19) Розвиток науки завжди здійснюється у конкретних історичних умовах. Умови певного періоду історії визначаються перш за все рівнем розвитку культури суспільства.

Розвиток науки в історії людства йшов нерівномірно. Періоди швидкого і навіть стрімкого прогресу змінювались періодом застою, а інколи і занепаду.

Через всю історії науки проходять дві взаємодоповнюючі тенденції – зростаюча спеціалізація та зростаюче прагнення до інтеграції. Поряд з диференціацією науки, її поділом на безліч нерідко дуже спеціалізованих дисциплін, відбувається також її поступова інтеграція, основана на поєднанні наукових методів, ідей та концепцій, і на прагненні розглянути зовні різнорідні явища з єдиної точки зору. Одним з найважливіших значень інтеграції науки виступає спрощення як обробки, так і пошуку інформації.

Як видно з історії науки, головний шлях до інтеграції пролягає через виникнення «міждисциплінарних дисциплін», які перекидають мости між традиційними спеціальностями і тим самим роблять реальним виникнення універсальної науки/

Інтеграційні тенденції, що почались ще в минулому, ще більш активно проявляються в наші дні, що значною мірою пов’язано з розвитком комп’ютерно-комунікаційної технології і виникненням світової інформаційної мережі – Інтернету.

Характерними рисами сучасної науки виступає зростаючий інтерес до пошуків принципової структурної узагальненості найрізнорідніших систем і загальних механізмів найрізноманітніших явищ, які ведуть до інтеграції науки, її логічної стрункості та єдності, що, зрештою, призводить до більш глибокого розуміння єдності світу

Як особливий соціальний інститут наука бере свій початок у ХVІІ ст., коли виникають перші наукові товариства й академії. У своїй історичній еволюції вона пройшла через три наукові революції.

Перша з них починається в ХVІІ і завершується в ХVІІІ ст. У цей період відбувається становлення класичного природознавства. Основні його критерії і характеристики полягають у такому: об'єктивність знання, достовірність його походження, вилучення із нього всього того, що не відноситься до пізнавального суб'єкту і процедурам його пізнавальної діяльності. Головна вимога до науки – досягнення чистої об’єктивності знання. Наука швидко набуває небаченого престижу й авторитету.

Наприкінці ХVІІІ ст. перша наукова революція переростає в промислову революцію, у результаті якої виникає капіталістичне індустріальне суспільство й індустріальна цивілізація. Розвиток науки тепер у значній мірі обумовлюється потребами економіки і виробництва.

Друга наукова революція припадає на кінець ХІХ - початок ХХ ст. Її наслідком стає нова, некласична наука, що істотно відрізняється від старої - класичної. Основний її зміст складають відкриття електрона, радіо, перетворення хімічних елементів, створення теорії відносності і квантової теорії, проникнення в області мікросвіту і відкриття великих швидкостей. Радикальні зміни спостерігаються практично у всіх сферах наукового знання. З'являються нові науки, зокрема кібернетика і теорія систем.

Третя наукова революція починається із середини ХХ сторіччя. Її також називають науково-технічною, або науково-технологічною. Вона є прямим продовженням другої наукової революції, а її результатом стало виникнення постнекласичної науки. Подібно тому, як перша наукова революція переросла в промислову революцію, яка породила індустріальну цивілізацію, приблизно так само третя наукова революція переростає в технологічну, що породжує постіндустріальну цивілізацію і якій відповідає постіндустріальне, інформаційне, постмодерне суспільство.

У ході третьої наукової революції наука перетворюється в безпосередню й основну продуктивну силу, у головний чинник виробництва і громадського життя. Її зв'язок із виробництвом стає прямим і нерозривним, причому активна і визначальна роль переходить до неї. Саме наука відкриває і відроджує новітні і високі технології, як і нові джерела енергії і матеріали.

20) 1)профе.на зрілість(свідчить про можливість дослідника адекватно, пізнавати і оптимально вирішити екно.ні проблемні ситуації.;оптимальінсть дослід.я рішень вкл.є в себе правильність,оперативність, творчість)

2)профе.на продуктивність(свідчить,що кіл.ні і якісні результати професіоналізації л-ни відповідать профе.м вимогам.;Харак.я такими пока.ми:навизна проекту,самостійність,широта використання проекту,винайдення нових ідей)

3)профе.на резуль.ть(знаход.я дослідником найбільшого конструктивного рішення,що харак.я найменьшими витратами;дослідник націлений на рішення,що хара.я конструктивністю,позитивністью,рефлексивністю)

4.профе.на ефек.ть(повязана з вирішенням проблеми,що спрямована на отримання освітнього ефекту,тобто позитив. Впливу на особистість дослідника)

21) Матеріали до праці: матеріальні та писані

Види метод наукової праці:

1.метода-описова(це щось описується, але опис має бути правильний і повний

2.метода-історична(історичний аспект)

3.метода-порівняльна

4.метода-психологічна

5.метода-символічна(це представлення чогось в іншій формі)

6.метода філос.ка

Форми науко.ї праці: реферат, монографія, наукова стаття, магіст.ка робота, тощо

РЕФЕРАТ- 1)Стислий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги і т. ін. 2) Доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

МОНОГРАФІЯ - Ґрунтовне наукове дослідження, в якому висвітлюється одне питання, одна тема.

Магістерська робота – самост. науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаціяну функцію, тобто готується з метою публічного захисту. Вона має узагальнюючий х-р оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого боку є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента.