
- •Заняття №
- •Професійна орієнтація студентів:
- •Методика виконання практичної роботи Натрію бензоату
- •Ідентифікація
- •2. Реакції на бензоат-іони:
- •Випробування на чистоту
- •Кількісне визначення
- •Зберігання
- •Застосування. Протикашлевий (відхаркувальний) засіб. Для дослідження фнкціонального стану печінки
Панасюк Е.А. (для студентів)
Заняття №
Тема: Аналіз натрію бензоату.
Кількість
годин:2
Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження доброякісності та кількісного визначення субстанції лікарської речовини натрію бензоат.
Професійна орієнтація студентів:
Феноли – клас органічних сполук циклічного походження, в яких одна або кілька гідроксильних груп (–ОН) безпосередньо зв’язані з атомами Карбону ароматичної системи. У медичній практиці використовують різноманітні похідні фенолів (тимол, крезоли, резорцин тощо). Їх антисептична та бактерицидна дії пов’язані зі здатністю викликати денатурацію білка. Слід відзначити, що особливості хімічної структури відповідних субстанцій лікарських речовин впливають на силу антисептичної дії. Так, введення в молекулу фенолу алкільних, алкоксильних замісників, галогенів; подовження карбонового ланцюгу алкільного радикалу нерозгалуженої будови позитивно відображується на фармакологічному ефекті.
Ароматичні кислоти – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких у бензеновому циклі один або кілька атомів Гідрогену заміщені карбоксильною групою (–СООН). Представники даної групи органічних сполук проявляють антисептичні, протигрибкові властивості. Введення в структуру відповідних карбонових кислот ароматичного ряду додаткових замісників, а також наступне одержання окремих функціональних похідних, призводить до розширення спектру фармакологічної дії останніх (кератолітична, протизапальна, знеболююча, антиагрегантна, жовчогінна тощо).
Солі ароматичних карбонових кислот, в тому числі й функціональних заміщених по ароматичній субстиненті, мають більшу спорідненість до води (зазвичай, легко розчинні) та використовуються у медичній практиці як активні фармацевтичні інгредієнти і засоби для відповідної діагностики.
Програма самостійної підготовки студентів:
1. Латинські назви, синоніми натрію бензоату.
2. Джерела і методи одержання синоніми натрію бензоату.
3. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
4. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
5. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
6. Кількісне визначення даної субстанції.
7. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
8. Медичне застосування синоніми натрію бензоату.
Питання, які розглядаються на занятті:
1. Джерела і методи одержання синоніми натрію бензоату.
2. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
3. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
4. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
5. Кількісне визначення даної субстанції.
6. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
7. Медичне застосування синоніми натрію бензоату.
Тести і ситуаційні задачі: (без еталонів відповідей)
1. Для ідентифікації саліцилат-йону, як структурного фрагменту субстанції кислоти саліцилової, спеціалісту ВТК слід провести реакцію з: A. Калію карбонатом B. Кальцію хлоридом C. Калій гідрофталатом D. Магнію сульфатом E. Заліза(ІІІ) хлоридом |
2. Спеціаліст ВТК проводить кількісне визначення субстанції резорцину методом броматометрії (зворотне титрування). В якості індикатора він має використати: A. Фенолфталеїн B. Натрію еозинат C. Заліза(III) амонію сульфат D. Калію хромат E. Крохмаль |
3. Згідно вимог монографії на субстанцію натрію саліцилату, наведеної в 1 доповненні до ДФУ, Натрій ідентифікують з: A. Розчином уранілацетату B. Використанням пірохімічної реакції C. Розчином калію піроантимонату D. Метоксифенілоцтової кислоти реактивом E. Розчином цинкуранілацетату |
4. Ідентифікація субстанції тимолу з використанням спиртового розчину заліза(III) хлориду супроводжується появою: A. Синьо-фіолетового забарвлення B. Світло-зеленого забарвлення C. Червоного забарвлення D. Фіолетового забарвлення E. Коричневого забарвлення |
5. Для натрію бензоату найбільш характерною фармакологічною дією є: A. Відхаркуюча B. Антигістамінна C. Ноотропна D. Антацидна E. Місцевоанестезуюча |
|
1. Обчислити масу наважки кислоти бензойної (М = 122.1 г/моль), яку необхідно взяти для аналізу, щоб на титрування було витрачено 16.30 мл 0.1 Мрозчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0000); вміст кислоти бензойної в субстанції – 99.7 %.
2. Який об’єм 0.5 М розчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0005) буде витрачено на титрування субстанції кислоти саліцилової (М = 138.1 г/моль) масою0.2462 г, якщо вміст кислоти саліцилової в субстанції – 99.5 %.
3. Розрахувати втрату в масі при висушуванні, якщо на титрування наважки натрію бензоату (М = 144.1 г/моль) масою 0.2918 г витрачено 19.70 мл 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої (Кп = 0.9985). Вміст натрію бензоату в субстанції становить 99.6 %.
4. Обчислити вміст натрію саліцилату (М = 160.1 г/моль) у таблетці в грамах, якщо на титрування наважки порошку розтертих таблеток масою 0.1891 гвитрачено 9.80 мл 0.1 М розчину кислоти хлористоводневої (Кп = 1.0003). Середня маса таблетки становить 0.3 г.
5. Обчислити вміст резорцину (М = 110.1 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування наважки масою 0.1985 г витрачено 18.30 мл 0.1 Мрозчину натрію тіосульфату (Кп = 1.0000), об’єм мірної колби – 100.0 мл, об’єм аліквоти – 20.0 мл. На титрування контрольного досліду витрачено 39.90 мл 0.1 М розчину натрію тіосульфату.
6. Який об’єм аліквоти треба взяти для аналізу субстанції тимолу (М = 150.2 г/моль), щоб на титрування наважки масою 0.5075 г, яка розчинена в мірній колбі місткістю 100 мл, було витрачено 13.70 мл 0.0167 М розчину калію бромату (Кп = 0.9913)? Вміст тимолу в субстанції становить 100.5 %.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Задачі: 1. 0.1996 г; 2. 3.55 мл; 3. 2.5 %; 4. 0.249 г; 5. 99.8 %; 6. 10.0 мл.