- •А.М. Рокочинський, г.І. Сапсай, в.Г. Муранов, п.І. Мендусь, а.С. Теслюкевич основи гідромеліорацій
- •6.060103 “Гідротехніка (водні ресурси)”
- •Передмова
- •1.Загальні відомості про меліорацію земель в Україні
- •1.1. Сутність меліорації земель. Класифікація меліорацій
- •Класифікація меліорації за дією на природні компоненти або їх комплекси
- •1.2. З історії розвитку меліорації
- •Контрольні питання:
- •2. Осушення земель
- •2.1. Водний режим ґрунтів. Вимоги сільськогосподарських культур до водного режиму
- •2.1.1. Водний режим ґрунтів
- •2.1.2. Норма осушення
- •Норми осушення сільськогосподарських культур
- •2.1.3. Водно-балансові розрахунки
- •Значення коефіцієнта а
- •Значення коефіцієнта п
- •2.1.4. Встановлення необхідності і спрямованості меліоративних заходів
- •Контрольні питання:
- •2.2.2. Типи водного живлення та причини надлишкового зволоження
- •2.2.3. Методи і способи осушення
- •Контрольні питання:
- •2.3. Осушувальні системи
- •2.3.1. Загальна характеристика осушувальної системи
- •2.3.2. Регулююча мережа
- •Оптимальні відстані між гончарними дренами на мінеральних ґрунтах України
- •Відстань між дренами в торфовищах
- •Відстані між відкритими осушувачами для умов України
- •2.3.3. Провідна мережа
- •2.3.4. Водоприймачі
- •Контрольні питання:
- •2.4. Проектування і розрахунки окремих елементів осушувальних систем
- •2.4.1. Розрахункові витрати води
- •2.4.2. Гідравлічні розрахунки
- •2.4.3. Визначення витрат і діаметрів закритих колекторів
- •2.4.4. Огороджуюча осушувальна мережа
- •2.25.Рис. Схеми розміщення в плані нагірних каналів:
- •2.4.5. Дороги на системі
- •2.4.6. Споруди на осушувальних системах
- •Контрольні питання:
- •2.5. Управління водним режимом грунтів
- •2.5.1. Методи і способи зволоження осушуваних земель
- •2.5.2. Підґрунтове зволоження
- •2.5.3. Дощування осушуваних земель
- •Елементи режиму дощування осушуваних земель в умовах Полісся України
- •2.5.4. Конструктивні особливості осушувально-зволожувальних систем
- •Контрольні питання:
- •3. Зрошування земель
- •3.1 Зрошування земель і зрошувальні системи
- •3.1.1. Поняття про зрошування земель. Економічна ефективність зрошування
- •3.1.2. Види зрошування. Встановлення необхідності у зрошуванні земель
- •3.1.3. Способи зрошування
- •3.1.4. Вплив зрошування на ґрунт, рослини I мікроклімат
- •3.1.5. Обводнення земель
- •3.1.6. Зрошувальна система та її елементи
- •Контрольні питання:
- •3.2 Режим зрошування сільськогосподарських культур
- •3.2.1. Оптимальні умови для розвитку сільськогосподарських культур
- •3.2.2. Сумарне водоспоживання сільськогосподарських культур
- •3.2.3. Зрошувальна I поливна норми
- •3.2.4. Режим зрошування окремої сільськогосподарської культури
- •3.2.5. Режим зрошування сівозміни
- •Контрольні питання:
- •3.3. Зрошувальні системи при різних способах поливу сільськогосподарських культур
- •3.3.1. Основні способи зрошування
- •3.3.2. Всмоктування I фільтрація води у ґрунті
- •3.3.3. Поверхневе зрошування
- •3.3.4. Дощування і дощувальні системи
- •3.3.5. Дрібнодисперсне зволоження
- •3.3.6. Внутрішньоґрунтове зрошування
- •3.3.7. Мікрозрошування сільськогосподарських культур
- •3.3.8. Субіригація
- •Контрольні питання:
- •3.4. Проектування і розрахунки провідної зрошувальної мережі
- •3.4.1. Типи зрошувальної мережі
- •3.4.2. Відкрита провідна зрошувальна мережа
- •3.4.3. Трубчаста зрошувальна мережа
- •Контрольні питання:
- •3.5. Джерела зрошування та охорона довкілля
- •3.5.1. Види джерел води для зрошування і обводнення
- •3.5.2. Узгодження режиму зрошування сільськогосподарських культур з режимом вододжерела
- •3.5.3. Якість поливних вод
- •3.5.4. Природоохоронні заходи
- •Контрольні питання:
- •4. Спеціальні види гідромеліорацій
- •4.1. Заходи боротьби з руйнівною дією води
- •4.1.1. Підтоплення територій
- •4.1.2.Захист територій і населених пунктів від паводків
- •4.1.3. Рекультивація і ренатуралізація земель. Лісотехнічні і ландшафтні меліорації
- •Контрольні питання:
- •4.2. Меліорація засолених земель
- •4.2.1. Причини засолення і заболочування зрошуваних земель. Класифікація засолених ґрунтів
- •4.2.2. Методи меліорації засолених земель
- •4.2.3. Промивання засолених ґрунтів
- •4.2.4. Типи дренажів на зрошуваних землях
- •4.2.5 Проектування і розрахунок дренажу
- •Контрольні питання:
- •4.3. Теплові меліорації
- •4.3.1. Тепловий фактор у житті рослин. Теплові меліорації
- •Мінімальні та оптимальні температури грунту для
- •4.3.2. Методи та способи теплових меліорацій
- •4.3.4. Еколого – економічні аспекти теплових меліорацій
- •Контрольні питання:
- •Тестова програма
- •Тести до поточного контролю для складання 1 змістовного модуля
- •Тести до поточного контролю для складання 2 змістовного модуля №2
- •Термінологічний словник
- •Література
2.4.3. Визначення витрат і діаметрів закритих колекторів
На відміну від відкритих каналів дренажні системи, як правило, розраховуються на внутрішній (дренажний) стік, тобто на ту кількість води, яка надходить у дренажну систему з ґрунту.
