27. Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.

Промисловий переворот — перехід від мануфактури з ручною працею до фабрики із застосуванням системи машин та парового двигуна.

Передумови для здійснення промислового перевороту в Англії:

Економічні передумови

1. Створення Англією у XVIІІ ст. величезної колоніальної імперії:

• могутнє джерело великих коштів для розвитку промисловості

• ринок збуту промислових товарів.

2. Попит з боку масових армій та великих флотів європейських держав сприяв виробництву англійською промисловістю стандартизованих виробів, сукна, взуття, зброї.

3. Зростання споживчого попиту на бавовняні тканини, які мали низькі ціни внаслідок дешевої сировини з колоній.

Соціальні передумови:

1. Сприяння в Англії наслідків аграрного перевороту - огороджування – здійсненню промисловому перевороту.

2. Зникнення внаслідок цього класу селянства, його переважне перетворення у найманих робітників промислових підприємств у містах.

3. Перетворення частини англійського купецтва на промислову буржуазію, засновницю промислових підприємств.

Політико-правові передумови

1. Здійснення в Англії наприкінці XVIІ ст. буржуазної революції.

2. Ліквідація на цій основі феодальних пережитків, прихід до влади буржуазії.

3. Створення сприятливих законодавчих умов для розвитку промисловості, фінансів, торгівлі.

4. Правовий захист приватного власника.

Промисловий переворот в Англії розпочався в кінці XVIІІ ст. з бавовняної промисловості.

Хід впровадження машин на підприємствах Англії :

• 1765 р. - Дж. Харгривс винайшов механічну прядку, яка давала можливість виробляти 16-18 тонких ниток, приводилася до руху ткачем.

• 1779 р. - С. Кромптон винайшов мюль-машину, яка за допомогою механічної сили приводила в рух 400 веретен, давала міцну і тонку пряжу.

• 1785 р. - Е. Картрайт побудував механічний ткацький верстат, що заміняв працю 40 ткачів, були також удосконалені процеси фарбування тканин та нанесення на них різних малюнків.

• У 1784 р. - створення універсального двигуна - парової машини Дж. Уатта; верстати приводилися в дію паровою машиною; виникла можливість створення першої фабрики.

• У 1784 р. - створення універсального двигуна - парової машини Дж. Уатта; верстати приводилися в дію паровою машиною; виникла можливість створення першої фабрики.

У 20-х роках ХІХ ст. промисловий переворот в Англії завершився.

Соціально-економічні наслідки промислового перевороту:

1. Перехід від мануфактурної до фабричної стадії розвитку капіталізму у промисловості.

2. Становлення нового технологічного способу виробництва - машинного.

3. Підведення під панівні соціально-економічні відносини адекватної техніко-технологічної основи.

4. Створення нової економічної бази для індустріального суспільства на основі великої машинної індустрії.

5. Перетворення Англії на першу світову індустріальну державу та економічного лідера; на її частку припадало майже 50% світового промислового виробництва.

6. Зміна галузевої структури виробництва: випереджальний розвиток машинобудівної, вугільної, металургійної промисловості, розорення ремісників через конкуренцію з фабричним виробництвом.

7. Зростання промислових центрів та міського населення, більше половини населення країни працювало в промисловості.

8. Виникнення двох класів — пролетаріату і буржуазії.

9. Збільшення використання дитячої та жіночої праці, зменшення оплати праці, безробіття.

10. Промисловий переворот в Англії сприяв переходу до індустріального суспільства в інших країнах Західної Європи та США.

27. Особливості промислового перевороту в країнах Європи.

Франція У Франції промисловий переворот відбувся на 30—40 років пізніше, ніж в Англії, — в 60-х роках XІХ ст.

Причини запізнення промислового перевороту у Франції:

1. Негативний вплив на таке запізнення структури промисловості країни.

- дрібні підприємства Франції, виробництво тканин, предметів жіночого туалету, одягу, ювелірних виробів, парфумів, меблів.

- дрібнотоварне виробництво для заможних верств населення, вузький ринок збуту.

- економічна невигідність застосування машин на дрібних підприємствах.

2. Домінування в економіці Франції банкірів, а не промисловців.

3. Гальмування промислового перевороту зовнішньою політикою Франції

• запровадження Наполеоном у 1806 р. Континентальної блокади Англії,

• промисловий розвиток Франції затримало те, що вона залишилась без англійських машин та сировини (бавовни).

4. Відставання від Англії французької наукової та інженерної думки, низький рівень впровадженняя винаходів у промисловість.

Хід промислового перевороту у Франції

• 1815-1830 рр. - початок промислового перевороту.

• 1830-1840 рр. - здійснення масового застосування машин у текстильній промисловості, залізничне будівництво, розвиток вугільної та металургійної промисловості.

• 1850-1860 рр. XІХ ст. – завершення промислового перевороту у Франції.

Головні причини відставання промислового перевороту у Франції

• Вузький внутрішній ринок з низькою купівельною спроможністю основної частки населення — малоземельного селянства.

• Значна перевага грошового лихварського капіталу над промисловим.

• Наявність великого прошарку рантьє, які жили на прибутки не від промисловості, а від цінних паперів, недостатній розвиток власної машинобудівної бази.

• Нестача сировини, зокрема бавовни, а також залізної руди, вугілля.

На початку 60-х років ХІХ ст. Франція під впливом промислового перевороту вийшла на друге місце в світі після Англії за обсягом промислового виробництва.

Промисловий переворот у Німеччині

• У Німеччині процес промислового перевороту та створення машинної індустрії значно затримався.

• Промисловий переворот почав здійснюватися лише після створення в 30-х роках ХІХ ст. митного союзу та буржуазної революції 1848 р.

• Проведення промислового перевороту в Німеччині гальмувалося значними феодальними пережитками

• Промисловий переворот у Німеччині розпочався у 40-х роках ХІХ ст. у легкій промисловості та на транспорті.

Відбувався переважно за рахунок ввезення машин з Англії та проходив досить повільно.

• У 1850—60-х роках ХІХ ст. темпи промислового перевороту в Німеччині набагато зросли.

• В 1840—50-х роках ХІХ ст. значного поширення набула політика протекціонізму, яка була спрямована на захист внутрішнього ринку та власного виробника від ввозу англійських товарів.

• У 1860-х роках ХІХ ст. Німеччина випереджає Францію за темпами розвитку важкої промисловості й перетворюється в аграрно-індустріальну країну.

У 1890-х рр. за рівнем промислового виробництва Німеччина випереджає Англію і виходить на перше місце в Європі й друге місце у світі після США.