- •Договір як юридичний факт.
- •Суб’єктний склад договорів.
- •Класифікація договорів.
- •Тлумачення норм договірного права.
- •Поняття змісту договорів та їх форми.
- •Порядок укладення договорів
- •11. Вимоги до виконання договорів.
- •12. Види виконання.
- •13. Підстави для зміни та розірвання договорів.
- •14. Порядок зміни на розірвання договорів.
- •15. Правові наслідки визнання договорів недійсним або неукладненими.
- •16. Поняття та значення забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •17. Обрання певного способу забезпечення виконання договорів.
- •18. Спори, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань.
- •19. Зобовязально-правові способи забезпечення виконання договорів.(неустойка, порука, гарантія, завдаток).
- •20. Речово-правові способи (застава, притримання).
- •Загальні положення про цивільно-правову відповідальність.
- •Особливості відповідальності третьої особи.
- •Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •Обставини, що впливають на відповідальність боржника.
- •Способи захисту прав та законних інтересів учасників договірних відносин.
- •Захист кредиторів у договірному зобов’язанні. Захист інтересів слабкої сторони.
- •Захист учасників майнового обороту у публічно-правових відносинах.
- •Особливості укладнення господарських договорів, пов’язаних із передаванням майна у власність та користування.
- •33. Договори про надання послуг: загальна характеристика.
- •34. Основні види договорів про надання послуг
- •35. Договори про сумісну діяльність та розподіл продукції
- •36. Особливості договорів про розподіл продукції
- •37. Характеристика майнових відносин у договорах про розподіл продукції.
- •38. Поняття та порядок укладання зовнішньоекономічних договорів.
- •39. Особливі вимоги, що ставляться до змісту, зовнішньоекономічних договорів
- •40. Розрахунки у зовнішньоторговельних угодах.
- •Конкретні види зовнішньоекономічних договорів (товарообмінні, договори, консигнації, тощо).
- •Особливості виконання рішень іноземних суддів на території України.
- •43. Договір купівлі-продажу
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •45. Продаж товарів у кредит
- •46. Роздрібна купівля-продаж
- •47. Договір поставки.
- •Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір міни (бартеру). Особливості договору міни (бартеру)
- •Договір дарування.
- •Договір ренти.
- •Договір довічного утримування (догляду).
- •Договір найму (оренди).
- •Загальні положення про договір найму (оренди).
- •Договір лізингу.
- •Договір найму (оренди) житла.
- •Строк договору найму житла
- •Розірвання договору найму житла
- •Договір позички.
- •Договір позички припиняється у разі:
- •Договір підряду.
- •Характеристика договорів підряду
- •62. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про надання послуг.
- •Договір про перевезення
- •Договір транспортного експедирування.
- •67. Поняття договору зберігання.
- •Берігання на товарному складі.
- •Спеціальні види Договору зберігання.
- •70. Поняття та істотні умови договору страхування.
- •71. Договір доручення
- •72. Договір комісії
- •73. Договір управління майном
- •74. Договір позики
- •76. Договір банківського вкладу.
- •77. Договір банківського рахунка
- •78. Договір факторингу
- •80. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •Договір комерційної концесії.
- •Договір простого товариства.
- •83. Відшкодування моральної шкоди
- •Право на відшкодування моральної шкоди.
- •Умови і порядок відшкодування моральної шкоди.
- •86. Кредитно-розрахункові відносини.
- •Установчі договори про створення юридичних осіб.
- •Співвідношення критерій «збитки та шкода».
- •89. Особливості цивільно-правової відповідальності
- •Основне призначення господарського договору.
Договір як юридичний факт.
Як відомо, до набуття чинності Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) під договорами розуміли дво- або багатосторонні угоди, тобто дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків (ст. 41 ЦК УРСР).
Сьогодні це визначення є дещо іншим: згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Водночас за ст. 202 ЦК України, договір є дво- чи багатостороннім правочином, який, у свою чергу, визначається як дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Інакше кажучи, слід виходити з того, що в цьому випадку домовленість і дія є тотожними поняттями.
Отже, можна зробити висновок, що договір – це узгоджений вольовий акт двох або більше осіб, спрямований на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків.
Що ж до Господарського кодексу України (далі – ГК України), то він не містить дефініції господарського договору, а лише визначає його ознаки та ставить вимоги щодо його змісту (п. 1 ст. 180).
Суб’єктний склад договорів.
Боржник-кредитор
Кредитор вправі вимагати від боржника виконання його обовязку. А боржник – зобовязаний вчинити на користь кредитора певні дії (повернути майно, надати послуги)
У господарському договорі субєкти - юридичні та фізизні особи.
Кредитор — це особа, яка має право вимагати або виконання певної дії, або утримання від вчинення певних дій. Ця особа довіряє своєму контрагенту, кредитує його, тому і називається кредитором.
Боржник — протилежна сторона в зобов'язанні. Він повинен вчинити певні дії або утримуватися від них. Ця особа має борг перед кредитором, тому її іменують боржником. Кредитора зазвичай називають активною стороною в зобов'язанні, а боржника — пасивною.
Як правило, кожна із сторін зобов'язальних правовідносин представлена однією особою. Але законодавець допускає участь в зобов'язанні на стороні кредитора чи боржника однієї або одночасно кількох осіб. Такі зобов'язання називаються зобов'язаннями із множинністю осіб.
Розрізняють активну, пасивну і змішану множинність осіб. Активною множинністю буде зобов'язання з кількома кредиторами, пасивною — з кількома боржниками, змішана множинність означає, що в зобов'язанні беруть участь кілька осіб як на стороні боржника, так і на стороні кредитора.
Законодавець дозволяє заміну осіб в зобов'язанні.
Так, кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок:
- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги або цесія);
- правонаступництва;
- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем;
- виконання обов'язку боржника третьою особою.
Заміна кредитора неможлива, якщо це встановлено законом чи договором.
Так, наприклад, не може бути замінений кредитор в аліментних зобов'язаннях, в зобов'язаннях із відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю особи.
Заміна боржника у зобов'язанні (переведення боргу) допускається лише за згодою кредитора. Борг переходить до нового боржника в повному обсязі, але якщо порука чи застава виконання зобов'язання забезпечували, то вони при цьому припиняються, за винятком випадку, коли поручитель чи заставодавець дали згоду забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.