27. Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.

Основні тенденції розвитку ринкових систем господарства у 1950-1960-ті рр.:

• завершення формування зрілої індустріальної економіки в усіх сферах, початок розвиток в умовах сучасної науково-технічної революції (СНТР);

• формування змішаних економічних систем, що поєднують ринкові принципи організації господарства та державне регулювання,

• яке набуло постійного характеру як складова економічної систем

• сприяло антициклічному регулюванню ринкової економіки;

• забезпечувало систему соціальних гарантій і розбудову ринкової соціально орієнтованої економіки;

• економічне зростання, його вплив на добробут;

• розвиток світового господарства у складі:

- економічно розвинених,

- країн що розвиваються (слаборозвинених),

- командно-адміністративної системи (соціалістичних);

• руйнація та остаточний розпад колоніальної системи.

Основні фактори еволюції ринкової економіки в 1960-80-ті рр.

• трансформація і стабілізація фінансово-торговельної системи;

• пришвидшення економічної інтернаціоналіза-ції та регіональної економічної інтеграції, формування макроекономічних чинників глобалізаційних процесів;

• розгортання сучасної науково-технічної революції (СНТР) та її пролонгація;

• розвиток сучасних корпорацій у транснаціо-нальних формах.

Основні напрями розвитку країн з ринковою економікою після другої світової війни

• американізація світової валютної системи;

• вивіз американських товарів, широкомасштабне державне і приватне кредитування;

• інвестування США у відбудовчі процеси;

• перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії під безпосереднім контролем США;

• розвиток світової торгівлі, де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також Англія.

В післявоєнний період сформувались наступні основні економічні центри світового господарства:

- Європейський Союз

- США

• Японія

Їх взаємодія визначала хід світових економічних процесів.

Між ними діяли тенденції:

- до зближення та співпраці

- до посилення економічної конкуренції та економічних суперечностей

На різних етапах економічного розвитку складаються різні співвідношення їх економічної сили й впливу.

Основні аспекти:

1. Модифікація соціально-економічних систем розвинутих країн світу.

2. Циклічний розвиток економіки

3. Інтеграційні процеси в світовій економіці.

27. Характеристика постіндустріального суспільства.

Сучасний етап науково-технічної революції (НТР) розгорнувся в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Передумови сучасного етапу НТР створені фундаментальними науковими відкриттями в галузі ядерної фізики, квантової механіки, кібернетики, мікробіології, хімії полімерів, високим технічн. та організаційним рівнем виробничої бази розвинутих країн.

Два етапи НТР:

1. з середини 1940-х по 1960-ті рр.

2. з 1970-х рр. по теперішній час.

Особливості першого етапу:

У 60-ті роки почали застосовувати лазери, інтегральні схеми, комп’ютерні технології.

Другий етап сучасної НТР наступив з 1970-х рр.:

- створення та запровадження ЕОМ четвертого покоління.

- здійснення мікропроцесорна революція,

- впровадження волоконно-оптичні способів передачі інформації,

- впровадження промислових роботів,

- розвиток біотехнологій.

Розвиток НТР у 1980-ті роки:

- винайдено спосіб виготовлення надміцної кераміки,

- впроваджені великі інтегральні схеми,

- генна інженерія, термоядерний синтез,

• комп’ютери п’ятого покоління.

На межі ХХ-ХХІ ст. – розвиваються інформаційні технології

Інформаційні технології –

• це сукупність технологій у мікроелектроніці,

• створення обчислювальної техніки (машин та програмного забезпечення),

• телекомунікації мовлення та оптико-електронної промисловості,

• біотехнології,

• нанотехнології.

Вплив інформаційно-технологічної революції другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на розвиток господарства провідних країн світу:

В останній третині ХХ – на межі ХХІ ст. відбувається перехід до нової стадії цивілізаційного розвитку – постіндустріального суспільства.

Країни постіндустріального інформаційно-інноваційного розвитку:

• завершення індустріаль­ного періоду в розвитку західних країн: США, Великої Британії, Франції, ФРН, Японії, Швеції, Норвегії, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Австрії, Ізраїлю та ін.

Відбувається перехід до постіндустріального суспільства.

Виникнення постіндустріального суспільства пов'язане передусім із тими змінами, що відбуваються в економіці, професійній системі та соціальній структурі, і зумовлені новою роллю науки та техніки — відбувається докорінна зміна структури виробництва (панування третинного та четвертинного за межами третинного секторів).

Нові індустріальні країни - перенесення виробничих потужностей, особливо «екологічно сумнівних», до країн із середнім рівнем економічного розвитку і відносно дешевою робочою силою (Туреччина, Південна Корея, Індонезія, Бразилія, Мексика, Таїланд).

Перенесення технологій і виробництв до цих країн мало наслідком їх індустріалізацію, перетворення на нові індустріальні країни, або нові індустріальні економіки