
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
Структура традиційного американського інституціоналізму представлена трьома основними течіями:
соціально-психологічна (технократична) течія на чолі з Т. Вебленом;
соціально-правова (юридична) течія на чолі з Дж. Коммонсом;
кон'юнктурно-статистична (емпірико-прогностична) течія на чолі з У. Мітчеллом.
Течії традиційного інституціоналізму
Розрізняє:
диференціація об'єктів та предметів дослідження
- Соціальна психологія, технічний розвиток економіки (Т. Веблен)
Правовий устрій економіки (Дж. Коммонс)
Зміни ринкової кон'юнктури (У. Мітчелл)
Споріднює:
в єдиний напрям спільність загально методологічних підходів та ідейних засад
65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
Об'єктивною реальністю стало те, що класичний капіталізм XIX століття, заснований на індивідуальній приватній власності та стихійному ринковому регулюванні, відійшов у минуле.
Криза 1930-х рр. була не просто черговою циклічною кризою надвиробництва - однією з тих, що регулярно вражали капіталістичну економіку, вона носила ознаки системної кризи.
Система вже не могла функціонувати по-старому і потребувала глибокої перебудови всього механізму свого регулювання.
Економічна реальність вступила у суперечність з панівною неокласичною економічною ортодоксією.
Нові економічні реалії потребували відповідного теоретичного осмислення та адекватного відтворення в системі економіко-теоретичного знання.
Ці наукові завдання були реалізовані Дж.М. Кейнсом в процесі здійснення кейнсіанської наукової революції.
Історичні передумови виникнення кейнсіанства:
1) Світова економічна криза 1929-1933 рр. як безпосередній привід («верхівка айсбергу») до переосмислення класично-неокласичної ліберальної доктрини та розробки проблем макроекономіки.
2) В основі кризи - глибинна ринкова трансформація ринкової системи в останній третині ХІХ - першій третині ХХ ст.:
- посилення концентрації та централізації виробництва і капіталу;
- корпоратизація підприємницького сектору;
- розвиток фінансового капіталу;
- монополізація та олігополізація галузевих ринків.
3) Модифікація на цій основі ринкового механізму, втрата ним характеру ринку вільної конкуренції та здатності до автоматичного відновлення ринкової рівноваги:
- становлення механізму недосконалої конкуренції;
- зміна характеру, форм і методів конкуренції;
- звуження сфери вільного ціноутворення;
- зниження гнучкості системи ринкового ціноутворення.
4) Втрата дієвості стихійних регуляторів ринку:
- ціни (ринок товарів та послуг);
- заробітної плати (ринок праці);
- проценту (ринок капіталів та грошей).
Втрата ними в процесі переходу від ринку вільної конкуренції до монополізованого ринку природної регулюючою здатності до зниження в умовах ринкової нерівноваги.
5) Поглиблення ситуації наукової кризи в галузі теоретичної економіки: зростаюча суперечність між економічною класично-неокласичною теорією та економічною дійсністю. Заперечення новими ринковими реаліями теоретичних постулатів про:
- автоматичну саморегульованість ринку, неможливість загального надвиробництва (закон Сея);
- повну зайнятість та добровільність безробіття;
- автоматичне відновлення рівноваги заощаджень та інвестицій.
6) Назрівання наукової революції в галузі економічної теорії: об'єктивна потреба критичного перегляду класично-неокласичної ринкової ортодоксії, нового осмислення основ функціонування ринку, розробки теорії макроекономіки.