороги. Після їхнього вимирання півострів заселили верблюди, південні слони, печерні ведмеді. В епохи четвертинних (плейстоценових) похолодань в Криму були поширені заєць-біляк, росомаха, рись, північний олень, тетерев, біла і тундряна куріпка, а в околицях Сімферополя (Чокурчинський грот) і на Чатирдаг яйлі (печера Єміне-Баір-Хосар) знайдені залишки мамонта. У басейні ріки Зуі (грот Киїк-Коба) виявлені кісти таких видів: антилопа-сагайдак, зубр, мамонт, бурий ведмідь, песець. Усі ці види, крім вимерлого мамонта, у даний час живуть значно північніше Криму. З нині зниклих тварин на півострові в різний час були розселені ховрашок Бирулі, хом'як Эверсманна, печерний ведмідь, гієна і лев, тарпан, дикий європейський осел, гігантський олень, а з не живучих у даний час у Криму - рудий ховрашок, бабак, бобри, усі тушканчики, крім великого, два види пеструх, європейська лісова і водяна полівки, полівка-економка, вузькочерепна полівка, бурий ведмідь, дика кішка, кулан, сайга, кабан, зубр, барани.

На початку XX в. у Криму почали акліматизацію тварин. З острова Корсика і з заповідника Асканія-Нова завезли муфлонів, з Киргизії - гірських козлів, з Алтаю - белку-телеутку, з півдня Далекого Сходу - кабанів, з Одеської області - диких кроликів. У Криму були розселені фазани, гірські куріпки - кеклики. В Азовському морі успішно пройшли акліматизацію риби пиленгас.

Багато видів диких тварин півострова (196 видів, або більш 50 % усієї кримської фауни) вже внесені в Червону книгу України і знаходяться під охороною держави. Серед них: лелека чорний, дельфіни афаліна і білобочка, дрохва, жовтопузик, журавель-беладона, орлан-белохвіст, махаон, цикада звичайна, стрепет, шпак рожевий і багато хто інші.

Особливу увагу слід пред`явити до кліщів. В Криму їх дуже багато. Серед багатьох видів кліщів особливо небезпечний - енцефалітний кліщ. Кліщовий енцефаліт - це гостре природньо-очагове вірусне захворювання, яке проявляється порушенням загального стану, підняттям температури тіла и супроводжується тяжкими ураженнями нервової системи. Зараження кліщовим енцефалітом відбувається в основному в лісних и дачних масивах біля населених пунктів : Лозове, Партизани, Піонерське, Строгановка, район Барановського водоймища, Міжгір`є, Багате, Зеленогірське, Алуштинський заповідник, село Віліно, гора Мангуп-Кале. Найбільш висока чисельність кліщів в Симферопільськом, Судакськом, Білогорськом районах.

Клімат:

Південний берег Криму має субтропічний (субсредиземноморський) клімат, північна рівнинна частина Криму - континентальний клімат помірного поясу.

Літо в Криму спекотне, сонячне і сухе, лише іноді випадають нетривалі опади. Його границями можна вважати середину травня і кінець вересня. Осінь часто радує тихими сонячними днями (навіть тижнями), але не рідкість і заливні дощі. Зима мало відрізняється від осені, але в горах вона просто чудесна: сухе морозне повітря, чистий пухнатий сніг роблять особливо привабливими прогулянки. Середньорічна кількість опадів від 500мм у перед гір ї до 1100мм на головному пасмі.Навесні глибоководне Чорне море прогрівається в районі Ялти та Алушти повільніше, ніж на західному або східному березі Криму.

Відносна вологість повітря в Криму майже завжди і скрізь невелика - у межах 65-80%, тут легко дихається навіть у жару. Низькі показники вологості, особливо на Південному березі Криму, у районах із субтропічним типом клімату, оптимальні для європейців. Саме такий клімат є найбільш здорової і корисним, особливо для серцево-судинної і дихальної систем.

Крим курортний:

Бажаючих відпочити і пройти лікування, в Крим залучають не тільки щедре сонце, тепле море, прекрасні пляжі, що чарують ландшафти, але і безліч пам'ятників історії, археології, архітектури і, звичайно, численні комфортабельні здравниці.

