3.2.5. Режим зрошування сівозміни

Режим зрошування сівозміни повинен враховувати режими зрошування окремих культур, ґрунтові, гідрогеологічні та інші умови кожного поля сівозміни, умови організації праці у господарстві, проведення післяполивних обробок, режим джерела зрошування. Зображають його у вигляді графіка режиму зрошування або графіка гідромодуля.

Для складання графіка поливів сівозміни необхідно знати площі, строки i норми зрошування окремих сільськогосподарських культур, що входять до сівозміни. Витрату води, необхідної для поливу окремої культури (л/с), визначають за формулою , де F_K-частина площі сівозміни, зайнята даною культурою, га; m_к - поливна норма, м³/га; t - тривалість поливу, діб.

За рекомендованими строками i нормами поливу встановлюють витрати води па полив кожної культури. Якщо строки поливів збігаються, то витрати води підсумовуються. При підсумовуванні витрат води на окремі культури графік одержують нерівномірним. Розраховувати зрошувальну мережу за таким графіком режиму зрошування недоцільно. Його необхідно укомплектувати.

Для великого земельного масиву, коли немає конкретних даних про площу, яку займають окремі культури, витрату води встановлюють на один осереднений гектар сівозміни. Для цього потрібно знати склад культур, частку площі, яку займає культура у сівозміні (α), i режим зрошування кожної культури. Середня витрата води на 1га зрошуваної площі називається гідромодулем i визначається за виразом , де q - ордината гідромодуля, л/(с·га); m - поливна норма, м³/га; t - рекомендована тривалість поливу, діб. Підсумовуючи за часом ординати питомих витрат ycix культур, що входять до сівозміни, одержують неукомплектований графік гідромодуля (рис. 7.2 а).

Графік режиму зрошування i графік гідромодуля сівозміни укомплектовують за рахунок зсувів середньої дати поливу (звичайно на 2...5 діб), зміни тривалості поливів (у межах 3...10 діб) при додержанні допустимої зміни тривалості міжполивного періоду (не більше як на 3...4 діб). Укомплектування графіка поливу або гідромодуля сівозміни дає змогу зменшити максимальні ординати на 20...50 % і більше (див. рис. 3.3 б).

При дощуванні графік поливу культур, що входять до сівозміни, пов'язують з витратою i продуктивністю дощувальних машин i ycтановок.

Для побудови графіка поливів сівозміни при дощуванні тривалість кожного поливу (t, діб) визначають за формулою , де m - поливна норма, м³/га, F_H - площа поля нетто, га; Q - витрата дощувальної машини (або групи машин, що одночасно працюють на даному полі), л/с; β - коефіцієнт, що характеризує тривалість роботи машини за добу, β=n/24 (де n - кількість годин робо­ти машини за добу); К_вр - коефіцієнт корисного використання робочого часу машини за добу.

Рис. 3.3. Графік гідромодуля

а – неукомплектований; б – укомплектований; 1,2 – люцерна; 3,4,7 – озима пшениця; 5 – горох на зерно, пожнивно просо на зерно; 6 – пожнивно злакобобові; пожнивно посів люцерни

Поливний режим при краплинному зрошуванні. Суть краплинного зрошування - подача води безпосередньо до коренів рослин малими дозами (краплями). Воду подають крапельницями, які укладають у ґрунт біля кореня рослини або на поверхню ґрунту біля рослини, а іноді на висоті 0,3...0,6 м над ґрунтом.

При краплинному зрошуванні практично виключаються втрати на глибинний скид, не зволожується міжряддя, тому витрата крапельниці невелика і становить 1...10 л/год. Краплинне зрошування порівнянo з дощуванням економить зрошувальну воду на 20...50 % i більше. Гідромодуль при краплинному зрошуванні зменшується у 2...3 рази порівняно з поверхневими поливами.

Режим зрошування при внутрішньоґрунтовому зволоженні. При внутрішньоґрунтовому зволоженні воду подають у кореневмісний шар трубами-зволожувачами, прокладеними на глибині 0,4...0,6 м. Зволоження відбувається через щілини або отвори у трубах. Відстань між зволожувачами залежить від виду культур, капілярних властивостей ґрунту, виду зволожувача, напору в ньому i становить 0,7...1,5 м. Витрата води па полі залежить від поливних норм i строків поливів даної культури і визначається за виразом :

(3.12)

(3.13)

де - витрата одного зволожувача, л/с;

F_зв - площа, яку обслуговує один зволожувач, га; m - поливна норма, м³/га;

t - час, необхідний для внесення поливної норми, діб.

Витрата води на поливну ділянку i сівозміну визначається як сума витрат зволожувачів, що одночасно працюють на ділянці i площі сівозміни.

Режим зрошування при дрібнодисперсному зволоженні. Спосіб здійснюється за допомогою спеціальних установок, які створюються найдрібніші краплини води (аерозолі), що зволожують приґрунтовий шар повітря, наземну частину рослини i частково поверхню ґрунту. При цьому значно зменшується транспірація води рослинами, знижуються температура i дефіцит вологості повітря, поліпшуються умови процесу фотосинтезу.

Завдання щодо розробки режиму зрошування при дрібнодисперсному дощуванні полягає у визначенні, норм внесення води за один цикл подачі i кількості циклів за розрахунковий період.

Подачу води здійснюють у жаркий час доби. Застосування таких режимів зрошування забезпечує зменшення зрошувальних норм у 4...5 paзів порівняно iз звичайним дощуванням. Висока обводненість рослин при аерозольному зволоженні дозволяє допускати нижчу вологість ґрунту, ніж при звичайному зрошуванні.