16. Поняття та значення забезпечення виконання договірних зобов’язань.

Виконання зобов*язання – це здійснення боржником дії (або утримання від дії), яка є об*єктом зобов*язального правовідношення. Договір має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За своєю юридичною природою дії по виконанню зобов'язання є нічим іншим, як правочином, оскільки вони спрямовані на припинення зобов'язань. Саме тому до цих дій по виконанню застосовуються ті самі правила, що регулюють вчинення правочинів.

Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, називаються предметом виконання.

17. Обрання певного способу забезпечення виконання договорів.

Господарський договір є обов'язковим до виконання його сторонами Сторони господарського договору повинні виконувати свої зобов'язання:

• належним чином (відповідно до закону, інших правових актів, договору, )

• реально (в натурі

• з дотриманням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу (На забезпечення виконання договірних зобов'язань відповідно до згаданих засад спрямовані спеціальні правові механізми. До них належать:

- порядок укладення

- зміст господарського договору

- форма господарського договору

- а також способи забезпечення належного виконання господарських договорів, доцільність застосування яких пов'язане зі складністю договірних відносин.

Наявність господарського договору, укладеного в передбаченій законом формі та з дотриманням вимог щодо змісту, не гарантує дотримання сторонами умов договору. Реальному та належному виконанню господарських договорів сприяють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Розрізняють два основних їх різновиди:

• загальні

• спеціальні

До загальних засобів відносять обов*язок відшкодувати збитки та спонукання до виконання.

Спеціальні засоби поділяються на зобов*язально-правові ти речово-правові. До зобовязально-правових способів забезпечення виконання договорів відносять: неустойка, порука, гарантія, завдаток.

18. Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань.

Зобов*язання є правовідносинами, тому вони охороняються засобами примусового характеру. До загальних засобів відносять обов*язок відшкодувати збитки та спонукання до виконання.

Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань розглядаються господарськими судами. Спочатку вони розглядаються місцевими господарськими судами (суди І інстанції, діють на території області). Якщо питання не вирішується, справа передається в апеляційний суд (діють в межах регіону), а потім у Вищий господарський суд (м. Київ).

Господарський суд розглядає такі категорії справ:

- про банкрутство

- суперечки, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів(переддоговірні спори)

- суперечки, що виникають при виконанні господарських договорів

- справи про визнання недійсними правових або нормативних актів органів держ влади або органів місцевого самоврядування з ідстав, зазначених у законодавстві.

Підсудність - це розмежування компетенції між судами І інстанції:

- справи про банкрутство розглядаються за місцем знаходження боржника

- переддоговірні спори розглядаються за місцем знаходження сторони, зобов’язаної здійснити на користь іншої сторони певні дії.

- суперечки, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцем знаходження боржника

- справи у спорах, в яких приймає участь перевізник, розглядаються за місцем знаходження керівного органу відповідного виду транспорту

- негаторний та віндикаційний позов подається за місцем знаходження майна.