Контрольні питання:

1. Перерахуйте фактори, необхідні для життєдіяльності рослин?

2. Що розуміють під сумарним водоспоживанням сільськогосподарських культур?

3. Які фактори впливають на величину сумарного водоспоживання сільськогосподарських культур?

4. Назвіть методи визначення сумарного водоспоживання?

5. Який з методів визначення сумарного водоспоживання найбільш поширений у практиці проектування зрошування?

6. Що таке зрошувальна норма?

7. Що таке поливна норма?

8. Що розуміють під режимом зрошування окремої сільськогосподарської культури?

9. Як визначаються строки поливу сільськогосподарських культур?

10. Перерахуйте види поливів сільськогосподарських культур?

11. Що розуміють під режимом зрошування сівозміни?

12. На основі чого складається графік зрошування сівозміни?

13. Що таке гідромодуль?

14. Назвіть основні принципи комплектування графіків поливу сівозміни і гідромодуля?

15. Назвіть особливості розрахунку поливних режимів при нетрадиційних способах зрошування сільськогосподарських культур?

3.3. Зрошувальні системи при різних способах поливу сільськогосподарських культур

3.3.1. Основні способи зрошування

Спосіб зрошування – це прийом розподілювання води на поливній ділянці, який забезпечує перетворення водного потоку на грунтову та атмосферну вологу. Кожному способу зрошування відповідають певна зрошувальна мережа і техніка поливу.

Техніка поливу - це комплекс заходів, споруд, обладнання і машин, за допомогою яких здійснюється той чи інший спосіб зрошування.

У меліоративній практиці розрізняють п'ять способів зрошування: поверхневий, дощування, дрібнодисперсне дощування (зволоження), внутрішньогрунтовий і підземний. Характеристика основних способів зрошування приведена у попередніх розділах і на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Класифікація способів зрошування:

а – поверхневий; б – дощування; в – дрібнодисперсне (аерозольне) дощування; г – внутрішньогрунтове зрошування; д – підземне (субіригація); 1 – приґрунтовий шар повітря; 2 – кореневмісний шар ґрунту; 3 – рівень ґрунтових вод; 4 – водотриви

Жоден із способів зрошування не може бути універсальним. Застосування того чи іншого способу обґрунтовується аналізом конкретних природно-господарських умов району. При цьому враховують: склад культур і сівозміни; водозабезпеченість і меліоративний стан зрошуваних земель; забезпеченість робочою силою і електроенергією; водно-фізичні властивості ґрунту і рельєф. Тільки при такому аналізі можна віддати перевагу тому чи іншому способу зрошування, який визначає конструкцію зрошувальної мережі.

Незалежно від способу і техніки поливу до них ставляться такі основні вимоги: рівномірно розподілити по площі і глибині активного шару ґрунту поливну воду; виключати непродуктивні втрати води на фільтрацію, випаровування і заболочування; забезпечувати високу продуктивність праці при поливі і максимальний рівень його механізації і автоматизації; забезпечувати одержання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур.

3.3.2. Всмоктування I фільтрація води у ґрунті

При всіх різновидах поверхневого зрошування i дощування вода потрапляє на ґрунт, поглинається ним i нагромаджується у шпарах. У процесі поглинання i руху води у ґрунті розрізняють дві фази: всмоктування i фільтрацію.

Всмоктування являє собою першу фазу насичення ґрунту, коли поливна вода послідовно заповнює вільні шпари. При поливі по смугах i дощуванні вода, всмоктуючись, пересувається вниз, а при по­ливі по борознах - вниз i одночасно в боки i догори по капілярах.

Швидкість всмоктування зменшується залежно від стану поверхні ґрунту, його гранулометричного складу i вологості. Вимірюється у міліметрах або метрах за одиницю часу (хв, год, діб). Залежно від швидкості всмоктування ґрунти поділяються на три типи: слабоводопроникні (менше 50 мм за перший час всмоктування); середньоводопроникні (50...150 мм); сильноводопроникні (понад 150 мм за перший час всмоктування).

Швидкість всмоктування вологи у грунт описується рівнянням О. М. Костякова: К_ср = К_о/t^α, Де К_о- середня швидкість всмоктування за першу годину, м/год; α - показник степеня, що визначається експериментально, змінюється в межах 0,3...0,8; t - тривалість всмоктування, год.

Після повного насичування шпар поглинання вологи ґрунтом переходить у наступну фазу - фазу фільтрації, яка може бути вертикальною (просочування поливної води вниз) або горизонтальною (рух ґрунтової води по водопроникному ложу).

Отже, на початку поливу швидкість поглинання води ґрунтом найвища, a з часом, у міру насичування шпар водою i наростання шля­ху фільтрації, вона зменшується i наближається до постійної для розглянутого типу ґрунту величини - швидкості фільтрації.