- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
 - •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
 - •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
 - •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
 - •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
 - •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
 - •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
 - •Типи стародавніх цивілізацій.
 - •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
 - •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
 - •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
 - •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
 - •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
 - •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
 - •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
 - •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
 - •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
 - •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
 - •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
 - •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
 - •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
 - •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
 - •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
 - •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
 - •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
 - •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
 - •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
 - •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
 - •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
 - •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
 - •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
 - •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
 - •Глобалізація світової економіки
 - •37. Економічна думка стародавнього світу.
 - •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
 - •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
 - •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
 - •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
 - •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
 - •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
 - •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
 - •45. Економічні погляди д.Рікардо.
 - •45. Економічні погляди т. Мальтуса
 - •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
 - •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
 - •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
 - •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
 - •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
 - •52. Нова історична школа.
 - •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
 - •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
 - •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
 - •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
 - •Теорія додаткової вартості
 - •Теорія капіталу
 - •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
 - •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
 - •59. Австрійська школа маржиналізму.
 - •60. Економічні погляди ф. Менгера.
 - •61. Лозанська школа марджиналізму.
 - •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
 - •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
 - •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
 - •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
 - •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
 - •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
 - •Макроекономічна теорія
 - •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
 - •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
 - •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
 
Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
Основні тенденції розвитку ринкових систем господарства у 1950-1960-ті рр.:
завершення формування зрілої індустріальної економіки в усіх сферах, початок розвиток в умовах сучасної науково-технічної революції (СНТР);
формування змішаних економічних систем, що поєднують ринкові принципи організації господарства та державне регулювання,
яке набуло постійного характеру як складова економічної систем
сприяло антициклічному регулюванню ринкової економіки;
забезпечувало систему соціальних гарантій і розбудову ринкової соціально орієнтованої економіки;
економічне зростання, його вплив на добробут;
розвиток світового господарства у складі:
- економічно розвинених,
- країн що розвиваються (слаборозвинених),
- командно-адміністративної системи (соціалістичних);
руйнація та остаточний розпад колоніальної системи.
Основні фактори еволюції ринкової економіки в 1960-80-ті рр.
трансформація і стабілізація фінансово-торговельної системи;
пришвидшення економічної інтернаціоналіза-ції та регіональної економічної інтеграції, формування макроекономічних чинників глобалізаційних процесів;
розгортання сучасної науково-технічної революції (СНТР) та її пролонгація;
розвиток сучасних корпорацій у транснаціо-нальних формах.
Основні напрями розвитку країн з ринковою економікою після другої світової війни
американізація світової валютної системи;
вивіз американських товарів, широкомасштабне державне і приватне кредитування;
інвестування США у відбудовчі процеси;
перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії під безпосереднім контролем США;
розвиток світової торгівлі, де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також Англія.
В післявоєнний період сформувались наступні основні економічні центри світового господарства:
- Європейський Союз
- США
Японія
Їх взаємодія визначала хід світових економічних процесів.
Між ними діяли тенденції:
- до зближення та співпраці
- до посилення економічної конкуренції та економічних суперечностей
На різних етапах економічного розвитку складаються різні співвідношення їх економічної сили й впливу.
Основні аспекти:
Модифікація соціально-економічних систем розвинутих країн світу.
Циклічний розвиток економіки
Інтеграційні процеси в світовій економіці.
Характеристика постіндустріального суспільства.
Сучасний етап науково-технічної революції (НТР) розгорнувся в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
Передумови сучасного етапу НТР створені фундаментальними науковими відкриттями в галузі ядерної фізики, квантової механіки, кібернетики, мікробіології, хімії полімерів, високим технічн. та організаційним рівнем виробничої бази розвинутих країн.
Два етапи НТР:
1. з середини 1940-х по 1960-ті рр.
2. з 1970-х рр. по теперішній час.
Особливості першого етапу:
У 60-ті роки почали застосовувати лазери, інтегральні схеми, комп’ютерні технології.
Другий етап сучасної НТР наступив з 1970-х рр.:
- створення та запровадження ЕОМ четвертого покоління.
- здійснення мікропроцесорна революція,
- впровадження волоконно-оптичні способів передачі інформації,
- впровадження промислових роботів,
- розвиток біотехнологій.
Розвиток НТР у 1980-ті роки:
- винайдено спосіб виготовлення надміцної кераміки,
- впроваджені великі інтегральні схеми,
- генна інженерія, термоядерний синтез,
комп’ютери п’ятого покоління.
На межі ХХ-ХХІ ст. – розвиваються інформаційні технології
Інформаційні технології –
це сукупність технологій у мікроелектроніці,
створення обчислювальної техніки (машин та програмного забезпечення),
телекомунікації мовлення та оптико-електронної промисловості,
біотехнології,
нанотехнології.
Вплив інформаційно-технологічної революції другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на розвиток господарства провідних країн світу:
В останній третині ХХ – на межі ХХІ ст. відбувається перехід до нової стадії цивілізаційного розвитку – постіндустріального суспільства.
Країни постіндустріального інформаційно-інноваційного розвитку:
завершення індустріального періоду в розвитку західних країн: США, Великої Британії, Франції, ФРН, Японії, Швеції, Норвегії, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Австрії, Ізраїлю та ін.
Відбувається перехід до постіндустріального суспільства.
Виникнення постіндустріального суспільства пов'язане передусім із тими змінами, що відбуваються в економіці, професійній системі та соціальній структурі, і зумовлені новою роллю науки та техніки — відбувається докорінна зміна структури виробництва (панування третинного та четвертинного за межами третинного секторів).
Нові індустріальні країни - перенесення виробничих потужностей, особливо «екологічно сумнівних», до країн із середнім рівнем економічного розвитку і відносно дешевою робочою силою (Туреччина, Південна Корея, Індонезія, Бразилія, Мексика, Таїланд).
Перенесення технологій і виробництв до цих країн мало наслідком їх індустріалізацію, перетворення на нові індустріальні країни, або нові індустріальні економіки
