Класифікація меліорації за дією на природні компоненти або їх комплекси

(за А. М. Шульгіним, В.Г. Гриневецьким, В. С. Аношко й ін.)

Тип	Підтип	Вид
Водні (гідро- технічні)	Осушувальні	Осушування боліт перезволожених земель
	Паводково-регулюючі	Боротьба із затопленням і паводками Боротьба з підтопленням Ліквідація поверхневого застою вод атмосферних опадів (вимочувань)
	Зрошувальні	Зволожувальне зрошування Удобрювальне зрошування Утеплювальне зрошування Ґрунтоочисне зрошування Дезинфікуюче зрошування
	Осушувально- зволожувальні (осушувально-зрошувальні)	Регулювання водно-повітряного режиму осушуваних ґрунтів Зрошування осушуваних боліт і заболочених земель
	продовження таблиці 1.2
	Обводнюва- льні	Обводнення безводних територій Обводнення маловодних територій Обводнення в умовах гумідной зони
Агротех-нічні	Осушувально-регулюючі	Влаштування улоговин Вузькозагінна оранка Профілювання ґрунту Боронування Гребнювання Грядування Щілювання Кротування
	Акумуляційні	Безвідвальне розпушення Глибока оранка Ущільнення ґрунту
Земельні	Ґрунтозахисні	Боротьба з площинною ерозією Боротьба з яружною ерозією Боротьба з дефляцією ґрунтів Боротьба з суфозією ґрунтів
	Ґунтореконст- руюючі	Створення ґрунтового покриву Гранулометричне збагачення ґрунтів (піскування, глинування) Збільшення потужності перегнійного горизонту
	Культур- технічні	Планування поверхні Землеочищення Землеустрій
	Ландшафтно-рекультива- ційні	Рекультивація кар'єрів торф'яних вироблень відвалів гірських порід золовідвалів руйнувань природної стихії (паводків, пилових бур, ураганів тощо)
продовження таблиці 1.2
Рослинні	Фітореконст- руюючі	Створення лісосмуг Суцільне (масивне) лісонасадження Фітонцидні (курортні) насадження
	Ландшафтно- захисні	Водоохорона Вітрорегулювання Снігорегулювання Берегозахист Боротьба із зсувами і обвалами
Клімати-чні	Теплові	Боротьба із заморозками Акваторно-теплова Агротеплова Боротьба з випріванням Боротьба з вимерзанням
	Вологорозпо- дільчі	Штучне викликання атмосферних опадів Регулювання сніготанення
	Вітропослаб- люючі	Протиураганні заходи (у місцях зародження урагану) Місцеві заходи
Хімічні (агро- хімічні)	Солезбага- чуюючі	Внесення мінеральних добрив Регулювання розподілу живильних речовин в ландшафті
	Кислоторегу- люючі	Вапнування ґрунтів Кислотування ґрунтів Гіпсування ґрунтів
	Ґрунтозміцню-ючі	Структурування ґрунтів Протидефляційне закріплення ґрунтів

Найбільшого поширення в Україні набули сільськогосподарські меліорації основою яких є водні (гідротехнічні) меліорації.

Об’єктом впливу водних меліорацій у більшості випадків слугують ґрунти, засобом - регулювання їх водного та пов’язаних з ним повітряного, теплового і живильного режимів в комплексі з агротехнічними засобами. Завдання, мета і характер меліорацій визначаються агробіологічними умовами сільськогосподарських культур, економічними і господарськими можливостями. Що залежить від рівня розвитку суспільного виробництва.

Виділяють наступні види гідротехнічних меліорацій: осушувальні, зрошувальні, осушувально-зволожувальні, осушувально-зрошувальні, паводково-регулюючі і обводнення земель (головним чином пасовищ).

Примикають до водної меліорації і такі види земельного облаштування як агромеліоративні заходи і боротьба з ерозією ґрунтів.

Поширення різних видів гідротехнічних меліорацій в основному має зональний характер: на півдні розвивається зрошування і обводнення, на півночі – осушення. Однак такий розподіл є досить умовним. Зі зміною потреб і економічних можливостей суспільного виробництва змінюється і характер здійснюваних гідротехнічних меліорацій.

Серед інших типів (підтипів) меліорацій найбільш поширеними є наступні:

- агрохімічні меліорації, в завдання яких входить покращення хімізму кореневмісного шару ґрунту шляхом внесення добрив, вапнування кислих ґрунтів;

- агротехнічні меліорації є обов’язковим доповненням гідротехнічних меліорацій при осушуванні ґрунтів з низькою водопроникністю і проводяться з метою відведення надлишкової води по поверхні і орному шару ґрунту, створення додаткових запасів продуктивної вологи в орному шарі, покращення теплового режиму і підвищення біологічної активності ґрунту;

- культуртехнічні меліорації, які проводяться з метою створення умов для виробничого використання сільськогосподарської техніки і окультурення кореневмісного шару ґрунту (розчищення чагарників, корчування пнів, дерев, зрізка купин, збирання каміння, планування поверхні, первинна обробка, інші заходи зі збереження і підвищення родючості ґрунтів);

- агролісомеліорації, що включають систему заходів, спрямованих на покращення ґрунтових, кліматичних і гідрогеологічних умов біологічними методами шляхом вирощування тих чи інших лісових насаджень.

Найбільший ефект меліорації дають у тому випадку, коли одночасно з гідротехнічними заходами здійснюються агротехнічні, культуртехнічні й агрохімічні в залежності від природних умов і характеру використання земель (окультурення ґрунтів, системи обробітку, сівозмін і добрив, підбір відповідних культур і т.д.).

Меліорації здійснюють складний, неоднозначний вплив на мікроклімат, гідрологію ґрунту, рослинність і весь природний комплекс, в тому числі на водний режим прилеглих територій, водопостачання населених пунктів, рослинний і тваринний світ, стік річок, тощо. У зв’язку з цим, останнім часом з’явилось чимало висловлювань про виключно негативний вплив меліорації на навколишнє середовище, що ставлять під сумнів необхідність її проведення. Однак існування людського суспільства не можливе без взаємодії з навколишнім середовищем. І тому досить абсурдно говорити про повну недоторканість природи. Вона обов’язково змінюється там, де живе людина.

Звичайно вплив меліорації на навколишнє середовище може бути позитивним і негативним. Негативний і позитивний впливи частіше всього проявляються одночасно в доповненні до різних сторін проблеми раціонального природокористування. Не можливо, наприклад, створити на меліорованих землях умови для вирощування сільськогосподарських культур і одночасно зберегти властиве їм різноманіття.

Безперечно, людина не повинна господарювати на землі без урахування природних обмежень, і поряд з економічними інтересами при плануванні меліорацій необхідно враховувати екологічні, естетичні, наукові аспекти природокористування. Основою правильного, обміркованого здійснення меліорацій є принцип комплексного, науково обґрунтованого використання водних, земельних, та інших природних ресурсів з урахуванням не лише інтересів різних галузей народного господарства, а й вимог охорони природи, покращення навколишнього середовища при максимальному використанні матеріальних і технічних можливостей , що мають місце на конкретний період.

За допомогою водних гідротехнічних меліорацій вирішуються наступні головні завдання:

- збільшення обсягу сільськогосподарської продукції за рахунок освоєння і переводу в сільськогосподарські угіддя земель, що раніше не використовувались (боліт, посушливих територій, засолених земель і ін.);

- збільшення обсягу сільськогосподарської продукції шляхом підвищення ефективної родючості земель;

- створення умов для раціонального використання сільськогосподарської техніки та інших засобів виробництва (укрупнення полів, планування поверхні й ін.).