- •Альтернативні способи розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •Арбітражна і судова практика та правова доктрина, як допоміжні джерела міжнародного економічного права.
- •Види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.
- •Види і загальна характеристика регіональних інтеграційних економічних об’єднань держав.
- •Види і характеристика міжнародної правосуб’єктності держав.
- •Види імунітетів держав у міжнародному економічному праві.
- •Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика.
- •Види міжнародних економічних спорів і загальна характеристика порядку їх розв’язання.
- •Види та загальна характеристика міжнародних багатосторонніх товарних угод.
- •Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів).
- •Види та загальна характеристика об’єктів міжнародного торгового права.
- •Винятки з принципу/режиму найбільшого сприяння: види, характеристика, нормативно-праве закріплення.
- •Віденська конвенція оон «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.
- •Врегулювання торговельних суперечок в рамках сот.
- •Гатт про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності.
- •Дайте порівняльну характеристику принципу (режиму) найбільшого сприяння і національного режиму.
- •Дати порівняльну характеристику Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (гатт) і Світової Організації Торгівлі (сот).
- •Дати характеристику судового імунітету держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •Держава як суб’єкт міжнародного економічного права: правосуб’єктність, групи, форми співробітництва, нормативно-правове регулювання.
- •Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: нормативно-правове закріплення, система державних органів (організацій).
- •Державні органи України у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •Джерела міжнародного економічного права: система, види, співвідношення, загальна характеристика.
- •Дія міжнародних економічних договорів на території України.
- •Діяльність Комісії оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал) у сфері міжнародного економічного права.
- •Діяльність міжнародних організацій в сфері уніфікації міжнародного економічного права.
- •Діяльність оон в регулюванні міжнародних економічних відносин.
- •Договірний та інституційний механізмами регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Доктрини державних імунітетів в міжнародному економічному праві.
- •Допоміжні джерела міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.
- •Економічна комісія оон для Європи (єек): мета створення, основні напрямки діяльності та нормативно-правові акти.
- •Економічна та Соціальна Рада оон: структура, функції, нормотворча діяльність.
- •Загальна характеристика Конвенції оон 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами».
- •Загальна характеристика міжнародних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика міжнародного механізму гарантування іноземних інвестицій.
- •Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика сучасної міжнародної валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика та класифікація цінних паперів, як об’єктів міжнародного торгового права.
- •Загальна характеристика та особливості діяльності фінансових установ оон.
- •Загальна характеристика та особливості системи джерел міжнародного економічного права.
- •Загальні принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.
- •Законодавство України про правове регулювання вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (загальна характеристика).
- •Звичай як джерело міжнародного економічного права: поняття, види, особливості.
- •Зміст (умови) арбітражної угоди.
- •Значення та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Імунітети держав у міжнародних економічних відносинах.
- •Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Міжнародне економічне співробітництво держав в рамках міжнародних організацій, його види та характеристика.
- •Міжнародний валютний фонд (мвф) в систем міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародний економічний договір, як джерело міжнародного економічного права: поняття, класифікація, види та особливості.
- •Міжнародні економічні відносини і міжнародне економічне право: поняття, зміст, особливості співвідношення.
- •Міжнародні економічні обов’язки держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.
- •1. Європейська асоціація вільної торгівлі (єдвт)
- •2. Конференція 00н з торгівлі та розвитку (юнктад)
- •3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •4. Міжамериканська зона вільної торгівлі (мазвт)
- •5. Міжнародна морська організація (імо)
- •6. Міжнародний центр торгівлі
- •8. Організація країн-експортерів нафти (опек)
- •9. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (нафта).
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва держав у галузі сільського господарства.
- •Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.
- •Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
Види та загальна характеристика міжнародних багатосторонніх товарних угод.
Міжнародні багатосторонні товарні угоди – багатосторонні міжурядові договори між країнами експортерами, імпортерами ряду основних сировинних товарів. Види:
1.Стабілізаційні – підписуються для того, щоб привести у рівновагу попит і пропозицію на ринку сировини і утримати ціни в певних заздалегідь узгоджених рамках за допомогою спец економ механізмів – буферний запас, система утримання. – міжнародна угода з какао, каучуку.
2.Адміністративні – здійснює орган, який досліджує або аналізує ринок пропозиції. – міжн. організація з пшениці.
3.Угоди про заходи розвитку – підписуються щоб розвивати інфраструктуру в країнах експортерах (видобуток, зберігання сировини) для того, щоб країни-експорту впливали на ринок і ціну, охорона навкол. середовища. – міжн угода по оливковому маслу.
Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів).
Міжнародний комерційний арбітраж (або третейський суд) є різновидом комерційного арбітражу. Законодавство про арбітраж багатьох країн відображає природу арбітражу як альтернативного засобу вирішення спорів, що виникають у сфері економічного обігу, в основі якого лежить договір і який виключає юрисдикцію державних судів по розгляду конкретної справи.Заснування або обрання арбітражу здійснюється сторонами, між якими існує спір про право.
Чинне законодавство різних держав, як правило, закріплює можливість розгляду міжнародними комерційними арбітражами цивільних справ між національними, з однієї сторони, та іноземними суб'єктами права — з іншої, а в ряді випадків — і можливість розгляду арбітражами цивільних справ у спорах між іноземними суб'єктами права. Сторони можуть формувати склад арбітражу, який розглядає і вирішує справи, що сприяє довірі сторін до арбітрів і їхньої компетентності. Провадження в арбітражі передбачає також можливість узгодити взаємоприйнятну мову провадження, провадження в арбітражі має конфіденційний характер на відміну від гласності судового процесу. Є можливість обирати не тільки прийнятну арбітражну процедуру, а й прийнятне право. Рішення комерційного арбітражу, на відміну від рішень суду, є остаточними, що сприяє завершеності будь-якого арбітражного провадження.
Міжнародна практика створила різні види комерційного арбітражу: випадковий і інституційний. Випадковий арбітраж створюється для розгляду конкретного спору. Після вирішення того чи іншого спору арбітраж припиняє існування. Процедура випадкового арбітражу може визначатися сторонами самостійно або шляхом домовленості про використання модельних правил арбітражу (наприклад, Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ).
У даний час поширення дістали постійно діючі, або інституційні, арбітражі. Вони створюються при торговельних палатах, біржах, різних асоціаціях, організаціях і т. ін. Інституційний арбітраж організується як арбітражна установа, що не входить до державного апарату і є недержавним утворенням. Склад інституційного арбітражу може формуватися різними способами. Як правило, він утворюється з осіб, що внесені до списку арбітрів, органом тієї організації, при якій він перебуває. У деяких арбітражних установах коло осіб, які можуть входити до складу арбітражу, визначається не списком арбітрів, а членством у відповідній організації. Для інституційного арбітражу, на відміну від арбітражу ай пос, характерним також є наявність власних правил процедури, які передбачають порядок утворення складу арбітражу і вирішення комерційних спорів.
Постійно діючі арбітражі поряд з арбітражами, так би мовити, загальної юрисдикції, які розглядають будь-які спори з договірних або інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших форм міжнародних економічних зв'язків, створюються арбітражі із спеціальною (обмеженою) юрисдикцією (торговельні, морські і т. ін.). До арбітражів спеціальної юрисдикції належать, наприклад, Міжнародний третейський суд по справах морського і річного пароплавства в Гдині, Арбітражний суд Асоціації з бавовни в Польщі, Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті України, Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті Російської Федерації та ін.
