- •Космічна розповсюдженість хімічних елементів та їх походження (нуклеосинтез). Походження, склад та будова Сонячної системи. Закон Ферсмана-Гольдшмідта щодо поширеності елементів у природі.
- •Магматичні та магматогенно-гідротермальні рудогенеруючі системи, теоретичне та прикладне значення їх геохімічного дослідження.
- •Загальна геохімічна характеристика метаморфічних систем
- •Будова та геохімія планет земної групи у порівнянні з існуючими даними щодо планет-гігантів, зовнішніх планет та малих тіл Сонячної системи. Земля, її походження, будова та загальний склад.
- •Будова, розміри, властивості атомів та іонів, типи хімічного зв’язку та їх значення для геохімії.
- •Рівноважна та фракційна теоретичні моделі поведінки рідкісних елементів в процесі
- •7.1 Радіоактивні ізотопи в геохімії.
- •7.2 Геохімічні критерії відміни магматичних серій, сформованих в процесах часткового плавлення та кристалізаційної диференціації магм ???
- •7.3 Міграція елементів в гідротермальних розчинах, фільтраційних ефект, його геохімічна роль.
- •3.Геохімія гідротермальних систем
- •1.Сучасна геохімічна класифікація елементів
- •Роль комбінованих коефіцієнтів розподілу хімічних елементів в магматичній еволюції
- •Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі
- •2) Роль розчинності акцесорних мінералів в магматичній еволюції.(?)
- •IV. Геохімія наскрізних акцесорних мінералів і їх мінералоутворюючих елементів у геохімічному моделюванні магматичних і магматогенно-гідротермальних процесів
- •1. Поняття про структурний, термодинамічний та кінетичний фактори контролю розподілу елементів в геологічних об’єктах.
- •2. Температурний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •2. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення
- •3. Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
- •Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах
- •Виникнення системи мантія — кора та загальна спрямованість її еволюції
- •1.Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву
- •2.Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ
- •3.Формування океанічної кори. Роль процесу корового рециклювання в геохімічній еволюції верхньої мантії та земної кори в цілому
- •1. Зародження та швидкість росту кристалів в природних системах як кінетичний фактор. Його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •3. Дегазація мантії та її геохімічне значення.
3. Дегазація мантії та її геохімічне значення.
Велика частина газів Землі зосереджена в літосфері і верхній мантії і значно менша в самій атмосфері, співвідношення між ними таке: атмосфера:литосфера:верхняя мантія= 1: 2: 80. Гази глибоких надр Землі вносять величезний вклад у формування атмосфери. В.Руби уперше показав, що ряд компонентів, що нині складають осадові породи, органічні речовини і гідросферу, може бути віднесений до летких компонент в широкому сенсі слова, які поступили на поверхню з глибоких надр. Виявляється, що маса летких компонентів у що нині складають осадові породи, органічні речовини і гідросферу, може бути віднесений до летких компонент в широкому сенсі слова, які поступили на поверхню з глибоких надр. Виявляється, що маса летких компонентів у складі атмосфери, гідросфери і осадових порід значно перевищує їх масу, здатну виділитися при вивітрюванні кристалічних порід. Різницю В.Руби назвав " надлишком" летких. Отже, глибинні гази Землі грали найважливішу роль у формуванні верхніх оболонок Землі. Склад " надлишку" летких виявився дуже схожий на склад газів з вулканів і гарячих джерел. Ця обставина послужила основою для одного з важливих виведень геохімії - про походження Світового океану і атмосфери Землі за рахунок дегазації мантії(глибоких надр Землі) і дегазації твердої речовини в процесі акреції. Після того, як планета досягла сучасних поверхневих Т 300 До, що звільняються в результаті вулканічних процесів з мантії гази були захоплені гравітаційним полем, що приводило до поступового накопиченню газового шару.
Судячи із складу сучасних вулканічних эксгаляций, продукти первинної дегазації повинні були складатися з домінуючих Н2О і СО2, а також H2S, CO, H2, N2, NH3, HF, HCl, Ar та ін. Як свідчить співвідношення в первинних породах Fe2+/Fe3+, речовина земної мантії і кори була не досыщенно у відношенні О, що визначає незначні концентрації О2 в еманаціях. Отже, атмосфера мала бути відновною і такий її характер переважав упродовж перших 2,5 млрд. років (такі мінерали як пірит і уранинит накопичувалися в уламкових осіданнях не окислюючись - конгломерати Витватерсранда).
Вільний кисень в атмосфері Землі, як передбачається, з'явився тільки до 1,2 млрд. років в результаті фотосинтезу.