Розрахункова
витрата дренажних колекторів, л/с,
збільшується від верхів'я до гирла і в
будь-якому перерізі визначається за
формулою (рис. 143)
,
де
-
розрахунковий модуль дренажного стоку,
л/(с-га);
-
площа дренування, га.
Модуль дренажного стоку або внутрішній стік з одиниці площі можна визначити за теоретичними або емпіричними формулами, за даними водно-балансових розрахунків або за рекомендаціями.
На практиці меліорації розрахунковий модуль дренажного стоку qp часто визначають за формулою А.М. Янголя :
,
(2.31)
де
-
рекомендований модуль дренажного стік,
приймається залежно від використання
осушуваних земель;
-
коефіцієнт, що залежить від річної норми
опадів
,
приймається при
;
при
-
;
при
;
- коефіцієнт, що залежить від водопроникності
ґрунтів: для слабко водопроникних
глинистих ґрунтів приймається
;
середньо водопроникних суглинків -
і добре водопроникних піщаних ґрунтів
-
;
-
коефіцієнт, що залежить від відстані
між дренами
,
приймається
при
-
;
при
-
;
при
-
.
Розрахунковий модуль дренажного стоку для різних районів і ґрунтів коливається в межах від 0,4 до 1,0 л/(с-га).
Пропускна здатність
,
м3/с,
дренажних колекторів і швидкість руху
води в них,
,
м/с,
розраховуються за формулами рівномірного
руху води і при повному наповненні труб:
,
(2.32)
(2.33)
де
- площа перерізу колектора, м
;
- внутрішній діаметр колектора, м;
- гідравлічний радіус, для круглого
перерізу
;
-
швидкісний коефіцієнт, визначається
при коефіцієнті шорсткості
-
.
Допустимі швидкості, руху води у дренажних колекторах приймаються в межах від 0,2 до 1,2...1,5 м/с. Якщо фактичні швидкості допустимі, слід змінити похили колекторів. Для зменшення похилів або збільшують довжину колекторів, трасуючи їх зигзагоподібними у плані, або проектують на них колодязі-перепади.
При визначенні діаметрів гончарних колекторів необхідно пам'ятати, що витрати в них збільшуються безперервно від верхів'я до гирла, а колектори встановлюють з труб стандартних діаметрів. Тому підбирання діаметрів колекторів зводиться до встановлення ділянок з певними діаметрами і призначення місць зміни їх.
Принцип підбору діаметрів колекторів такий. У верхів'ї приймають колектор діаметром 7,5 см. Тут фактична дренажна витрата буде менше пропускної здатності колектора. З таким діаметром проектують колектор доти, поки дренажна витрата, що находить, не буде дорівнювати пропускній здатності колектора. Тут змінюють діаметр колектора на більший стандартний, що дорівнює 10 см. і т.д. При цьому розрахунок виконують у такій послідовності:
У верхів'ї колектора при
і заданому
значенні
встановлюють
і
.
Якщо швидкість
недопустима, змінюють похили колектора
.
Визначають площу
та, яка буде
обслуговуватись (дренуватися) колектором
при
:
.
Якщо всі дрени мають однакову довжину
,
відстань
і площа
дренування
,
то кількість
дрен
на площі
буде
дорівнювати
.
При цьому діаметр колектора на наступний стандартний необхідно змінювати після підключення до нього дрен, рахуючи зверху.
Якщо дрени мають
неоднакову довжину і площу обслуговування,
то встановлюють сумарну довжину дрен
при перевищенні якої змінюють діаметр
на наступний стандартний :
,
м (2.34)
оскільки
площа обслуговування першої дрени
,
другої
-
і
сумарна площа їх дренування
.
Далі при
розрахунки
повторюють.
