
- •Лекційний матеріал, завдання для самостійної роботи і семінарських занять
- •2 Пояснювальна записка
- •3. Тематичний план аудиторних занять і самостійної роботи для студентів неекономічних спеціальностей на і модуль
- •Тема 1.1 Предмет і метод економічної теорії
- •Основні економічні категорії і закони
- •Методи дослідження економічних явищ
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2 Економічні потреби і виробничі можливості суспільства
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •2. Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Ф актори виробництва о собові речові
- •3. Закон зростання потреб
- •4. Економічні інтереси і їх сутність
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3 Економічна система суспільства
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Поняття економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1 Форми організації суспільного виробництва
- •Перелік використаної літератури:
- •Основні риси натурального виробництва
- •Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •Основні риси товарного виробництва
- •Продукт і товар як економічні категорії
- •Закон вартості
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.2.1 Гроші. Товарно-грошові відносини
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Розвиток форм вартості
- •2. Поява грошей, функції грошей
- •3. Закони грошового обігу. Грошова маса
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.2.2 Інфляція
- •Перелік використаної літератури
- •1. Поняття інфляції, вимірювання її темпів
- •2. Причини і наслідки інфляції
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.1 Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва
- •Перелік використаної літератури:
- •Поняття ринку та його функції
- •2. Структура ринку
- •3. Особливості становлення ринкової економіки в Україні
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.2 Закони попиту і пропозиції
- •2. Еластичність попиту і пропозиції
- •%∆P ∆p / p ∆p∙q q∙(p1 – p0) відсоткова зміна ціни (p)
- •Відсоткова зміна Py ∆Py/Py Py ∆Px
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.3 Конкуренція і монополія
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •2. Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •3. Види ринкових структур
- •4. Поняття монополії, її класифікація. Позитивні і негативні риси монополії
- •5. Антимонопольне законодавство
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •5 Перелік літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Розвиток економічної думки в Україні
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота №2 Тема: Ефективність суспільного виробництва
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота№3 Тема: Розв’язок задач до теми «Закони грошового обігу. Грошова маса»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Самостійна робота№4 Тема: Розв’язок задач до теми «Інфляція»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Самостійна робота№5 Тема: Виконання графічних і розрахункових задач до теми «Закони попиту і пропозиції. Еластичність»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота№6 Тема: Складання порівняльної таблиці «Ринкові структури»
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •План семінарського заняття:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •Власність в системі економічних відносин
- •Об’єкти і суб’єкти власності
- •Сучасні типи та форми відносин власності
- •Реформування відносин власності в Україні
- •Поняття ринкової інфраструктури і її функції
- •Елементи ринкової інфраструктури
Основні економічні категорії і закони
Категорія економічної теорії - це найбільш загальне логічне поняття, що відображає суть реально існуючого економічного явища, яке проявляється в певному виробничому відношенні. Або інакше - це теоретичне відображення реально існуючих виробничих відносин людей. Наприклад: товар, гроші, вартість, капітал.
Категорія - це нижчий ступінь пізнання економічних явищ. Вищим, який дозволяє повною мірою розкрити суть явища, є економічний закон.
Економічні закони виражають внутрішні, типові, тривалі, необхідні (в тому числі причинно-наслідкові) зв'язки й залежності, які характеризують головний напрям розвитку тієї чи іншої сфери економіки.
Першу групу утворюють загальні економічні закони. Це закони, які діють у всіх без винятку економічних системах. Вони відображають: а) загальну спрямованість поступального розвитку суспільного виробництва; б) об'єктивні основи зростання його ефективності; в) розвиток організаційно-економічних відносин; г) діалектику взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Отже, загальні економічні закони відображають, як правило, внутрішні, сталі й суттєві зв'язки, властиві процесу взаємодії людини з природою і які є однаковими на всіх етапах розвитку людського суспільства. Серед них слід виділити закон зростання продуктивності праці або, як його ще називають, закон економії часу, закон відповідності виробничих відносин характеру й рівню розвитку продуктивних сил, закон усуспільнення виробництва й праці, закон зростаючих потреб.
