3. Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.

• Класифікація за принципом переважаючої господарської галузі:

1) мисливський етап;

2) скотарський етап;

3) землеробський етап;

4) землеробсько-мануфактурний етап;

5) землеробсько-мануфактурно-торговельний етап

• Домінуючий спосіб обміну за Бруно Гільдебрантом:

1) натуральне господарство;

2) грошове господарство;

3) кредитне господарство;

• Лев Мечников поклав географічний фактор – водні шляхи сполучення.

• Петро Маслов:

1. ізольоване господарство;

2. общинне господарство;

3. районне господарство;

4. національне господарство;

5. світове господарство;

• За формаційними критеріями:

1. цивілізаційний підхід (Тойнбі). Всесвітньовідомий філософ і історик А. Тойнбі виділяв у світовому розвитку 21 цивілізацію.

2. Формаційний підхід (К. Маркс). Виділення в розвитку людства чергування і зміни суспільно-економічних фомацій.

а ) первинно-общинний лад аграрна

б) рабовласницький цивілізація

в) феодальний

г ) капіталістичний індустріальна

цивілізація

д) посткапіталістичний

• Теорія стадій економічного зростання (Тоффлер):

1. І хвиля – аграрне суспільство

2. ІІ хвиля – індустріальне суспільство

3. ІІІ хвиля – суспільство третьої хвилі

• Теорія історичного кругообігу (Дж. Віко, І. Гердер, Е. Майєр та ін.)

4. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.

Первісно-общинний лад – початковий і найбільш тривалий етап в історії економічного розвитку людства. Первісна доба існувала від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (ІV – III тис. до н. е.). Первісне суспільство поділяється умовно на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки. Кожному з цих етапів світової історії були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, заняття та знаряддя праці.

Найбільш важливі риси первісного суспільства наступні:

1. Панування общинного типу суспільної організації.

2. Переважання родового устрою. Рід є основна господарська одиниця.

3. Вкрай низький розвиток продуктивних сил, найповільніші темпи розвитку економіки.

4. Переважно колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва.

5. Рівномірний розподіл і соціальна рівність.

6. Поступовий перехід від привласнювального до відтворювального типу господарства.

7. Відсутність приватної власності, експлуатації класів і держави.

Неолітична революція - процес переходу від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих.

Прогресом у розвитку продуктивних сил став перехід до обробітку землі. У період неоліту люди освоїли практично всі відомі в сучасний період сільськогосподарські культури. Поступово вдосконалювалася агротехніка. У ІV тис. до н.е. у землеробстві з’явились такі форми, як обробка постійних ділянок і перелогів неполивних і навіть поливних земель. У Європі, Західній і Середній Азії почався перехід від ручного землеробства до орного. Відтворююче господарство стає домінуючим. Основні заняття людей – землеробство, тваринництво, гончарство та інші. Згодом з’являється наземний транспорт – віз, сани. Худоба використовується як тяглова сила. Формується система обміну. Починається зароджуватись соціальна нерівність. Винятково важливою подією було виникнення писемності. Це стало межею, яка відокремила первісну історію від епохи цивілізації.