Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Договір комерційної концесії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
634.37 Кб
Скачать

70. Поняття та істотні умови договору страхування.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму 9страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник.

Договір страхування укладається в письмовій формі.

Істотними умовами договору страхування є: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку, розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

71. Договір доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст.386 ЦК України). Отже, сторонами договору виступають повірений і довіритель. Повірений — особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, а довіритель — особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Повіреним і довірителем можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни, які виступають повіреними чи довірителями, мають бути дієздатними.

Договір доручення досить поширений у цивільному обігу. Він застосовується установами банку з клієнтами для виконання різних доручень — одержання та виплата грошей; у відносинах органів зв'язку з громадянами щодо переказу грошей і виконання інших дій; у відносинах клієнтів з колегією адвокатів; у відносинах торговельних і промислових організацій з посередницькими організаціями тощо.

Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного. До таких юридичних дій відносяться не тільки угоди, а також інші дії повіреного (вчинення процесуальних дій, складення актів), завдяки яким довіритель здійснює свої права та обов'язки або набуває, змінює і припиняє їх.

Договір доручення відноситься до консесуальних договорів, він може бути сплатним і безоплатним. Сплатним він стає, якщо це буде передбачено договором або затвердженими в установленому порядку правилами (ст.387 ЦК України).

Договір доручення — двосторонній, бо повірений і довіритель пов'язані взаємними правами та обов'язками. Ця взаємність має місце як при сплатному, так і при безоплатному договорі.

Форма договору доручення законом спеціально не обумовлена. Отже, щодо цього договору застосовуються загальні правила про форму угод (ст.42—47 ЦК України) і про форму договору (ст.154 ЦК України).

Права та обов'язки сторін. Оскільки повірений виступає від імені й за рахунок довірителя, то, звичайно, він має керуватися інтересами свого довірителя і діяти відповідно до вказівок, що дав йому довіритель (ст.388 ЦК України). Довіритель може в односторонньому порядку змінити, відмінити свої вказівки чи дати повіреному нові інструкції щодо порядку виконання доручення.

Припинення договору. Характерною ознакою договору доручення є те, що закон (частина перша ст.392 ЦК України) допускає можливість його припинення шляхом скасування договору довірителем і відмови повіреного, тобто на підставі односторонніх дій сторін цього договору. В частині другій статті 392 ЦК України зазначається, що довіритель вправі скасувати доручення, а повірений відмовитись від нього у будь-який час. Договір доручення припиняється також внаслідок смерті довірителя або повіреного, визнання будь-якого з них недієздатним, обмежено дієздатним чи безвісно відсутнім.