- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9. Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі, за колом осіб.
- •11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13. Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19. Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та види.
- •21. Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принцип.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31. Об’єкти цивільно – правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42. Види недійсних правочинів.
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46. Процес (порядок) укладання договору.
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51. Збитки: поняття та їх структура.
- •52. Позовна давність: поняття та строки.
- •53. Види цивільно-правової відповідальності.
- •54. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •55. Припинення шлюбу.
- •56. Особисті немайнові та майнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •57. Особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя.
- •58. Влаштування дітей позбавлених піклування.
- •59. Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •60. Поняття, умови та види трудового договору.
- •61. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •62. Види зміни умов трудового договору.
- •63.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •64. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •65. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •66. Робочий час: поняття та види.
- •67. Режим та облік робочого часу.
- •68. Поняття та види часу відпочинку.
- •69. Відпустки: поняття та види.
- •70. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •71. Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •72. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •73. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •74. Поняття державного управління та його ознаки.
- •75. Форми і методи управлінської діяльності.
- •76.Поняття, підстави адміністративної діяльності.
- •77. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •78. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •79. Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •80. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •81. Склад злочину та зміст його елементів.
- •82. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •83. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •84. Стадії вчинення умисного злочину.
- •85.Поняття та види співучасті у злочині.
85.Поняття та види співучасті у злочині.
Як зазначається у ст. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Зміст цього визначення дає змогу стверджувати, що обов'язковими умовами (ознаками) співучасті у злочині є: 1) наявність двох або більше осіб (співучасників); 2) спільність дій співучасників у вчиненні одного й того самого злочину; 3) наявність умислу всіх співучасників на вчинення такого злочину; 4) наявність причинного зв'язку між діями кожного співучасника і єдиним злочинним результатом. За сукупності цих умов настає кримінальна відповідальність осіб, які спільно вчинили злочин, за правилами про співучасть і за статтею Особливої частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за конкретний злочин.
Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.
1. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.
2. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
3. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
4. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
5. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.
6. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.