76.Поняття, підстави адміністративної діяльності.

Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, це специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (адміністративних проступків), згідно з якою особи, які вчинили ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноважними державними органами за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення у встановлених законом формах і порядку.

Властивості відповідальності:

1) настає за особливий вид правопорушень – адміністративні проступки;

2) виявляється в накладанні на порушників певних видів адміністративних стягнень;

3) притягують до адміністративної відповідальності численні органи (посадові особи) юрисдикції;

4) адміністративна відповідальність має позасудовий характер;

5) це державно-репресивний захід, як результат протиправної поведінки особи;

6) це один з видів державного примусу, зокрема, адміністративного його різновиду;

7) це правовий обов’язок правопорушника дати відповідь перед повноважним державним органом щодо своїх неправомірних дій;

8) це своєрідні правовідносини між органами юрисдикції і правопорушниками, в яких відсутні елементи службового підпорядкування;

9) це один із важливих адміністративно-правових інститутів;

10) вона врегульована нормами адміністративного права, які містять перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень, органів адміністративної юрисдикції, детально регламентують цей вид правопорушення і становлять її нормативну основу.

77. Види адміністративних стягнень та їх зміст.

Види адміністративних стягнень:

а) попередження (ст.26 КпАП України); офіційний осуд вчиненого проступку і остереження правопорушника від його повторення; найм’якше стягнення, що застосовується за незначні проступки;

б) штраф (ст.27 КпАП України) – найпоширеніше адміністративне стягнення, грошове стягнення з правопорушника у доход держави. Розміри штрафів визначають у неоподатковуваних мінімальних доходах громадян, або у кратному розмірі до певної суми (наприклад, до вартості проїзду);

в) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат на реалізацію вилученого предмета, (ст.28 КпАП України). Мета – позбавлення володіння предметом, яким керувалися незаконно або з порушенням встановлених правил;

г) конфіскація (ст.29 КпАП України) – примусова безоплатна передача майна у власність держави (предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного проступку, грошей, одержаних в результаті вчинення такого правопорушення). Здійснює тільки суд (суддя);

д) позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом (ст.30 КпАП України). Застосовується тільки щодо права керування транспортним засобом і права полювання. Строк стягнення обмежено 3 роками;

є) виправні роботи (ст.31 КпАП України) – застосовується за найсерйозніші правопорушення, винятково судами (суддями), відбувається за місцем роботи із відрахуванням із заробітку до 20% в доход держави. Застосовується на строк до 2 місяців;

ж) адміністративний арешт (ст.32 КпАП України) – найсуворіший захід адміністративного стягнення, короткочасне (до 15 діб) позбавлення волі правопорушника з можливим використанням його на фізичних роботах без оплати праці, застосовується тільки судами (суддями) і тільки у випадках, передбачених законодавством.