Туристська характеристика

Район подорожі дуже добре освоєний, можна проводити походи з пішохідного, велосипедного, гірського, а при наявності снігового покрову, лижного туризму, ступеневі, першої, другої категорії складності. Основні локальні перешкоди – пересічна місцевість, сходження на вершини, перевали. Перевали зустрічаються скельні, але багато з них знаходяться в лісі. На маршруті можливе поповнення продуктами харчування в селах Генеральське, Перевальне, Ізобільне. В цих селах знаходяться фельдшерсько-акушерські пункти відділення зв’язку. Спеціалізована аварійно-рятувальна служба знаходиться в м. Алушта, Судак.

Також практично з будь-якої точки маршруту можна доволі легко потрапити до великих сіл, а звідти до Алушти,Сімферополя та інших міст Криму. За несприятливих погодних умов, або за якоїсь надзвичайної ситуації можна легко змінити маршрут на запасний або аварійний варіант, чи зовсім зійти з траси наприклад з г. Південна Демерджі – с. Лучисте, від водоспаду Джур-Джур, зі т/с Ай-Алексій – с. Генеральське, від т/с Чигенітра – с. Рибаче, від т/с Метеостанція – с. Генеральське, від т/с Курган Слави – с. Перевальне, від т/с Онікс Тур - с. Перевальне , Ангарський перевал, від т/с Саурган - Ангарський перевал, с. Ізобільне. Мобільний зв’язок працює добре, окрім т/с Джурла, вдп. Джур-Джур, Долгоруківська яйла.

Екскурсії та краєзнавчі об'єкти

Маршрут походу пролягає по дивовижним за красотою місцям Центрального Криму. Цей район Криму має багато природних пам’яток та живописний ландшафт. Цікавими об’єктами є водоспади, букові, тисові гаї.

Похід розпочинається з гори Демерджі на східній околиці Алуштинського амфітеатру, тут знаходиться відома Долина привидів і хаос на схилі гори Демеджі — пам'ятки природи місцевого значення.

Схили гори, які звернені до Алуштинського амфітеатру вкриті химерними кам'яними витворами, що нагадують чи то людей, чи то тварин, а частіше башти, колони. Ці витвори — результат багатостолітнього вивітрювання. На відміну від інших масивів Головного пасма Демерджі складена не вапняками, а верхньоюрськими конгломератами. Під впливом вивітрювання вони утворюють химерні напівфантастичні фігури. Одну з скель туристи називають «профілем Катери­ни». Однак зблизька ця 20-метрова скеля має зовсім інші обриси.

Особливо багато химерних пірамід, стовпів, грибів, башт на південно-західному схилі гори Демерджі, в Долині привидів. Один з стовпів - Велетень - являє собою кам'яне громаддя діаметром 5 м, яке здіймається вверх на 25 м. На його скелях - стовпи й колони менших розмірів, висотою до 10-20 м. Подібних кам'яних привидів тут більше сотні. У підніжжя Долині привидів, з боку с.Лучисте, розташований контрольно-пропускний пункт. Вхід платний – 5 грн. Про те рано в ранці, а також зверху – вхід безкоштовний. У підніжжя гори Демерджі знаходиться укріплення Фуна, що перекладається «димляча». Фортеця ХІІ-ХY століття була східним форпостом князівства Феодоро.

На маршруті зустрічаються водоспади Джурла та Джур-Джур. Останній - найбільший в Криму, розташований в дивовижній ущелині Хапхал відомій також своїм столітнім широколистним лісом - пам'ятка природи з 1964 р. площею 250 га.

