Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Договір комерційної концесії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
634.37 Кб
Скачать

35. Договори про сумісну діяльність та розподіл продукції

Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. За схожим визначенням підпункту 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. На відміну від визначення ЦК України, це визначення передбачає обов'язковою ознакою відповідного договору об'єднання коштів або майна учасників, а також характер його мети - господарська.

Частина 2 ст. 1130 ЦК України вказує на існування двох різновидів договору про спільну діяльність:

договір простого товариства (на основі об'єднання вкладів учасників);

договір про спільну діяльність, що не передбачає об'єднання вкладів учасників.

З огляду на поширеність в підприємництві саме договорів простого товариства, на що, зокрема, вказує і визначення договору про спільну діяльність, наведене в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке за змістом майже збігається з визначенням договору простого товариства, в подальшому докладно характеризуватимемо саме цей різновид договорів про спільну діяльність.

36. Особливості договорів про розподіл продукції

Договір про розподіл продукції – це цивільно-правовий договір, відповідно до якого держава, від імені якої виступають Кабінет Міністрів України та орган, уповноважений Верховною Радою Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах договору про розподіл продукції, доручає інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних із договором робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик, з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Договір про розподіл продукції є особливою договірною формою користування надрами в Україні. Суть його зводиться до наступного: за умовами Договору держава надає інвестору права на користування надрами на визначеній ділянці надр, а інвестор здійснює розробку наданих надр за свій рахунок і на свій ризик. З початку промислового видобутку мінеральної сировини інвестор отримує право на компенсацію своїх витрат за розробку родовища. Продукція, що залишилася після відшкодування цих витрат, є прибутковою і підлягає розподілу між сторонами (державою і інвестором) за умовами ДРП.

Специфічною формою інвестування є угода про розподіл продукції. Відповідно до такої угоди одна сторона — держава доручає іншій стороні — інвестору на певний строк проведення пошуку, розвідки і видобутку корисних копалин на певній ділянці (ділянках) надр і ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і одержанням плати (винагороди) у виді частини прибуткової продукції. Угоди про розподіл продукції можуть бути двосторонніми і багатосторонніми, тобто її учасниками можуть бути кілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по передбачених угодою зобов'язаннях. Укладення угод контролює спеціальна міжвідомча комісія Кабінету Міністрів України. Інвесторами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, створені в Україні або за її межами, що мають від-повідні матеріально-технічні і економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами. Ділянки надр надаються з числа зазначених у спеціальному переліку. Угода укладається на конкурсній основі (Закон від 14.09.1999 р. «Про угоди про розподіл продукції»).