4.3.4. Еколого – економічні аспекти теплових меліорацій

Тепломеліоративні заходи, особливо активного характеру, відносяться до потужних природоперетворюючих факторів. Вони можуть приводити як до позитивних результатів у господарській діяльності, пов’язаних з отриманням ранніх та збільшених урожаїв сільськогосподарських культур, так і до негативних екологічних наслідків, пов’язаних з деградацією та збідненням ґрунтів, зміною мікроклімату територій.

Теплові меліорації зі збільшенням температур (нагрівання) найбільш ефективні у північних регіонах планети та на територіях з прохолодним кліматом, де стримуючим фактором для землеробства є температурний, зі зменшенням температур (охолодження) – у південних регіонах планети.

Територія України не відноситься до таких регіонів, проте, враховуючі тривалі весняні та осінні холодні періоди, які скорочують потенційний вегетаційний період для теплолюбних культур, недостатні температури ґрунту у вегетаційні періоди для багатьох культурних рослин, теплові меліорації є доцільними і можливими у середніх широтах.

Позитивними аспектами теплових меліорацій є можливість максимізації використання природних ресурсів, зокрема сонячної енергії. Вони дозволяють гарантовано отримувати досить ранні урожаї, вирощувати два-три повноцінні урожаї сільськогосподарських культур, одержувати більші урожаї, ніж у звичайних умовах, тобто інтенсифікувати рослинництво на меліорованих землях.

За такими меліораціями, за умов їх комплексного використання з водними, хімічними, поживними, вчені вбачають майбутнє землеробства.

На думку вчених за масштабом реалізації активні теплові меліорації (з додатковим штучним нагріванням ґрунту) довгий час будуть мати тільки локальний характер застосування. Стримуючим фактором у їх розвитку є потреба у значній кількості теплової енергії.

Використання теплових відходів промисловості, енергетики, геотермальних вод буде можливе на окремих земельних масивах чи невеликих земельних ділянках у приватних господарствах. Такі меліорації мають також природоохоронне значення, оскільки утилізують скидне тепло в корисних цілях, зменшуючи теплове навантаження на атмосферу та гідросферу у регіоні.

Соціально – економічними перевагами теплових меліорацій на теплових відходах виробництва є створення додаткових робочих місць в аграрному секторі, одержання додаткової рослинницької продукції, можливості ведення приватного аграрного бізнесу.

З іншого боку, враховуючи збільшення впливу теплового фактора на ґрунт, інтенсивне використання ґрунту як природного тіла, варто очікувати й прогнозувати деякі негативні екологічні явища в середовищі «ґрунт – рослина – приземний шар повітря».

Негативні явища можуть проявитись у зміні поведінки тваринного світу та мікросвіту, збільшенні чи зменшенні їхньої чисельності за окремими видами, захворюваності рослинного світу, зменшення родючості ґрунту за рахунок зміни умов формування і використання гумусу.

Очевидно, що більш інтенсивне використання родючості ґрунту на тепломеліорованих земельних ділянках, потребуватиме внесення додаткових мінеральних і органічних добрив, підтримання родючості на належному рівні спеціальними прийомами: внесенням сидератів, органіки, заорюванням рослинних решток тощо.

В основу економічної оцінки теплових меліорацій вчені покладають методологію оцінки ефективності інвестиційних проектів у меліорації земель, основним показником якої є приріст чистого дисконтованого доходу.

Еколого – економічні засади теплових меліорацій ще досконало не розроблені і потребують уточнення в частині оцінки позитивних і негативних факторів.