Ця природна пам'ятка розташована поблизу с.Генеральського, там, де р. Улу-Узень Східний «пропиляла» глибоку та важкодоступну ущелину Хапхал, що впирається своїм верхів'ям у гірський масив Тирке. Водоспад Джур-Джур утворюється на стику вапняків, кварцевих пісковиків й конгломератів з брекчією на піщано—глинистому грунті, на висоті 468 м над рівнем моря. Це найпотужніший водоспад у Криму. Його середня багаторічна витрата води складає 270 л/с. Він не пересихає навіть у найпосушливіші роки. З вапнякового виступу висотою 15 м вода звичайно широким, (до 5 м) потоком падає в глибокий котлован, а звідти прямує у руслорічки. Від водопаду Джур-Джур вверх за течією річки на відстані близько кілометра можна побачити цілу серію мальовничих порогів-каскадів. Найгарніші з них верхні -передостанній і останній - висотою відповідно близько 30 і 60 м. На схилах ущелини Хапхал видно сліди карсту. Тут знаходиться печера Джур-Джур довжиною 750 м. А навколо - високостовбурний ліс з бука, граба з домішками дуба, липи, горобини, свидини, кизилу, ліщини. Є плющ, жасмин чагарниковий. Інколи, зустрічається тис.

Особливу наукову цінність у заказнику являють ділянки старого (до 200 років) лісу з дубу скелястого та гай сосни кримської. З боку с.Генеральське, розташований контрольно-пропускний пункт. Вхід платний – 5 грн.Про те рано в ранці, а також збоку з маршруту 138 – вхід безкоштовний.

Маршрут пролягає через масивний вапняковий карст – Карабі яйла з скелястим південним схилом і безлісою платоподібною поверхнею. Тут багато печер, які являються пам'ятками природи. Карабі яйла – державний заказник дикоростучих і лікарських рослин тут росте більше 500 видів рослин з них 50 видів лікарських ( ряд рослин занесено до Червоної книги).

В південно-східній частині Карабі яйли знаходиться мальовниче урочище Чегенітра, яким протікає річка Алачук з унікальними витоками.

.На Долгоруковській яйлі знаходиться Курган Слави, він насипаний на висоті 887 м в кінці серпня 1967 р. Кожний, хто приходив сюди, приносив с собою землі. Поступово виросла велична гора над братською могилою партизан.

По всьому узліссю кругом Кургану Слави стоять пам’ятники і обеліски героям-партизанам, загиблим на бойових рубежах.

Маршрут пролягає через один з найвідоміших в Криму гірських масивів - Чатир-Даг, що в перекладі з тюркських мов означає Намет-гора. Він, дійсно, схожий на класично встановлений намет. Але такий вигляд Чатир-Даг має лише з північного боку.

У цілому ж Чатир-Даг - це підвищення з досить вирівняною платоподібною вершинною поверхнею. Тому давні греки-колоністи називали його Трапезує (стіл).

Найвищою точкою Чатир-Дагу є Еклізі-Бурун (1527 метрів над рівнем моря). За висотою це п'ята вершина Криму. В її назві, як це часто трапляється на півострові, поєднано грецьке слово екліз (церква) і тюркське бурун (мис).

Цей великий пам'ятник природи завжди цікавий для допитливого розуму людини.

Цікавою загадкою є походження неймовірно красивої печери Еміне Баір Хосар на північному схилі Чатир-Дагу. Вона нахилена не на північ, до Аякського джерела, яке служить ніби випуклим клапаном для основної частини підземних вод масиву, а на південь і південний захід. Виходить, що в далекому минулому води, які утворили печеру, текли на південь. Але це суперечить основним законам гідравліки і всім відомим геологічним фактам. Тому орієнтування підземних ходів печер на Чатир-Дазі до цього часу залишається геологічною загадкою. Вартість екскурсії в печеру Еміне Баір Хосар – 40-90 грн, в залежності від тривалості і довжини екскурсії.

Ще одна загадка пов'язана з льодом у карстових воронках. Серед жаркого кримського літа, коли повітря насичене тропічною спекою, важко собі уявити, що на глибині 20-30 м лежать масиви блакитної криги. Звідки вона тут, у карстових порожнинах? У Кримських горах виявлено 36 карстових колодязів з постій­ним скопиченням льоду. Десять із них знаходяться на Чатир-Дазі.

