- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
Причини економічної відсталості Німеччини
на рубежі XVIII-XIX століть
1. Більш тривале, ніж в інших країнах Європи панування феодальних відносин, затягування періоду феодальної роздробленості, відсутність єдиної німецької держави і, що найголовніше, – митні бар'єри.
2. Перехід від феодального ладу до буржуазного виявився незавершеним через поразку революції 1848 року в Німеччині, після якої військова феодальна юнкерська верхівка зберегла панівні позиції і політично домінувала над буржуазією.
3. У першій половині XIX століття Німеччина була ізольована від світових торгівельних шляхів.
4. Німеччина була аграрною країною, де 70% населення було зайнято в сільському господарстві.
5. Панування цехового ладу в міському ремеслі надто затягнулося і було скасоване лише в 1869 році Промисловим законом.
6. Будівництво залізниць кожним із дрібних князівств велось самостійно і було майже неможливим, враховуючи їхні розміри і фінансову слабкість.
7. Через панування митних бар'єрів зовнішня торгівля розвивалася швидше, ніж внутрішня, що гальмувало розвиток загальнонімецького ринку як необхідної умови розвитку промисловості.
Створення Митного союзу і початок промислового перевороту
Ліквідація митних бар’єрів і створення єдиного ринкового простору були необхіднми умовами промислового розвитку феодально роздроблених німецьких земель, тому що багатократне вилучення транзитних мит, хоч і невеликих, унеможливлювало реалізацію німецьких товарів. Ініціатором ліквідації митниць стала Прусія, яка, крім економічних інтересів, переслідувала політичну ціль – відтіснити Австрію на другий план у справі об’єднання Німеччини. Тому, скасувавши в 1818 р. митні бар’єри всередині самої Прусії і встановивши єдине мито на непруські товари, Прусія дала поштовх для об’єднання в Митний союз сусіднім з нею державам. Така політика пруського уряду зустріла схвальну оцінку молодої буржуазії інших німецькомовних держав, і в 1833 році 18 найбільших з них підписали угоду про створення митного союзу строком на 8 років. Угоду вступила в дію в 1834 р., а в 1842 р. була пролонгована ще на 10 років. Паралельно було укладено угоди про уніфікацію грошового обігу і вексельного курсу, вагової і метричної систем, що сприяло створенню загальнонімецького ринку, будівництву залізниць і т.п. Формування митного союзу дало поштовх промисловому перевороту, який розпочався в німецьких землях в 1830–1840-х рр. переважно в текстильній промисловості і металургії. Розвиток важкої індустрії стимулювався будівництвом залізниць, яке розпочалося в 1835 р. Це дало поштовх розвитку чорної металургії, гірничої і вугледобувної промисловості. Розвиток важкої промисловості прискорила революція 1848 р., а також мілітаризація пруської економіки у зв’язку з боротьбою Прусії за об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю. В результаті цього в Німеччині було створено потужні металургійну, машинобудівну, військову і залізничну галузі, але в цілому на момент створення Германської імперії промисловий переворот ще не було завершено.