
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
Передумови для здійснення Великих географічних відкриттів:
1. Розклад феодального господарства.
2. Зародження у її надрах нової, капіталістичної системи.
3. Розвиток продуктивних сил країн Західної Європи:
- розвиток науки, техніки,
- початок переходу до індустріального суспільства
- розвиток сільськогосподарського виробництва.
4. Зростання товарно-грошових відносин, розширення ринку та зовнішньоторговельних відносин.
5. Нестача грошей для обміну та обмеженість джерел благородних металів в країнах Європи.
6. Зацікавленість абсолютистських монархій та дворянства у збільшенні грошових надходжень до Європи (зростання грошових потреб):
державні потреби централізованих монархій (постійні армії, королівські двори, скарбниці, апарат управління);
спалах «жаги золота», фетишизація грошей
прагнення феодальної знаті (дворянства) до захоплення нових територій, багатих на поклади благородних металів.
7. Досягнення в науці та техніці, що забезпечили збільшення тривалості подорожей і уможливили для європейців Великі географічні відкриття.
Основні відкриття:
Іспано-португальський етап (кін. XV – сер. XVI ст.):
1492 р. Х. Колумб відкрив Америку, Кубу, острови Гаїті.
1497—1499 рр. Васко де Гама відкрив морський шлях з Західної Європи навколо південної Африки в Індію.
1498 р. Англійський капітан Кабот відкриває Ньюфаундленд
1499 р. Португальці відкривають Бразилію.
1513—1525 рр. Іспанські завойовники перейшли Панамський перешийок і досягли Тихого океану. Кортес завойовує Мексику.
1506 р. Португальці відкривають острів Мадагаскар.
1519—1522 рр. Магеллан здійснює вперше навколосвітню подорож, відкриває багато нових земель, зокрема острови сучасної Індонезії.
1531—1532 рр. Ф. Пісарро завойовує території Південної Америки.
1606—1644 рр. — голландські мореплавці відкривають новий континент Австралію та Нову Зеландію.
Період російських і голандських відкриттів (сер. XVI – сер. XVII):
відкриття росіянами всієї Північної Азії включаючи похід Єрмака (1581 р.),
плавання Попова-Дежньова (1648 р. – відкриття протоки між Америкою та Азією, яке довело, що Америка відділена від Азії морем, та є ізольованим континентом).
Основні соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів:
Початок формування колоніальної системи.
Формування світового ринку.
Здійснення так званої революція цін, обумовленої ввозом в Європу великої кількості золота та срібла (ввіз дешевого золота і срібла призвів до багатократного зростання цін).
Зміцнення міської та сільської буржуазії.
Переміщення центру економічної із Середземного моря в Атлантичний океан.
Прискорення первинного нагромадження капіталу.