Складові методології:

1. інстументальна, де формуються вимоги, що забезпечують хід мислення та практичних операцій. Визначається не зміст, а процес думки та дії.

2. конструктивна, що спрямована на збільшення знання нового змісту.

Суч методологія повинна вирішувати наступні проблеми:

*подолання натуралізму філософського і універсальності конкретного наукового мислення.

*збагачення методологічного інструментарію вивчення реальності.

*вироблення нового розуміння і відношення до символічних, в т.ч. математичних с-м і реалій.

*цілісності та взаємозалежності миследіяльності і дійсності.

Методологія виконує (повинна виконувати) ф-ю визначення стратегії наукового пізнання, спрямована проти підміни методів.

Методологічний монізм прагне знайти єдино правильний та прийнятний для всіх дисциплінарних областей метод. Але це не завершилось успіхом, тому що методи залежні від типу об’єктів, що пізнаються, дослідження предмету вимагає адекватних його природі методів.

39)Мета та завдання дослідження полягають у тому, щоб знайти загальне в ряді поодиноких явищ, дослідити їхні закономірності, згідно яких вони виникають, функціонують, розвиваються, дослідити їхню глибинну сутність.

Предмет дослідження конкретизує межі об’єкта, вказуючи на те, що саме якраз і буде досліджуватися.

Із предмета дослідження випливає його мета і завдання. Мета формулюється стисло, точно конкретизуючи те, що буде досліджуватися. Розвивається і конкретизується мета в задачах дослідження.

Перша задача пов’язана з виявом, уточненням, методологічним обґрунтуванням природи і структури об’єкта, який вивчається.

Друга задача пов’язана з аналізом реального стану предмету дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч тощо.

Третя задача пов’язана з моделюванням задачі, її дослідно-експериментальною перевіркою.

Четверта задача пов’язана з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності досліджуваного явища або процесу, тобто з практичними аспектами роботи, з пропонуванням деяких заходів щодо покращення стану досліджуваної проблеми.

40) Об’єктом науково-теоретичного дослідження може бути не тільки окреме явище, процес, конкретна ситуація, а й взаємопов’язаний комплекс явищ та ситуацій, їх сукупність тощо.

Об’єкт - сукупність зв’язків, відносин, якостей, яка й служить джерелом необхідної для дослідника інформації.

за Білухою.

Класифікація:

1. характер різноманітних об’єктів досл-я: теорет. І емпірич.

2. за складністю: простий, складний

3. за к-стю галузей: одна, дві, декілька

4. вибір об’єктної сфери досл-я: практична, теоретично, відображення практики в теорії.