Масштабування зображення

Масштаб перегляду ніяк не впливає на розміри зображення. При необхідності їх зміни треба звернутися до спеціальної команди Image Size (Розмір зображення), що знаходиться в меню Image (Зображення).

У вікні Image Size (Розмір зображення) (малий. 2.1) у поле Pixel Dimensions (Розмір у пікселах) за умовчанням відображуються розміри зображення в пікселах. Поряд із заголовком області Pixel Dimensions (Розмір у пікселах) вказаний об'єм дисковою і оперативною пам'яті, займаний зображенням.

У групі параметрів Document Size (Розмір документа) ви бачите геометричні розміри зображення, які воно матиме при відбитку на принтері. Нижче, у полі Resolution (Дозвіл), вказано дозвіл у пікселах на дюйм.

Діалогове вікно Image Size (Розмір зображення) дозволяє не лише взнавати, алі і міняти параметри документа. При цьому можливі два варіанти, що визначаються достатком прапорця Resample Image (Масштабувати зображення)

Якщо прапорець встановлений, розмір і дозвіл зображення варіюються незалежно. Якщо вам це зручніше, можете регулювати "абсолютний" розмір зображення в пікселах. Це заставляє Photoshop видаляти із зображення піксели або додавати до нього нові. Кольори пікселів, що додаються, обчислюються з допомогою інтерполяції.

Якщо прапорець скинутий "абсолютний" розмір зображення в пікселах фіксується. Зміна розміру приводити до зміни дозволу й навпаки. По суті, при цьому із зображенням не проводитися жодних дії а лише запам'ятовуються нові значення розмірів і дозволу.

Малий. 2.1. Діалогове вікно Image Size

Список, розташований праворуч від прапорця Resample Image (Масштабувати зображення), містить перелік доступних алгоритмів інтерполяції. Найбільш повільний і точний алгоритм - Bicubic (Бікубічеськая). Мі рекомендуємо завжди користуватися цим методом. Зайві долі секунди чекання повністю виправдовуються високою якістю отмасштабированного зображення.

Прапорець Constrain Proportion (Зберігати пропорції) фіксує співвідношення сторін зображення. Коли він встановлений, досить увести довжину лише одній сторони зображення, а друга буде обчислена автоматично

Кольорова й тонова корекція в Adobe Photoshop. План

1.понятя корекція

2. види гістограм

Гістограма. Оцінка зображення

Інструмент Гістограма (Histogram) дозволяє оцінити розкид між мінімальною і максимальною яскравістю зображення (динамічний діапазон). З його допомогою стає можливим отримати наочне уявлення про розподіл всіх тонів у зображенні. Тому гістограма є одним з основних засобів, використовуваних для контролю за тональними і колірними налаштуваннями зображення. Гістограмою називається графік, що відображує розподіл пікселів зображення по яскравості. При побудові цього графіка по осі X відкладаються значення яркостей у діапазоні від 0 (чорний) до 255 (білий), а по осі Y - кількість пікселів, що мають відповідне значення яскравості. Аналіз гістограми дозволяє зрозуміти, які тонові області зображення потребують корекції й у якій саме. Також за допомогою гістограми можна оцінити тоновий діапазон зображення, тобто визначити, які тонові області домінують: тіні (темні області), світла (світлі області) або середні тони.

Терміни тіні (shadows), середні тони (midtones) і світла (highlights) використовуються в графічних редакторах для позначення відповідно темних, середніх і світлих тонів зображення.

Тонова корекція зображення

Сенс тонової корекції полягає в доданні зображенню максимального динамічного діапазону. Це безпосередньо пов'язано з налаштуванням яскравості зображення.

Тон - рівень (градація, відтінок) сірого кольору. Тонове зображення має безперервну шкалу градацій сірого від білого до чорного. Для одного каналу число таких градацій дорівнює 256.

Для оцінки й корекції яскравості й контрастності зображення, тобто для його тонової корекції, у професійних растрових редакторах є широкий набір засобів. До них відносяться потужні універсальні інструменти Рівні (Levels) і Криві (Curves), а також простіші, наприклад Яскравість/Контраст (Brightness/contrast), призначені для усунення найбільш грубих дефектів типу недостатньої яскравості або підвищеної контрастності.

Колірна корекція й колірний баланс

Цветокоррекция - зміна колірних параметрів пікселів (яскравості, контрастності, колірного тону, насиченості) з метою досягнення оптимальних результатів. Найбільш поширеними засобами, які використовуються для підвищення якості кольорових зображень, є такі команди, як Баланс кольорів (Color balance) і Відтінок/Насичення (Hue/saturation).

Колірний баланс - співвідношення кольорів у зображенні. Регулювання колірного балансу дозволяє підсилити або ослабити один колір за рахунок іншого додаткового (комплементарного йому).

Фільтри (Plug-ins) і спецефекти (Effects)

В основному фільтри призначені для створення спеціальних ефектів, таких, як імітація мозаїки або якого- не будь мальовничого стилю. За допомогою тривимірних спецефектів двомірні графічні програми здатні перетворити плоске двомірне зображення в об'ємне.

Фільтрами і спецефектами є невеликі програми, що виконують заздалегідь встановлену послідовність команд. Смороду автоматично обчислюють значення й характеристики шкірного піксела зображення й потім модифікують їх відповідно до нових значень.

Робота з кулями

Куля (layer) - додатковий рівень (полотно) для малювання, метафора прозорої кальки. Кожен куля повторює всі параметри основного зображення - розміри, дозвіл, колірну модель, число каналів. При збільшенні кількості шарів зростає розмір зображення. Шари можна міняти місцями, робити невидимими, а також можна малювати лише на одному шарі, не зачіпаючи інші.

Природно, що якщо закрасити який- не будь куля суцільним малюнком або щільним суцільним кольором, те на нижніх кулях не буде видне того, що там намальоване. Проте комп'ютерний живопис дозволяє зробити куля напівпрозорим, що відкриває нові можливості в редагуванні зображень.