38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму

Меркантилізм - провідна доктрина та економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу (ХV -XVІІІ ст.).

Для цієї епохи властивий розклад натурально-феодальної господарської системи і формування ринково-підприємницьких економічних відносин.

Предметом меркантилізму була переважно сфера товарно-грошового обміну, а головним об'єктом дослідження - гроші як втілення суспільного багатства.

Особливості економічних поглядів меркантилістів

- визнання грошей (золота, срібла) абсолютною формою багатства суспільства; інтерпретація їх цінності як природної властивості благородних металів;

- інтерпретація торгівлі як нееквівалентного товарно-грошового обміну, що породжує приріст багатства особи і суспільства; розуміння принципу "розори сусіда" як основного шляху збагачення нації;

- визнання зовнішньої торгівлі та видобутку благородних металів головними джерелами суспільного багатства, а праці в цих галузях - єдино продуктивної;

- започаткування елементів кількісної теорії грошей;

- розгляд виробництва в якості простого додатку до торгівлі;

- сприйняття економічного зростання наслідком приросту грошової маси в країні;

- активне включення держави у реалізацію економічної політики.

Основні принципи економічної політики меркантилізму

1) проголошення змістом економічної політики та метою господарського розвитку збільшення кількості грошей в країні;

2) розробка системи практичних заходів по збільшенню маси грошей шляхом максимізації експорту готових товарів та мінімізації імпорту;

3) впровадження державного регулювання зовнішньої торгівлі;

4) визнання протекціонізму основним принципом зовнішньоекономічної діяльності.

Послідовники: Т.Манн, А.Монкретьєн, Ж.Б.Кольбер

39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.

Ранній меркантилізм (ХV-ХVІ ст.) обумовлений нерозвиненістю ринкових відносин в країнах центральної Європи та специфічною ситуацією нестачі готівкової грошової маси.

Ранньому меркантилізму властива політика активного грошового балансу, безпосередньо спрямованої на збільшення грошової маси в країні

Особливості економічної політики раннього меркантилізму:

1. заходи по збільшенню кількості грошей в обігу;

2. жорсткий адміністративний контроль за рухом грошей;

3. суворі обмеження імпорту та максимізація експорту;

4. умисне псування та перекарбування готівки тощо.

Пізній меркантилізм (ХVІ-ХVІІІ ст.) характеризовався розвитком та вдосконаленням меркантилістської доктрини та політики. Пізній меркантилізм переорієнтований на більш виважену та конструктивну доктрину активного торгового балансу - обґрунтування необхідності позитивного сальдо торгового балансу.

Особливості економічної політики пізнього меркантилізму:

1) скасування дріб'язкової державної регламентації торгівлі, ліквідація прямого адміністративного контролю за рухом грошей;

2) заохочення розвитку торгівлі та збільшення торгового прибутку;

3) сприяння здешевленню експортних товарів, розвитку виробничих галузей та транспорту;

4) зацікавленість в прирості працездатного населення.