
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
За три останніх десятиліття XIX століття Німеччина вийшла на друге (після США) місце у світі за обсягом промислового виробництва. Це було обумовлено наступними причинами:
1. Утворення в 1866 році єдиної німецької держави, в результаті чого в центрі Європи раптово з'явилася величезна країна з 41-мільйонним населенням і потужною індустріальною базою. Було знято всі митні бар'єри, уніфіковано монету, введено єдине цивільне й карне право, торговельне й поштове законодавство, що зняло всі перешкоди для переміщення людей, капіталів та товарів і привело до різкого розширення загальнонімецького ринку.
2. В результаті перемоги Німеччини у Франко-Пруській війні до неї відійшли Ельзас і Лотарингія, дуже багаті залізною рудою, які разом із значними вугільними ресурсами Німеччини стали основою швидкого розвитку німецької важкої промисловості. Крім того, Франція виплатила Німеччині контрибуцію в розмірі 5 мільярдів франків золотом, що послужило дуже важливим фактором завершення індустріалізації Німеччини.
3. З 1871 по 1890 рр. населення Німеччини збільшилося на 40% (або на 15 млн. чоловік). При цьому кількість робітників у промисловості росла в 3 рази швидше, ніж загальна чисельність населення, що обумовило швидкий ріст платоспроможного попиту й, таким чином, –розширення внутрішнього ринку для промислових товарів. До початку Першої світової війни населення Німеччини досягло 67 млн. чоловік, більшість із яких були зайняті в промисловості, торгівлі та на транспорті.
4. Твердий політичний режим Бісмарка (1898–1915 рр.) дозволяв тримати на дуже низькому рівні заробітну плату німецьких робітників, що сприяло підвищенню норми нагромадження в промисловості й багато в чому компенсувалося дуже раннім залученням у виробництво німецьких дітей (з 12 років), а також жінок, що становили на кінець XIX століття 25% робітничого класу Німеччини. Внаслідок цього заробітна плата голови родини не покривала прожиткового мінімуму.
5. Запізнювання промислового перевороту дозволяло використати технічно найбільш передові інновації.
6. Ріст германського мілітаризму забезпечив колосальний попит на метал, вугілля, хімічні продукти, засоби транспорту й.т. п., який багато в чому покривався за рахунок держбюджету.
7. З 1870 по 1910 рр. довжина залізниць Німеччини виросла в 33 рази.
8. В 1879 році було введено високі ввізні мита на промислові товари.
9. Внаслідок відсутності у Німеччини колоній її фінансовий капітал не мав можливості переливатися у відсталі країни з дешевшою сировиною та робочою силою, як, наприклад, англійський чи французький, а зосереджувався всередині країни, сприяючи підйому її промисловості.
Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
Причини й наслідки Громадянської війни
в США (1861–1865).
Причини
1. Вирішення питання про освоєння земель на захід від ріки Міссісіпі: промислова буржуазія Півночі була зацікавлена в розвитку на цих землях середніх за своїм розміром зернових фермерських господарств, які дозволили б задовольнити більшість бажаючих одержати землю переселенців і забезпечити швидко зростаючі промислові центри Північної Америки дешевим хлібом. Бавовняні магнати півдня США домагалися для себе права купувати землю великими ділянками з метою поширення на захід бавовняних плантацій – латифундій.
2. Вирішення питання про рабство: промислова буржуазія Півночі мала потребу у великому ринку вільної робочої сили, а також у розширенні внутрішнього ринку для промислових товарів. Усього цього можна було досягти, лише надавши неграм статус вільних громадян США, з чим не могли погодитися їхні власники на півдні.
3. Вирішення питання про митні тарифи: південні аграрні штати були зацікавлені в розвитку вільної торгівлі, оскільки вивозили бавовну в Європу, головним чином – у Англію. Молода промисловість Півночі мала потребу в захисті від конкуренції з боку англійських товарів високими митними бар'єрами.
Наслідки
1. У травні 1862 року конгрес прийняв закон «Про гомстеди» (закон про земельні наділи), відповідно до якого кожний громадянин США міг безкоштовно отримати у власність 180 акрів (73 гектара) землі на заході за умови її обробки особисто,сплативши лише $10 спеціального збору. Впровадження цього закону сприяло швидкому розвитку капіталістичного фермерства: з 1860 по 1880 рр. у руки фермерів перейшло 65 млн. акрів (27 млн. га) землі, причому роздача землі на цих умовах тривала аж до середини 1920-х років.
2. Постановою конгресу у вересні 1862 року негри були звільнені від рабства без надання їм землі й, таким чином, поповнили ряди найбільш низькооплачуваних робітників США.