- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
59. Австрійська школа маржиналізму.
Австрійська школа маржиналізму являла собою одне з найбільш розгорнутих і зрілих викладень фундаментальних основ суб'єктивно-психологічної теорії граничної корисності.
К. Менгер- засновник Австрійської школи
Головні праці: "Основи політичної економії" (1871), "Дослідження про метод и соціальних наук і політичної економії зокрема" (1883).
Теоретичний внесок К. Менгера:
полягає в розробці основ теорії граничної корисності;
визначенні її суті та факторів, що на неї впливають;
обґрунтуванні закону спадної граничної корисності;
дослідженні взаємозалежності граничної корисності та ринкової ціни.
Менгер виходив із обґрунтування суб'єктивної природи цінності, а також із визначення цінності корисністю блага.
Суть граничної корисності в інтерпретації Менгера: граничною вважається корисність останнього блага з наявної кількості благ, яка за величиною є мінімальною.
Фактори цінності блага, за Менгером:
корисність блага - тобто його споживчий ефект та здатність приносити споживачеві певне задоволення від його споживання; вона прямо пропорційно пов'язана з цінністю блага;
інтенсивність потреби в ньому - прямо пропорційно впливає на цінність блага; чим менше задоволена певна потреба споживача, чим більш вона нагальна, тим вища гранична корисність і цінність блага;
також кількість або рідкість благ даного виду - заходиться у зворотній пропорційній залежності від цінності блага: чим більша кількість ринкових благ, тим менша їх гранична корисність, а тому і цінність.
Урахування фактору кількісної обмеженості благ дало можливість Менгеру провести різницю між загальною та граничною корисністю благ. На цій основі Менгер зміг розв'язати славнозвісний парадокс Сміта (вода і діаманти) на користь споживної вартості товару: діаманти - обмежене благо, вода - кількісно необмежене благо.
Ф. фон Візер: "Походження й основні закони господарської цінності" (1884), "Природна цінність" (1889).
Візер ввів поняття граничної корисності, яке надалі закріпилось в економічній науці.
Учений дослідив вплив граничної корисності на величину ринкового попиту, розвинув методологію суб'єктивно-психологічного аналізу, продовжив вивчення фактору рідкості ринкових благ та його впливу на попит.
Візер розробив категорію альтернативних витрат або витрат втрачених можливостей. Вони полягають у врахуванні у величині витрат виробництва інших, альтернативних, можливостей їх виробничого використання.
Науково вагомою є також розроблена Ф.Візером мультиплікативна теорія визначення загальної корисності благ, згідно з якою величина загальної корисності обчислюється шляхом множення граничної корисності на кількість благ: TU = MU х n , де TU - загальна корисність благ, MU - гранична корисність, n - кількість благ.
Е. Бем-Баверк "Основи теорії цінності" (1889), "Теорія Карла Маркса та її критики" (1896).
Здійснений ним розвиток маржинальної теорії полягав у дослідженні суб'єктивної (індивідуальної) та об'єктивної (ринкової, рівноважної, конкурентної) цінностей, теорії "приписування" граничної корисності продуктивним благам.
Е.Бем-Баверк, на відміну від Менгера, вважав, що величини граничних корисностей благ можуть бути не тільки ранжовані в порядку зростання або спадання, але й кількісно виміряні.
Е. Бем-Баверком була розроблена адитивна теорія визначення загальної корисності, згідно з якою вона розраховується шляхом послідовного додавання величин граничної корисності всіх наявних благ: TU = MU.
Теоретично важливим було також розкриття вченим взаємозв'язку граничної корисності та механізму ринкового ціноутворення. Величини граничної корисності, на його думку, впливають на формування рівнів індивідуального попиту окремих споживачів. З них утворюється загальний ринковий попит та у взаємодії з пропозицією визначаються ринкові ціни.
Бем-Баверк був першим, хто врахував вплив фактору часу на цінність ринкових благ, що дало йому можливість обґрунтувати різницю в цінності "теперішніх благ" та "благ майбутніх". Австрійським вченим було введено поняття дисконтування - оцінки в теперішній період майбутньої цінності (FV) ринкових благ. Цей підхід був використаний Бем-Баверком в теорії банківського проценту.