- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Значення цехової організації. Торгові гільдії.
Характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація — об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки — цехи. Таке об'єднання було обумовлене всією системою середньовічних соціально-економічних відносин, феодально-становою структурою суспільства. У першу чергу цехи були об'єднаннями економічного характеру, які виконували:
завдання організації виробництва і збуту продукції;
охорони економічних інтересів ремісників.
Ремісничі цехи вели боротьбу за встановлення так званого цехового примусу, тобто визнання за їхніми членами монопольного права на виготовлення і збут даного виду ремісничих виробів у межах міста або його округи, що зумовлювалося в основному вузькістю ринку, обмеженістю попиту на ремісничі вироби.
Ремісничий цех як корпорація володів звичайно сумою прав і привілеїв, закріплених у відповідних документах: пожалуваннях, постановах міських властей, статутах. Внутрішні правила ремісничих об'єднань, були спрямовані на підтримання економічної рівності серед їхніх членів шляхом як отримання збагачення, так і недопущення збідніння окремих майстрів. Збагаченню майстрів перешкоджала регламентація виробництва (контроль за виконанням та обсягом робіт, кількістю підмайстрів та учнів тощо). На недопущення крайнього збідніння членів цеху був спрямований механізм взаємодопомоги.
Цех був військовою організацією, що брала участь в охороні й обороні міста і виступала окремою бойовою одиницею міського ополчення. Він мав свою церкву, каплицю чи ікону в церкві, будучи своєрідною релігійною організацією.
Цехова організація була економічно-раціональною в XIII — XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку середньовічної промисловості. Вона сприяла виробництву високоякісної продукції, вихованню ремісничої молоді. Згодом цехи стали стримувати розвиток продуктивних сил. Зусилля цехів увіковічнити дрібне виробництво, поставити всіх в однакові умови гальмувало технічний прогрес. Сувора регламентація виробництва і збуту призвела до застою у розвитку науки, техніки і, як наслідок, до занепаду промисловості.
У середні віки розвивалася і сухопутна торгівля. На її перешкоді була відсутність битих шляхів, натуральний характер господарювання, хижацька поведінка феодалів — власників земель, через які проходили торговельні каравани, чинені ними різні обмеження, митні побори. Значною перепоною були розбійницькі ватаги. Все це змушувало купців для захисту своїх інтересів та з метою монополізації ринку об'єднуватися у торгові гільдії. Вони мали свої статути і, як правило, спеціалізувалися на торгівлі одним чи кількома товарами.
Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст у XI столітті:
1. Розвиток продуктивних сил у сільському господарстві призвів до зростання продуктивності праці, що вивільнило з аграрного сектору певну кількість робочої сили і зосередити її на ремісничому виробництві.
2. Розвиток ремісничої техніки в цей період
3. Підвищення попиту на важке озброєння, металеве начиння, вовняні тканини, кам'яні будинки, водяні млини.
4. Протиріччя феодального маєтку, що виникають через його натуральний характер.
Багатство феодала, яке мало на той час натуральний характер, могло бути спожите всередині вотчини лише в незначній кількості. Продати надлишок було нікуди, оскільки в інших господарствах також вироблялося все необхідне. Разом з тим феодалам була потрібна готівка для купівлі предметів розкоші, що з'явилися на ринках. Найдоступнішим для феодалів джерелом грошей були власні ремісники (кріпаки), що на відміну від селян виробляли товарний продукт, який користується попитом на ринку. У зв'язку з цим, феодали були змушені надати цим ремісникам деяку свободу пересування, беручи з них певний грошовий оброк. Це було важливим кроком на шляху остаточного розриву ремісника з вотчиною (маєтком) і феодалом. Такий ремісник шукає місце, де існували б найкращі умови для збуту продукції, закупівлі сировини, для забезпечення безперебійної виробничої діяльності. Такими місцями могли бути укріплений центр феодального князівства, що знаходиться на перетині доріг і водних артерій, околиці великого монастиря, руїни античного міста, де періодично проводилися ярмарки. Так виникає середньовічне місто – центр ремесла і торгівлі, тому що міські ремісники, на відміну від селян, фізично не можуть існувати, не обмінюючи продукт своєї праці на продукцію сільського господарства. Ремесло в містах організовувалося за цеховим принципом.
Оскільки міста знаходилися на землі, що належала феодалам, останні намагалися змусити платити їхніх мешканців якнайбільше оброків, повинностей, судових штрафів на свою користь, що не могло не викликати різкого опору з боку міст і привело врешті-решт до комунальних революцій XI-XII століть. Ці революції були повстаннями всієї маси міського населення, що мала на меті домогтися незалежності від сеньйорів, тобто одержати право на самоврядування, найчастіше по типу Магдебурзького права (повне самоврядування).
Більше всього незалежних комун було в північній Франції й Італії (найвідоміші і найбагатші – Флоренція, Венеція); на другому місці стояла Німеччина: Магдебург, Любек, Аусбург; і найменше вільних міст було в Англії, де навіть Лондон не мав статусу комуни.