25) Можна зустріти думку, що теорія є методом, а метод – це використовувана в практиці теорія.

Подібна гносеологізація є помилковою (з т.з. практичного викор-ня). Це є ототожнення різних логічних стр-р.

Взаємодія теорії і методу виявляється досить складною, неоднозначною, суперечливою як продукт різних видів творчості.

Теорія акумулюється, втілюється в метод.

Будь-який метод розробляється на основі певної теорії, яка є його необхідною передумовою.

Їх подібність полягає в тому, що вони взаємопов’язані і у своїй єдності є аналогом відображення загальної дійсності.

Вони взаємопереходять, взаємопереплітаються: теорія, відображаючи дійсність, перетворюється, трансформується у метод за допомогою розробки, форм-ня принципів, правил, прийомів щодо дослідження, що випливають з неї. В свою чергу принципи, правила повертаються в теорію, а через неї в практику, т.щ. суб’єкт-дослідник використовує її в процесі пізнання і зміни оточуючого світу (теорія виступає як метод).

Тому положення, що метод – це теорія, яка використовується в практиці наук дослідж, не є точною. Адже метод також спрямований на практику.

Взагалі, метод – це та ж теорія, приведена в дію і спрямована не лише на подальше, більш глибоке пізнання дійсності, але й на її зміну в процесі практичної д-ті.

Відмінності методу і теорії:

1. Теорія – рез-т попередньої д-ті, метод – вихідний пункт і передумова наступної д-ті.

2. Головна ф-ція теорії – пояснення і передбачення, а методу – регуляція і орієнтація д-ті в певному напрямку.

3. теорія – с-ма ідеальних образів, що відображає сутність, закономірності об’єктів, метод – с-ма регуляторів і правил, що виступають в якості знаряддя подальшого сприйняття і зміни дійсності.

4. теорія спрямована на вирішення проблеми, що стос-ся даного об’єкту, а метод – на знаходження способів і мех.-змів його дослідження і перетворення.

26) Наукознавство – галузь знань, що вивчає закономірності ф-ня та розвитку науки як специфічного соц інституту та особливої форми діяльності, її стр-ру й динаміку, взаємодію з іншими соц інститутами і сферами матер і духовного життя.

Наукометрія – 1 із сфер наукознавства, в межах якої розробляється та викор-ся кіл-ні методи аналізу розвитку наук. д-ті.

Продукт наук.досл-я – нове знання, яке отримується в контексті існуючої системи знань.

Відмінність між науковим і буденним знанням:

1. наука розробляє особливі засоби емпіричного та теоретичного вивчення об’єктів (поняття, визначення, докази). Буденне знання викор-ся в якості засобів пізнання природну мову і засоби праці.

2. достовірність буденних знань встановлюється завдяки їх постійного викор-ня в існуючій практиці, наукові знання проходять через особливу процедуру доказів і обґрунтувань і лише потім впроваджується в практику.

3. в науці вивчення об’єктів, виокремлення їх властивостей і зв’язків завжди супроводжується усвідомленням методів, за доп яких вони досліджуються. Буденне – суб’єкт не усвідомлює методів.

4. заняття наукою на відміну від буденного пізнання вимагає особливої підготовки.

Інколи люди ототожнюють науку із уявленням про здоровий глузд, задовольняючись опануванням буденних знань з метою викор-ня їх для виріш-ня щоденних практичних задач, орієнтації в існуючому середовищі.

Наукові знання, утворюючи більш високий рівень свідомості людей, не заперечує і не виключає буденне знання, а виникає і розвивається на його тлі.

Буденне знання – для вирішення проблеми. Наукове знання – для продукування новиз знань.

27) Наукове дослідження - це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття "об'єкт" і "предмет" пізнання.

Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання - досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт -суспільство, але мають різні предмети; політична економія - систему виробничих відносин, економічна статистика - кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит - господарську діяльність підприємців та ін.

Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

28) Інший відомий авторитет в цій галузі Елст Гест вибудував цілий ланцюг афористичних тез стосовно визначення сутності науки:

8. н. – це не перелік відкриттів, а спосіб мислення.

9. це не клас-я явищ, предметів, процесів, а спосіб пізнання оточуючого нас світу.

10. це не сума формул, а метод, за доп. якого творчий розум може створити порядок з хаосу та єдність з різноманіття.

11. це не зведення догм, а логічний підхід до вирішення проблем.

12. це не набір безплідних знань, а плідне прагнення до їх розширення і викор-ня.

13. це не абсолютна істина, а кмітливий її пошук, шляхи якого знаходяться між питанням та відповіддю.

14. це такий же самий процес, крізь який проходять діти, коли вони постійно розглядають, чіпають і пробують на смак все, з чим вони зтикаються.

29) Все різноманіття методів можна умовно поділити на 4 рівні:

емпіричний - спостереження, порівняння, вимірювання, співбесіда, тестування, опитування тощо;

експериментально-теоретичний - експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, історичний, гіпотетичний, логічний і т.п.;

теоретичний - абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аксіоматика, узагальнення і т.п.;

метатеоретичний - діалектичний, метод системного аналізу.

Класифікація методів. Можна розділити на чотири великі групи:

Організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні.

До емпіричних методів відносяться всі способи одержання нових наукових фактів. Це обсерваційні,діагностичні, праксиметричні та інші.

Експериментальні методи використовуються тоді, коли стоїть задача виявлення зв’язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.

Методи обробки даних представлені кількісними методами та методами якісного аналізу емпіричних результатів. Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв.

Інтерпретаційні методи тісно пов’язані з організаційними, бо вони задають спосіб узагальнення та пояснення виявлених фактів та їх зв’язків.

Системно-структурний метод дослідження, як загальнонауковий, включає в себе: розгляд будь-яких об’єктів з точки зору складних утворень, які мають певну структуру і являються компонентами більш загальних систем; пізнання особливостей структури об’єкта; виявлення законів структурних відношень і зовнішніх зв’язків, формулювання цих законів не тільки в якісному, але й у кількісному вигляді, представлення їх у формі системи управління;

Методи дослідження можуть бути різними, в залежності від видів досліджень.