1. Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.

Історія економіки – це дисципліна, яка вивчає економічне життя суспільства в усій його багатогранності від найдавніших часів до най теперішнього часу.

Предметом економічної історії є вивчення господарської діяльності людства в історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічна політика провідних держав світу і України; дослідження загальних закономірностей економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

Історія економічної думки – це історія економічної свідомості людства.

В широкому розумінні – це історія економічних поглядів та ідей.

Предметом історії економічної думки є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань.

Предмет історії економ. думки включає 2 рівні:

• Донаукову економічну думку (дотеоретичний стан розвитку).

• Розвиток наукової економічної думки.

ІЕЕД є джерелом фактичного матеріалу для економічної теорії. Вона забезпечує тісний зв'язок історичних знань з економікою промисловості, с/г, іншими галузевими і функціональними економічними науками.

ІЕЕД взаємодіє з конкретними соціологічними дисциплінами. Вплив на розвиток економіки таких факторів, як соціальний склад працівників, управління виробничими колективами, задоволеність працею, настрій, повинен враховуватися історією господарства.

Існує тісний зв'язок ІЕЕД з історичними науками, насамперед із загальною історією. ІЕЕД не може обійти найважливіші події загальної історії.

ІЕЕД включає вивчення внутрішньої і зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн, нац. і етнографічних особливостей, законів, релігійних культур, науки і мистецтва. Знання ІЕЕД має не тільки науково-пізнавальне, а і велике виховне значення. Воно розширює кругозір, сприяє правильному підходові до оцінки найважливіших історико-економічних процесів і подій.

2. Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».

Метод – це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значущість та пізнавальна цінність якого визначаються насамперед його евристичним потенціалом, здатністю збагатити науку новими знаннями.

Узагальнюючи досвід теоретичної діяльності економістів різних шкіл і напрямів, слід виділити такі методи дослідження: метод спостереження економічних явищ, історико-генетичний, системно-структурний, проблемно-логічний, компаративний економічний аналіз, статистичний аналіз, експеримент.

Застосування методу спостереження такого економічного явища, як банкрутство середнього класу внаслідок інфляції, що спричинило в свою чергу зростання соціального неспокою (безробіття), дозволило Дж. Кейнсу обґрунтувати теорію державного втручання в економіку.

Історико-генетичний метод дослідження дає змогу виявити історичні умови виникнення та розвитку економічних ідей, їх спадкоємність, загальні закономірності та історичну специфіку у змісті та пізнавальних пріоритетах економічних теорій, взаємозв’язок економічних учень з політикою та господарською практикою.

Системно-структурний метод дослідження сприяє усвідомленню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, структурних елементів і рівнів.

Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні сутнісні характеристики історії розвитку економічної науки на основі виявлення внутрішньої логіки економічних теорій, їх категоріального та понятійного апаратів.

Компаративний (порівняльно-історичний) метод дослідження дає можливість виявити загальне й особливе у різних економічних ученнях, простежити роль традицій та революцій в історії ідей, взаємодію загального, особливого та одиничного в той чи інший період розвитку економічної науки.

Історичні факти є основою для економічної науки, та до них слід долучати економічний аналіз, бо саме через розвиток і перевірку економічних теорій можна впорядкувати і організувати сукупність даних і фактів у чітку систему.

Цілісне розуміння економічної діяльності потребує використання економічних даних і статистичного аналізу. Практичне дослідження економічної діяльності потребує розвиненого апарата теорії ймовірності та економетрики.

Економічне життя суспільства надзвичайно складне, тому дослідники досить часто вдаються до контрольованого експерименту.