- •Договір як юридичний факт.
- •Суб’єктний склад договорів.
- •Класифікація договорів.
- •Тлумачення норм договірного права.
- •Поняття змісту договорів та їх форми.
- •Порядок укладення договорів
- •11. Вимоги до виконання договорів.
- •12. Види виконання.
- •13. Підстави для зміни та розірвання договорів.
- •14. Порядок зміни на розірвання договорів.
- •15. Правові наслідки визнання договорів недійсним або неукладненими.
- •16. Поняття та значення забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •17. Обрання певного способу забезпечення виконання договорів.
- •18. Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань.
- •19. Зобовязально-правові способи забезпечення виконання договорів.(неустойка, порука, гарантія, завдаток).
- •20. Речово-правові способи (застава, притримання).
- •Загальні положення про цивільно-правову відповідальність.
- •Особливості відповідальності третьої особи.
- •Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •Обставини, що впливають на відповідальність боржника.
- •Способи захисту прав та законних інтересів учасників договірних відносин.
- •Захист кредиторів у договірному зобов’язанні. Захист інтересів слабкої сторони.
- •Захист учасників майнового обороту у публічно-правових відносинах.
- •Особливості укладнення господарських договорів, пов’язаних із передаванням майна у власність та користування.
- •33. Договори про надання послуг: загальна характеристика.
- •34. Основні види договорів про надання послуг
- •35. Договори про сумісну діяльність та розподіл продукції
- •36. Особливості договорів про розподіл продукції
- •37. Характеристика майнових відносин у договорах про розподіл продукції.
- •38. Поняття та порядок укладання зовнішньоекономічних договорів.
- •39. Особливі вимоги, що ставляться до змісту, зовнішньоекономічних договорів
- •40. Розрахунки у зовнішньоторговельних угодах.
- •Конкретні види зовнішньоекономічних договорів (товарообмінні, договори, консигнації, тощо).
- •Особливості виконання рішень іноземних суддів на території України.
- •43. Договір купівлі-продажу
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •45. Продаж товарів у кредит
- •46. Роздрібна купівля-продаж
- •47. Договір поставки.
- •Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір міни (бартеру). Особливості договору міни (бартеру)
- •Договір дарування.
- •Договір ренти.
- •Договір довічного утримування (догляду).
- •Договір найму (оренди).
- •Загальні положення про договір найму (оренди).
- •Договір лізингу.
- •Договір найму (оренди) житла.
- •Строк договору найму житла
- •Розірвання договору найму житла
- •Договір позички.
- •Договір позички припиняється у разі:
- •Договір підряду.
- •Характеристика договорів підряду
- •62. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг.
- •Договір про перевезення
- •Договір транспортного експедирування.
- •67. Поняття договору зберігання.
- •Берігання на товарному складі.
- •Спеціальні види Договору зберігання.
- •70. Поняття та істотні умови договору страхування.
- •71. Договір доручення
- •72. Договір комісії
- •73. Договір управління майном
- •74. Договір позики
- •76. Договір банківського вкладу.
- •77. Договір банківського рахунка
- •78. Договір факторингу
- •80. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії.
- •Договір простого товариства.
- •83. Відшкодування моральної шкоди
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •86. Кредитно-розрахункові відносини.
- •Установчі договори про створення юридичних осіб.
- •Співвідношення критерій «збитки та шкода».
- •89. Особливості цивільно-правової відповідальності
- •Основне призначення господарського договору.
Договір дарування.
Поняття договору дарування
Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Характеристика договору дарування
За договором дарування одна сторона передає іншій стороні майно. Предметом договору дарування можуть бути як матеріальні, нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти.
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
На договори дарування, як і на договори купівлі-продажу, поширюються обмеження щодо можливості відповідного майна бути предметом договору дарування. Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
Різновидом договору дарування є договір про пожертву. Згідно зі ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Сторонами договору дарування можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада. Проте законодавством встановлено обмеження щодо можливості укладення певними суб'єктами договорів дарування.
Так, згідно з ЦК України батьки (усиновителі, опікуни) не можуть, зокрема, здійснювати дарування від імені дітей (усиновлених, підопічних), а також зобов'язуватися від їх імені порукою.
Юридичні особи укладають договори дарування в межах спеціальної праводієздатності, обсяги якої встановлюються їх установчими документами.
Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян укладається у письмовій формі і піддягає нотаріальному посвідченню.
Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним договором, оскільки у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених ним, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК України) і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.
Договір ренти.
За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (ст. 731 ЦК).
Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний та відплатний.
Договору ренти притаманні специфічні ознаки, які свідчать про його самостійність серед інших цивільно-правових договорів про передачу майна у власність: а) зміст ренти полягає в обов'язку однієї особи надати утримання іншій, яке для останньої часто є єдиним джерелом одержання засобів існування; б) відносини ренти мають такий, що триває, стабільний характер; в) характерна ознака ренти — алеаторність (ризик, від лат. аlеа — гральна кістка, випадок), тобто існує ризик, що розмір рентних платежів буде більшим або, навпаки, меншим за вартість відчуженого під виплату ренти майна.
Сторонами договору є одержувач ренти та платник ренти.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є майно (не лише речі та їх сукупність, а й майнові права та обов'язки), яке передається під виплату ренти, а також сама рента (як у грошовій формі, так і шляхом надання речей, виконання робіт або надання послуг).
Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, то до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, — положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору.
Форма договору — письмова, підлягає нотаріальному посвідченню, а щодо передачі нерухомого майна — державній реєстрації.
Способи забезпечення виконання зобов'язань щодо виплати ренти: застава та страхування. Зокрема, у разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно (ч. 1 ст. 735 ЦК). Звідси випливає, що платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.
ЦК виділяє такі різновиди договору ренти — безстрокову ренту (постійну) та строкову.
Особливості договору безстрокової ренти (постійної): а) обов'язок виплачувати ренту не обмежується будь-яким строком, зокрема й строком життя або існування її одержувача.; б) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно, несе платник ренти.
Договір безстрокової ренти припиняється, крім загальних підстав припинення цивільно-правових договорів, у разі:
1) відмови платника від договору ренти;
2) розірвання договору на вимогу одержувача,
Правові наслідки розірвання договору безстрокової ренти:
• якщо майно передано у власність платника ренти безоплатно, то одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати суми ренти;
• якщо майно передано у власність платника ренти за плату, то одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна (ст. 741 ЦК).
Особливості договору строкової ренти: а) є підставою виникнення строкових зобов'язань під виплату рентних платежів протягом певного строку; б) зобов'язання можуть припинятися лише платником ренти на загальних підставах; в) випадкове знищення або випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
