
- •Похибки наближених значень чисел
- •2. Вірні та значущі цифри числа.
- •3. Округлення числа.
- •4. Відносна похибка наближеного значення числа.
- •5. Дії над наближеними значеннями чисел.
- •6. Обчислення з наперед заданою точністю.
- •Дійсні числа.
- •1. Ірраціональні числа
- •2. Ірраціональні числа. Теорема.
- •Дійсні числа.
- •3. Поняття функції, властивості.
- •Основні властивості функції
- •4. Графік функції.
- •5. Приріст аргументу і приріст функції.
- •6. Границя функції в точці і на нескінченності.
- •7. Теорема про границі.
- •8. Неперервність функції в точці і на проміжку.
- •9. Застосування неперервності функції до наближених методів розв’язування рівнянь .
- •10. Комплексні числа.
- •1. Розширення множин дійсних чисел.
- •Модуль №1. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 2. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •1. Радіанна міра кутів.
- •2. Означення тригонометричних функцій любого аргументу.
- •3. Знаки тригонометричних функцій.
- •4. Значення тригонометричних функцій деяких кутів.
- •7. Тригонометричні рівняння.
- •Модуль №2. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 3: Степенева, показникові та логарифмічна функції. Їх властивості та графіки.
- •6. Логарифмічна функція, її властивості та графіки.
- •Модуль №3. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 4: Похідна та її застосування.
- •Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •2. Похідна. Механічний та геометричний зміст похідної.
- •3. Формули диференціювання.
- •4. Друга похідна та її фізичний зміст.
- •5. Застосування похідної.
- •1. Зростання та спадання функції.
- •2. Екстремуми функції.
- •3. Точки перегину.
- •Модуль №4 Лист контролю.
- •Література:
- •Тема №5. Прямі та площини в просторі.
- •1. Аксіоми стереометрії.
- •2. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Література:
- •Тема №6. Вектори та координати
- •1. Скалярні та векторні величини.
- •2. Лінійні операції над векторами.
- •1). Сума векторів.
- •9. Векторний добуток векторів.
- •10. Відстань між двома точками. Ділення відрізка в заданому відношенні і навпіл.
- •11. Пряма лінія на площині.
- •12. Криві другого порядку.
- •13. Рівняння прямої і площини в просторі.
- •Модуль №6. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема №7 : Інтеграл та його застосування.
- •1. Неозначений інтеграл та його застосування.
- •2. Таблиця основних інтегралів.
- •Формула Ньютона – Лейбніца.
- •8. Застосування визначеного інтегралу.
- •Модуль №7. Лист контролю.
- •3. Поняття про об’єми та площі поверхні тіл.
- •4. Призма.
- •6. Зрізана піраміда.
- •8. Конус.
- •9. Зрізаний конус.
- •10. Куля.
- •1. Трикутники.
- •2. Чотирикутники.
- •Модуль №8, 9. Лист контролю.
- •3. Алгебра подій.
- •4. Означення імовірності події.
- •5. Теореми додавання ймовірностей.
- •6. Теорема множення ймовірностей.
- •7. Формула повної імовірності.
- •8. Формула Бейєса.
- •9. Незалежні випробування. Схема Бернулі.
- •10. Поняття про статистичну імовірність. Закон великих чисел.
- •11. Дискретні випадкові величини.
- •12. Числові характеристики випадкової Величини.
- •1. Математичне сподівання.
- •2. Дисперсія.
- •3. Середнє квадратичне відхилення.
- •4. Закон великих чисел.
- •13. Предмет і основні задачі математичної статистики.
- •1. Предмет математичної статистики.
- •2. Варіаційні ряди.
- •Модуль №10. Лист контролю.
- •Література:
Дійсні числа.
Об’єднання раціональних і ірраціональних чисел називається дійсними числами – R.
Між множиною R всіх дійсних чисел і множиною всіх точок координатної прямої існує взаємно однозначна відповідність.
Числові проміжки:
-
числова вісь
Якщо
Якщо
Якщо
Якщо
Якщо
3. Поняття функції, властивості.
Співвідношення між множинами x і y при якому кожному елементу x відповідає тільки один елемент y – множини.
Функція, яка задана на числовій множині і приймає значення із числової множини, називається числовою.
Множина x називається областю визначення функції D(x),а елементи цієї множини називається аргументами.
Множина y називається областю значення функції E(y), а елементи цієї множини називається функціями.
Задати числову функцію це значить:
1) Вказати D(x);
2) Вказати закон по якому кожному елементу x відповідає тільки один y.
Способи задавання функції:
1) З допомогою стрілок;
2) З допомогою впорядкованих пар;
3) Табличний;
4) Графічний;
5) Описовий;
6) Аналітичний;
7) Символічний.
Основні властивості функції
1)
Монотонність
– функція яка тільки зростає. Функція
називається монотонно зростаючою якщо:
для
,
для
,
із того, що
.
Функція
називається монотонно спадною якщо:
для
,
для
,
із того, що
.
Функція, яка зростає і спадає, називається Кусково монотонною.
2) Парна і непарна функція.
Функція
називається парною, якщо x
– симетрична
множина
і
Функція
називається непарною, якщо
3) Функція називається обмеженою, якщо її значення y не обмежене. Функція називається обмеженою, якщо її множина y обмежена.
4) Функція називається обмеженою, якщо кожному x відповідає один y і кожному y відповідає один x.
5) Функція називається періодичною, якщо існує таке найменше число T, яке будучи доданим до аргументу, значення функція не міняє.
6) Функція
називається неперервною в точці
,
якщо
границя функції в цій точці існує і
дорівнює значенню функції в цій точці
.
4. Графік функції.
Графіком
функції називається множини точок
площини
,
де x
приймає значення із
D(x),
а y
– із E(y)
функції.
1) Графік
лінійної функції
- пряма лінія.
2) Графік
функції
отримуємо
із графіка
зміщенням його вздовж осі
на
одиниць. Якщо
-
вгору, а якщо
- вниз.
3) Графік
функції
отримаємо із графіка
зміщенням його вздовж осі
на
одиниць: якщо
- вліво, а якщо
- вправо.
4) Графік
функції
є композиція графіків 2) і 3).
5)
Вершина
.
Будуємо відносно вершини
6) Графік
функції
5) Графік
функції
:
1) Будуємо ;
2) Залишаємо ту частину графіка, яка знаходиться праворуч від осі і дзеркально відображаємо відносно осі .
5. Приріст аргументу і приріст функції.
Якщо
змінна величина х
приймає значення від х1,
до х2,
то різниця між її значеннями називається
приростом аргументу і позначається
.
Різниця
між відповідними значеннями функції
називається приростом функції і
позначається
.
В
загальному вигляді приріст функції в
точці
.
Геометричне приріст аргументу відповідає приросту абсциси точки кривої, а приріст функції – приросту ординати цієї точки.