Класифікація.

За періодами хвороби виокремлюють:

1. гостру кризу, яку за тяжкістю поділяють на легку, середню та тяжку;

2. клінічну ремісію (відсутність кровоточивості за наявності тромбоцитопенії);

3. клініко-гематологічну ремісію.

За перебігом хвороби виокремлюють:

• гострі, (що тривають до 6 міс.)

• хронічні ІТП:

• з нечастими рецидивами;

• з частими рецидивами;

• безперервно рецидивуючі.

Клініка.

Характерна підвищена кровоточивість: поява плямисто-петехіального висипу на шкірі кінцівок та тулубу, крововиливи на слизових оболонках. У деяких хворих на хронічну ІТП за 0,5 року до встановлення діагнозу відмічалась нерізко виражена підвищена кровоточивість: часті «синячки», нерідко носові кровотечі, кровоточивість посля екстракції зуба, аденоектомії.

Гостра пурпура частіше починається після перенесених інфекційних хвороб та вірусних інфекцій: ОРВІ, ангіна, залишкові прояви вітряної віспи.

Характерними рисами пурпури є:

1. спонтанність виникнення (частіше ночами), неадекватність травмі;

2. поліморфність пурпури – петехії переважно дрібноточкові, шкірні та підшкірні крововиливи – екхімози, крововиливи в місцях ін’єкцій;

3. несиметричність крововиливів, але з більшою локализацією на шкірі нижніх кінцівок (гомілках), лобі, де шкіра розташована близько до кісток. Не спостерігаються крововиливи на шкірі долонь, підошов та у волосяних фолікулах;

4. поліхромність – виявляється на шкірі геморагії різного кольору від червонувато-синявого до зелених та жовтих;

Розміри екхімозів варіюють від 0,5 до 5 см та більші в діаметрі.

Кровотечі зі слизових оболонок – друга за частотою виявлення ознака ІТП. Найбільш частими є носові кровотечі, рідше кровотечі з ясен та рідко зустрічаються шлунково-кишкові кровотечі та гематурія. Шлунково-кишкові кровотечі не супроводжуються болем у животі; при гематурії, яка відмічалась в окремих випадках, не було ознак гломерулонефриту та кровотечі були короткочасними. Кровотечі при видаленні зубів виникають не завжди, починаються відразу після втручання та тривають декілько годин, рідко - днів.

Менорагії тривають 2-5 тижнів та купіруються повільно. Крововиливи у внутрішні органи у хворих діагностуються рідко. Описані крововиливи в сітківку, склоподібне тіло, підшлункову залозу, яєчники, внутрішнє вухо та інші органи.

Найважчим ускладненням ІТП є крововилив в головний мозок, який спостерігається у дітей за даними різних авторів від 1 до 3% .

Збільшення розмірів селезінки не характерне для ІТП. Лише в дітей раннього віку може пальпуватися селезінка на 1-3 см нижче краю реберної дуги. Вона буває збільшеною приблизно у 10% хворих.

Температура тіла у хворих на ІТП за відсутності супутніх інфекцій нормальна. Субфебрильна температура може бути у розвитку постгеморагічної анемії.

Основні особливості перебігу ІТП у дітей грудного віку за Н.П.Шабаловим:

1. ускладнений процес внутрішньоутробного періоду развитку у 51,9% дітей;

2. поява перших ознак захворювання у 81,5% дітей після дії провокуючих факторів (вірусні інфекції, часті ГРВІ, вакцинації);

3. переважання серед дітей, що захворіли протягом першого року життя, хлопчиків начастіше – на 2-3 місяці життя;

4. як правило, бурхливий перебіг з генералізованим шкіряним геморагічним синдромом, крововиливи в слизувату кровоточивість слизових;

5. збільшення селезінки (за рахунок анемії);

6. позитивний ефект консервативної терапії.

За даними З.С.Баркагана, діагностика ІТП грунтується на:

1. відсутності ознак хвороби в ранньому дитинстві;

2. відсутності морфологічних та лабораторних ознак, характерних для спадкових тромбоцитопеній;

3. відсутність клінічних та лабораторних ознак хвороби у кровних родичів;

4. ефект від кортикостероїдної терапії, яка призначена в достатній дозі (з нерідкими рецидивами в період скасування);

5. виявлення, якщо це можливо антитромбоцитарних антитіл.

За Н.П.Шабаловим, факторами ризику хронічного перебігу ІТП є:

1. часто повторювана та стійка кровоточивість, яка спостерігалась більш ніж за півроку до розвитку кризу, за якою поставлений діагноз ІТП;

2. безпричинна поява такого кризу;

3. наявність у хворого хронічних осередків інфекції;

4. лімфоцитарна реакція у кістковому мозку (число лімфоцитів більше ніж 13%);

5. невелика кількість Е₂-лімфоцитів-супресорів в периферійній крові до початку гормональної терапії;

6. виражені та стійкі кровотечі у поєднанні з генералізованою пурпурою, незважаючи на терапію

7. поява ІТП у дівчаток у пубертатному віці.