13. Синтетичний та аналітичний облік на

рахунках.

Синтетичні рахунки (СР) призначено для узагальнення ек. однорідних видів засобів, джерел їх утворення, госп. процесів. СР синтезують, об’єднують дані про майно чи джерела його утворення. Облік, побудований на основі цих рахунків, наз-ся синтетичним. Найбільш хар-ними СР є рахунки оборотних і необоротних активів, ВК.

Хар-ними особливостями СР діючого плану рахунків є: двозначний код; засоби госп-ва та джерела їх утворення обліковуються в грош. вимірнику; СР розташовується в Головній книзі; залишок по більшості СР показується в балансі однією статтею.

Для упр-ня під-вом недостатнбо мати тільки узагальнену інф-ю, яка відбита на СР і відповідно відображена в бух. балансі. В поточній ді-сті кожного П необхідно мати дані не просто про вир. запаси, а й конкретно кожного їх виду, тобто сировини і матеріалів, напівфабрикатів, палива і т.д.

З цією метою введені аналітичні рахунки (АР), к-ть яких не регламентується. Вони відкриваються на кожний вид сировини, матеріалів, палива і т.д. Тому їх к-ть може бути такою, скільки найменувань запасів, дебіторів, кредиторів і т.д.

Головна вимога до АР: сума АР до відповідного СР = сумі СР. Якщо к-ть СР регламентована Мінфіном України і відображена у нац. Плані рахунків, то к-ть АР визначає само П. АР – це передумова побудови АО. Якщо не досягається тотожність між сумою АР до відповідного СР, то це свідчить про виправлення та помилки в обліку. СР містять значно меншу к-ть розрахунків або вказівок на конкретні види МЦ проти рахунків аналітичних.

14. Документація як складова частина методу

бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік — це система суцільного, без­перервного та взаємозв'язаного відображення госп. д-сті П, засіб узагальнення всіх госп. оп-й у вартісному вираженні. БО, відображаючи всі госп. оп-ї безперервно в міру їхнього здійснення, перетвор. на організовану систему накопичення, обробки, зберігання, передачі та використання облікової інф-ї в упр-ні.

Обов'язковою передумовою при цьому є складання відповідного документа на кожну оп-ю, незалежно від змісту та обсягу. А тому документація в БО виступає як спосіб первинного спостереження за всією вир-чою та фін.-госп. д-стю. Тільки документи можуть бути підставою для записів на рахунках БО.

Під час оформлення первинного документа аналізується сама госп. оп-я з погляду її законності та ек. до­цільності, тобто відбувається поточний контроль, що перетворює докум-ю на засіб суцільного й безперервного спостере­ж. за госп. оп-ми, засіб обґрунтування облікових записів. До первинних та зведених облікових документів ставляться певні вимоги щодо форми та змісту. Так, для кожного документа обов'язковими є такі реквізити: назва документа (форми); дата й місце складання; назва П, від імені якого складено документ; короткий виклад змісту та обсягу госп. оп-ї, за­значення одиниці вимірювання; посади осіб, відповідальних за здійснення госп. оп-ї і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифіку­вати особу, яка брала участь у здійсненні госп. оп-ї.

Значення документації важко переоцінити. Без документа не­має обліку. Правильно оформлений документ засвідчує відповід­ні права та обов'язки фіз. та юр. осіб: заповнені реквізити об'єднують певну кількість показників, котрі, як правило, хар-ють ек. бік оп-ї; наявність усіх необ­хідних підписів — юр. її бік. Неоціненне значення має док-я для забезп. збе­реж. майна П — необор. і обор. акти­вів, коштів та ін. На підставі первинних документів здійснюють попередній, поточний та наступний контроль.

Отже, первинні документи відіграють роль арбітра чи судді під час доказу просто фактів здійснення госп. оп-й, а підтвердження набуття однією стороною прав, а другою — обов'язків. Значну роботу з первинними документами проводять під час комплексних ревізій вир-чої та фін.-госп. д-сті П, під час аудй торських перевірок для експертної діагностики та оцінки (аналізу) фін.-госп. д-сті П. Немає жодної упр-кої ф-ї, для здійснення якої не користувалися б даними БО, побудованого на первинних документах.