- •Договір як юридичний факт.
- •Суб’єктний склад договорів.
- •Класифікація договорів.
- •Тлумачення норм договірного права.
- •Поняття змісту договорів та їх форми.
- •Порядок укладення договорів
- •11. Вимоги до виконання договорів.
- •12. Види виконання.
- •13. Підстави для зміни та розірвання договорів.
- •14. Порядок зміни на розірвання договорів.
- •15. Правові наслідки визнання договорів недійсним або неукладненими.
- •16. Поняття та значення забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •17. Обрання певного способу забезпечення виконання договорів.
- •18. Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань.
- •19. Зобовязально-правові способи забезпечення виконання договорів.(неустойка, порука, гарантія, завдаток).
- •20. Речово-правові способи (застава, притримання).
- •Загальні положення про цивільно-правову відповідальність.
- •Особливості відповідальності третьої особи.
- •Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •Обставини, що впливають на відповідальність боржника.
- •Способи захисту прав та законних інтересів учасників договірних відносин.
- •Захист кредиторів у договірному зобов’язанні. Захист інтересів слабкої сторони.
- •Захист учасників майнового обороту у публічно-правових відносинах.
- •Особливості укладнення господарських договорів, пов’язаних із передаванням майна у власність та користування.
- •33. Договори про надання послуг: загальна характеристика.
- •34. Основні види договорів про надання послуг
- •35. Договори про сумісну діяльність та розподіл продукції
- •36. Особливості договорів про розподіл продукції
- •37. Характеристика майнових відносин у договорах про розподіл продукції.
- •38. Поняття та порядок укладання зовнішньоекономічних договорів.
- •39. Особливі вимоги, що ставляться до змісту, зовнішньоекономічних договорів
- •40. Розрахунки у зовнішньоторговельних угодах.
- •Конкретні види зовнішньоекономічних договорів (товарообмінні, договори, консигнації, тощо).
- •Особливості виконання рішень іноземних суддів на території України.
- •43. Договір купівлі-продажу
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •45. Продаж товарів у кредит
- •46. Роздрібна купівля-продаж
- •47. Договір поставки.
- •Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір міни (бартеру). Особливості договору міни (бартеру)
- •Договір дарування.
- •Договір ренти.
- •Договір довічного утримування (догляду).
- •Договір найму (оренди).
- •Загальні положення про договір найму (оренди).
- •Договір лізингу.
- •Договір найму (оренди) житла.
- •Строк договору найму житла
- •Розірвання договору найму житла
- •Договір позички.
- •Договір позички припиняється у разі:
- •Договір підряду.
- •Характеристика договорів підряду
- •62. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг.
- •Договір про перевезення
- •Договір транспортного експедирування.
- •67. Поняття договору зберігання.
- •Берігання на товарному складі.
- •Спеціальні види Договору зберігання.
- •70. Поняття та істотні умови договору страхування.
- •71. Договір доручення
- •72. Договір комісії
- •73. Договір управління майном
- •74. Договір позики
- •76. Договір банківського вкладу.
- •77. Договір банківського рахунка
- •78. Договір факторингу
- •80. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії.
- •Договір простого товариства.
- •83. Відшкодування моральної шкоди
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •86. Кредитно-розрахункові відносини.
- •Установчі договори про створення юридичних осіб.
- •Співвідношення критерій «збитки та шкода».
- •89. Особливості цивільно-правової відповідальності
- •Основне призначення господарського договору.
Договір позички припиняється у разі:
1) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором (ст. 835 ЦК);
2) повернення речі користувачем у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше ніж за 7 днів до повернення речі (ч. 1 ст. 834 ЦК);
3) розірвання договору позичкодавцем і повернення речі, якщо: а) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; б) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; в) річ самочинно передано в користування іншій особі; г) внаслідок недбалого поводження з річчю її може бути знищено або пошкоджено (ч. 2 ст. 834 ЦК).
Крім того, особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.
Договір підряду.
Догові́р підря́ду — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Характеристика договорів підряду
1. Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше - її результат. Роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик із використанням власних матеріалів або матеріалів замовника, між тим як трудовий договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;
Сторонами договору підряду можуть бути юридичні й фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором, тобто сторони можуть встановити обов'язок замовника забезпечити підрядника матеріалами і засобами.
Підрядник виконує роботу на власний ризик. Робота виконується підрядником за завданням замовника. Це означає, що замовник повинен ставити підряднику чітке завдання, за якісне та вчасне виконання якого той відповідає.
Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові[1].
Окремі види підряду:
Побутовий підряд
Будівельний підряд
Підряд на проектні та пошукові роботи.
61. Договір будівельного підряду.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Метою укладення договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.
Сторонами договору є: у взаємних договорах — замовник і підрядник, а в багатосторонніх — крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.
Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.
Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об'єкт будівництва — сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням.
Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання роботи. Також в договорі може бути передбачено строки завершення окремих етапів робіт.
Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або під час проведення тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентувальних рішень з цього питання.
Особливості договору будівельного підряду:
1) роботи за цим договором проводяться за місцем знаходження об'єкта (предмета праці);
2) специфічний предмет договору та його суб'єктний склад;
3) тривалість договірних стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договірних обов'язків;
4) широке застосування системи генерального підряду;
5) наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду.
Форма договору: письмова.