ГРАФІК РУХУ

День в дорозі	Дата	Ділянка маршруту (початковий та кінцевий пункти ділянки)	Прой-дений шлях (км)	Чистий ходовий час (годин, хвилин)	Природні та штучні перешкоди, небезпечні ділянки	Краєзнавчі та єкскурсійні об’єкти
1	25.10	Сімферополь – Лаванда – т/с Демирджи	6	1 година 40 хвилин	Від зупинки асфальтовою дорогою – далі вгору стежкою по заростях чагарників з виходом на відкриту місцевість до підніжжя г. Пд.Демерджи.	Фортеця укріплення Фуна
2	26.10	т/с Демерджи – т/с вдп. Джур-Джур	19	6 годин	Різкий набір висоти, стежка кам’яна, з виходом на плато і сходженням на г.Пд.Демерджи. Пересічна місцевість. Підйоми, спуски, траверси схилів. В основному – лісова місцевість – марковані лісові дороги й стежки. Маршрут йде вздовж Пн. Демерджи яйли	Долина привидів і хаос на схилі гори Демеджі — пам'ятки природи. Вершина г.Південна Демерджи Водоспад Джурла.
3	27.10	Дньовка
4	28.10	т/с вдп. Джур-Джур – т/с Ай-Алексій - т/с Чегенітра	21	6 годин 30 хвилин	Пересічна місцевість. Підйоми, спуски, траверси схилів В основному – марковані лісові дороги, стежки. Некатегорійний перевал Лікон. Ліс та відкриті схили. Маршрут іде вздовж Карабі-яйли.	Водоспад Джур-Джур— пам'ятка природи. Ущелина Хапхал
5	29.10	т/с Чегенітра – т/с Метеостанція	16	4 годин 40 хвилин	Від стоянки з набором висоти по кам’янистій, лісовій стежці місцями по осипній. Сходження на плато Карабі-яйла. Переважно по рівній відкритій місцевості ґрунтовими дорогами за азимутом на орієнтири обходячи карстові ями маркування відсутнє.	Урочище Чегенітра. Державний заказник Карабі яйла.
6	30.10	т/с Метеостанція – т /с Курган Слави	16	5 годин	По відкритій рівній місцевості маркованою стежкою обходячи карстові ями на орієнтир, осипною стежкою вниз відразу вгору за азимутом вгору. Яйлою за азимутом потім вниз повз орієнтир. Перехід через яйлу Орта-Сирт. По руслу річки і стежкою за азимутом вгору з виходом на Долгоруківську яйлу. За азимутом яйлою на орієнтир маркування відсутнє По відкритій рівній місцевості ґрунтовою дорогою на орієнтир.	Курган Слави, Колан-Баір – місця партизанської слави
7	31.10	т /с Курган Слави т/с Онікс Тур	19	5 годин 40 хвилин	По відкритій місцевості на орієнтир вниз кам’яною маркованою стежкою.Через т/с асфальтовою дорогою по відкритій рівній місцевості через населений пункт Підйом з різким набором висоти, лісовими дорогами стежками з виходом на відкриту місцевість і круто в гору на орієнтир з виходом на нижнє платоЧатир-Даг яйли.	Червона печера «Кизил-Коба»
8	01.11	т/с Онікс Тур – т/с Кутузовські озера	15	4 години 20 хвилин	По відкритій рівній місцевості на орієнтир асфальтовою дорогою,згодом, ґрунтовою, а далі стежкою по заростях ялівцю, вздовж східного скелястого краю плата Чатир-Даг яйли, маркування відсутнє. Різкий набір висоти, стежка кам’яна, з виходом на верхнє плато Чатир-Дагу г. Ангар-Бурун (1458 м). По відкритій місцевості на орієнтир вниз кам’яною маркованою стежкою.	Печери Еміне Баір Хосар, Мрамморна, верхнє платоЧатир-Дагу г. Еклізі-Бурун (1527 м)
9	02.11	т/с Кутузовські озера – с.Виноградне	19	4години 50 хвилин	Пересічна місцевість. Підйоми, спуски, траверси схилів В основному –лісові дороги, стежки.Сітна доріг розгалужена. Ліс та відкриті схили. Повз Ізобільненське водосховище. Пересічна місцевість. Підйоми, спуски, траверси схилів. Маршрут іде вздовж Бабуган-яйли.
Усього:				131

Таблиця умовних знаків до робочих карт

25.10.08