64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму

Структура традиційного американського інституціоналізму представлена трьома основними течіями:

• соціально-психологічна (технократична) течія на чолі з Т. Вебленом;

• соціально-правова (юридична) течія на чолі з Дж. Коммонсом;

• кон'юнктурно-статистична (емпірико-прогностична) течія на чолі з У. Мітчеллом.

Течії традиційного інституціоналізму

Розрізняє:

диференціація об'єктів та предметів дослідження

- Соціальна психологія, технічний розвиток економіки (Т. Веблен)

• Правовий устрій економіки (Дж. Коммонс)

• Зміни ринкової кон'юнктури (У. Мітчелл)

Споріднює:

• в єдиний напрям спільність загально методологічних підходів та ідейних засад

65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.

Об'єктивною реальністю стало те, що класичний капіталізм XIX століття, заснований на індивідуальній приватній власності та стихійному ринковому регулюванні, відійшов у минуле.

Криза 1930-х рр. була не просто черговою циклічною кризою надвиробництва - однією з тих, що регулярно вражали капіталістичну економіку, вона носила ознаки системної кризи.

Система вже не могла функціонувати по-старому і потребувала глибокої перебудови всього механізму свого регулювання.

Економічна реальність вступила у суперечність з панівною неокласичною економічною ортодоксією.

Нові економічні реалії потребували відповідного теоретичного осмислення та адекватного відтворення в системі економіко-теоретичного знання.

Ці наукові завдання були реалізовані Дж.М. Кейнсом в процесі здійснення кейнсіанської наукової революції.

Історичні передумови виникнення кейнсіанства:

1) Світова економічна криза 1929-1933 рр. як безпосередній привід («верхівка айсбергу») до переосмислення класично-неокласичної ліберальної доктрини та розробки проблем макроекономіки.

2) В основі кризи - глибинна ринкова трансформація ринкової системи в останній третині ХІХ - першій третині ХХ ст.:

- посилення концентрації та централізації виробництва і капіталу;

- корпоратизація підприємницького сектору;

- розвиток фінансового капіталу;

- монополізація та олігополізація галузевих ринків.

3) Модифікація на цій основі ринкового механізму, втрата ним характеру ринку вільної конкуренції та здатності до автоматичного відновлення ринкової рівноваги:

- становлення механізму недосконалої конкуренції;

- зміна характеру, форм і методів конкуренції;

- звуження сфери вільного ціноутворення;

- зниження гнучкості системи ринкового ціноутворення.

4) Втрата дієвості стихійних регуляторів ринку:

- ціни (ринок товарів та послуг);

- заробітної плати (ринок праці);

- проценту (ринок капіталів та грошей).

Втрата ними в процесі переходу від ринку вільної конкуренції до монополізованого ринку природної регулюючою здатності до зниження в умовах ринкової нерівноваги.

5) Поглиблення ситуації наукової кризи в галузі теоретичної економіки: зростаюча суперечність між економічною класично-неокласичною теорією та економічною дійсністю. Заперечення новими ринковими реаліями теоретичних постулатів про:

- автоматичну саморегульованість ринку, неможливість загального надвиробництва (закон Сея);

- повну зайнятість та добровільність безробіття;

- автоматичне відновлення рівноваги заощаджень та інвестицій.

6) Назрівання наукової революції в галузі економічної теорії: об'єктивна потреба критичного перегляду класично-неокласичної ринкової ортодоксії, нового осмислення основ функціонування ринку, розробки теорії макроекономіки.