- •Договір як юридичний факт.
- •Суб’єктний склад договорів.
- •Класифікація договорів.
- •Тлумачення норм договірного права.
- •Поняття змісту договорів та їх форми.
- •Порядок укладення договорів
- •11. Вимоги до виконання договорів.
- •12. Види виконання.
- •13. Підстави для зміни та розірвання договорів.
- •14. Порядок зміни на розірвання договорів.
- •15. Правові наслідки визнання договорів недійсним або неукладненими.
- •16. Поняття та значення забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •17. Обрання певного способу забезпечення виконання договорів.
- •18. Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань.
- •19. Зобовязально-правові способи забезпечення виконання договорів.(неустойка, порука, гарантія, завдаток).
- •20. Речово-правові способи (застава, притримання).
- •Загальні положення про цивільно-правову відповідальність.
- •Особливості відповідальності третьої особи.
- •Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •Обставини, що впливають на відповідальність боржника.
- •Способи захисту прав та законних інтересів учасників договірних відносин.
- •Захист кредиторів у договірному зобов’язанні. Захист інтересів слабкої сторони.
- •Захист учасників майнового обороту у публічно-правових відносинах.
- •Особливості укладнення господарських договорів, пов’язаних із передаванням майна у власність та користування.
- •33. Договори про надання послуг: загальна характеристика.
- •34. Основні види договорів про надання послуг
- •35. Договори про сумісну діяльність та розподіл продукції
- •36. Особливості договорів про розподіл продукції
- •37. Характеристика майнових відносин у договорах про розподіл продукції.
- •38. Поняття та порядок укладання зовнішньоекономічних договорів.
- •39. Особливі вимоги, що ставляться до змісту, зовнішньоекономічних договорів
- •40. Розрахунки у зовнішньоторговельних угодах.
- •Конкретні види зовнішньоекономічних договорів (товарообмінні, договори, консигнації, тощо).
- •Особливості виконання рішень іноземних суддів на території України.
- •43. Договір купівлі-продажу
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •45. Продаж товарів у кредит
- •46. Роздрібна купівля-продаж
- •47. Договір поставки.
- •Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір міни (бартеру). Особливості договору міни (бартеру)
- •Договір дарування.
- •Договір ренти.
- •Договір довічного утримування (догляду).
- •Договір найму (оренди).
- •Загальні положення про договір найму (оренди).
- •Договір лізингу.
- •Договір найму (оренди) житла.
- •Строк договору найму житла
- •Розірвання договору найму житла
- •Договір позички.
- •Договір позички припиняється у разі:
- •Договір підряду.
- •Характеристика договорів підряду
- •62. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг.
- •Договір про перевезення
- •Договір транспортного експедирування.
- •67. Поняття договору зберігання.
- •Берігання на товарному складі.
- •Спеціальні види Договору зберігання.
- •70. Поняття та істотні умови договору страхування.
- •71. Договір доручення
- •72. Договір комісії
- •73. Договір управління майном
- •74. Договір позики
- •76. Договір банківського вкладу.
- •77. Договір банківського рахунка
- •78. Договір факторингу
- •80. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії.
- •Договір простого товариства.
- •83. Відшкодування моральної шкоди
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •86. Кредитно-розрахункові відносини.
- •Установчі договори про створення юридичних осіб.
- •Співвідношення критерій «збитки та шкода».
- •89. Особливості цивільно-правової відповідальності
- •Основне призначення господарського договору.
Джерела договірного права.
Дія норм договірного права в часі,і за колом осіб.
Тлумачення норм договірного права.
(за сферою дії)
нормативне
казуальне (індивідуальне)
–– офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необмежену кількість випадків, передбачених нормою, що тлумачиться
— (казус — випадок) — офіційне роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться за мету роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу
Сфера дії норми, що тлумачиться, залежить від правомочностей суб'єкта тлумачення.
Нормативне
автентичне
легальне (делеговане)
— зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи. Наприклад, закони, як правило, роз'ясняються парламентом. Однак Верховна Рада України не має права на офіційне тлумачення нею же ухвалених законів. Відповідно до ст. 147 Конституції України, офіційне тлумачення Конституції України та законів України дає Конституційний Суд України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим роз'ясняє порядок застосування нормативно-правових актів, нею виданих.
— загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але уповноважений законом або за дорученням тлумачити її постійно чи одноразово. Право на таке тлумачення мають Конституційний Суд, Верховний Суд, Вищий арбітражний суд України (наприклад, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 6 серпня 1997 р. № 02-5/276 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про підприємництво»). Таке тлумачення є обов'язковим для суб'єктів, які підпадають під юрисдикцію органу, що дає тлумачення
Казуальне (індивідуальне)
судове
адміністративне
здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах
- здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу
Неофіційне тлумачення
- Професійно-правова
- це тлумачення норм, яке ґрунтується на професійних знаннях у галузі права. Воно може бути двох видів:
1) доктринальним
- це тлумачення вченими вузів, науково-дослідними установами (розробка правових концепцій, доктрин у результаті аналізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів);
2) компетентно-юридичним
- це тлумачення юристів-практиків: посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і телебачення в спеціально-юридичних консультаціях і оглядах
Компетентно не правове
- це тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політики та ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єкта тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа, журналіста та ін.
Повсякденне
- це тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх правосвідомості. Повсякденне тлумачення — це правове явище, яке виражає правові почуття, емоції, уявлення, що відбуваються у психіці громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; ставлення до права в цілому і конкретного нормативно-правового акта зокрема
Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
Результатом юридичного тлумачення повинна бути визначеність («так», «ні»), а не двозначність («і так, і ні») у висновках того, хто тлумачить зміст юридичних норм. Результати тлумачення не можуть виходити за межі норми, що тлумачиться. Тлумачення становить лише конкретизуюче, судження про норму права, але не нове нормативне розпорядження.
Результати використання всіх способів тлумачення обумовлюють обсяг тлумачення. Тлумачення за обсягом — це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм.
Розрізняють три способи тлумачення за обсягом. Буквальне (адекватне) тлумачення — це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту, тобто «літері» закону. «Дух» і «літера» закону збігаються.
Поширювальне (розширювальне) тлумачення — це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права ширше за її буквальний текст; «дух» закону ширше за його «літери». Наприклад, дійсне значення поняття «втрата», яке міститься в Законі України «Про заставу», треба розуміти ширше, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмета. Або інший приклад: «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону» — це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, однак на них, як і на суддів, поширюється принцип незалежності.
Обмежувальне тлумачення — це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права вужче за її текстуальний вираз; «дух» закону вужче за його «літери». Наприклад, відповідно до Закону України про шлюб і сім'ю «повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них», однак цей обов'язок не може поширюватися на дітей, хоча і повнолітніх, але непрацездатних.