Другу групу утворюють специфічні економічні закони. Це закони, що діють лише в межах одного способу виробництва. Вони виражають сутність історично визначених виробничих відносин, які виникають на основі тих чи інших форм власності на засоби виробництва, характерних, для якогось конкретного суспільного ладу. Так, наприклад, феодалізм має свої специфічні економічні закони, капіталізм - свої, а соціалізм - інші.
До третьої групи економічних законів належать закони, які не можна віднести ні до загальних, ні до специфічних. Вони виражають такі особливості виробничих відносин, які властиві декільком способам виробництва, і тому діють лише в їхніх межах. До них належать, наприклад, закони товарного виробництва: закон вартості, закон попиту й пропозиції, закон грошового обігу. Ці закони отримали назву особливих законів.
Специфічні економічні закони відрізняють один соціальний ступінь розвитку суспільства від іншого. Загальні економічні закони, відображаючи поступовий процес розвитку суспільного виробництва, пов'язують економічну історію суспільства в єдине ціле. Особливі закони дають можливість з'ясувати специфіку функціонування ринкової економіки.
Методи дослідження економічних явищ
Економічна теорія володіє значним арсеналом способів і прийомів дослідження свого предмета, що й визначає зміст методу цієї науки.
Як і будь-яка наука, економічна теорія використовує емпіричний метод (від грецького слова, що в перекладі означає «досвід»), який ґрунтується на фактах реальної дійсності і власному досвіді дослідника. Описова, або емпірична теорія збирає факти економічного життя і висуває відповідні гіпотези для їх пояснення. Але для розуміння взаємозв'язку і взаємозалежності економічних явищ і процесів емпіричний метод недостатній. Тому економічна теорія застосовує також методи індукції (виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального житія на основі сходження від одиничного до загального) і дедукції (аналіз від загального до одиничного), логічної (наукової) абстракції (уявного виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і ігнорування несуттєвих його ознак і сходження від абстрактного (теоретичного) до конкретного).
Діалектичний метод дослідження означає процес пізнання явища чи процесу в усій різноманітності його форм і в усій його суперечливості. Це синтетичний метод, який включає багато елементів, у т.ч. і наукову абстракцію, а також закон єдності і боротьби протилежностей (будь-яке явище суперечливе, містить у собі протилежності; подолання цих суперечностей - основа розвитку цього явища), поєднання історичного (послідовного розгляду усіх явищ у міру їх виникнення) і логічного (необхідна послідовність вивчення явищ), аналіз (уявний поділ цілого явища на окремі елементи і вивчення останніх) і синтез (пізнання явища як цілого у єдності усіх його елементів), якісний і кількісний аналіз, пізнання загального (спільні властивості і ознаки усіх явищ), особливого (спільні якості частини явищ) і одиничного (ознаки і властивості лише окремих явищ), єдність теорії і практики (практика - критерій істини).
Сучасна економічна теорія застосовує мікроекономічний і макроекономічний аналіз явищ і процесів економічного життя, здійснює їх моделювання (спрощена уявна картина реальності, абстрактне узагальнення її основних процесів і явищ), здійснює на цій основі прогнозування економічного розвитку. При цьому широко застосовуються математичні, графічні і статистичні методи.
Мікроекономіка як розділ економічної теорії побудована на використанні граничних величин (встановлення мінімуму чи максимуму ціни, прибутку, доходу тощо), а принцип рівноважності (фірми, ринку, ціни, економіки тощо) широко застосовується як у мікро-, так і у макроекономіці.
Певну роль серед методів, які застосовує економічна теорія, виконує експеримент, в якому особливе місце займають економічні реформи.
Економічна теорія є цілісною наукою, вона широко застосовує системний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, тобто досліджує їх у цілісній сукупності. Дослідження зв'язків між окремими елементами у системі досягається за допомогою структурного аналізу, який вивчає структуру системи (економічних законів, економічних відносин, фірми, галузі, економіки в цілому).