- •Лекційний матеріал, завдання для самостійної роботи і семінарських занять
- •2 Пояснювальна записка
- •3. Тематичний план аудиторних занять і самостійної роботи для студентів неекономічних спеціальностей на і модуль
- •Тема 1.1 Предмет і метод економічної теорії
- •Основні економічні категорії і закони
- •Методи дослідження економічних явищ
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2 Економічні потреби і виробничі можливості суспільства
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •2. Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Ф актори виробництва о собові речові
- •3. Закон зростання потреб
- •4. Економічні інтереси і їх сутність
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3 Економічна система суспільства
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Поняття економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1 Форми організації суспільного виробництва
- •Перелік використаної літератури:
- •Основні риси натурального виробництва
- •Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •Основні риси товарного виробництва
- •Продукт і товар як економічні категорії
- •Закон вартості
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.2.1 Гроші. Товарно-грошові відносини
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Розвиток форм вартості
- •2. Поява грошей, функції грошей
- •3. Закони грошового обігу. Грошова маса
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні поняття і терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.2.2 Інфляція
- •Перелік використаної літератури
- •1. Поняття інфляції, вимірювання її темпів
- •2. Причини і наслідки інфляції
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.1 Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва
- •Перелік використаної літератури:
- •Поняття ринку та його функції
- •2. Структура ринку
- •3. Особливості становлення ринкової економіки в Україні
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.2 Закони попиту і пропозиції
- •2. Еластичність попиту і пропозиції
- •%∆P ∆p / p ∆p∙q q∙(p1 – p0) відсоткова зміна ціни (p)
- •Відсоткова зміна Py ∆Py/Py Py ∆Px
- •Приклади розв’язку задач:
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3.3 Конкуренція і монополія
- •Перелік використаної літератури:
- •1. Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •2. Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •3. Види ринкових структур
- •4. Поняття монополії, її класифікація. Позитивні і негативні риси монополії
- •5. Антимонопольне законодавство
- •Основні терміни:
- •Питання для самоконтролю:
- •5 Перелік літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Розвиток економічної думки в Україні
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота №2 Тема: Ефективність суспільного виробництва
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота№3 Тема: Розв’язок задач до теми «Закони грошового обігу. Грошова маса»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Самостійна робота№4 Тема: Розв’язок задач до теми «Інфляція»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Самостійна робота№5 Тема: Виконання графічних і розрахункових задач до теми «Закони попиту і пропозиції. Еластичність»
- •Приклади розв’язку задач:
- •Рекомендована література:
- •Самостійна робота№6 Тема: Складання порівняльної таблиці «Ринкові структури»
- •Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •План семінарського заняття:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •Власність в системі економічних відносин
- •Об’єкти і суб’єкти власності
- •Сучасні типи та форми відносин власності
- •Реформування відносин власності в Україні
- •Поняття ринкової інфраструктури і її функції
- •Елементи ринкової інфраструктури
2. Поява грошей, функції грошей
Гроші - це особливий вид товару, що слугує загальним еквівалентом, приймається в обмін на товари і послуги і при сплаті боргів, представлений благородними металами.
Виникнення грошей зумовило появу ціни, у формі якої відтепер постає вартість. Ціна — вартість товару, виражена у грошовій формі (грошах).
Сутність грошей виявляється в їх функціях: міри вартості, засобу обігу, засобу заощадження та утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей.
Функція грошей як міри вартості товарів. У цій функції гроші є засобом вимірювання втіленої в товарах суспільної абстрактної праці, надають вартості товарів форми ціни. Виконують вони цю функцію через мислене співставлення прийнятої в країні за грошову одиницю (масштаб цін) кількості металу (золота чи срібла) з конкретними товарами. Для порівняння вартості різних товарів, а відповідно й різних кількостей золота чи срібла, які виражали конкретні грошові одиниці, стали користуватися масштабом цін.
Масштаб цін — вагова кількість золота або срібла (грошового металу), прийнята за грошову одиницю у певній країні.
Різний вміст золота у грошових одиницях країн забезпечував установлення й оцінювання вартості товарів і певної їх кількості.
Функція грошей як засобу обігу. Для її реалізації функції потрібні реальні (наявні) гроші: золото, монети, а також паперові гроші, які б могли бути посередниками в обміні товарів, тобто під час перетворення товару на гроші і грошей на товар, що виражається формулою Т—Г—Т. Саме в цьому процесі було запроваджено монетну форму грошей. Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво. Це означає, що, обслуживши акт купівлі чи продажу товару, вони зникають. Тому в цій функції гроші не є самоціллю для сторін, що купують, і продають товари, оскільки їх мета полягає в тому, щоб продати свій і придбати чужий товар. З огляду на це функція грошей як засобу обміну товарів породжує можливість заміни повноцінних грошей (золота, срібла) їх символами (знаками), що й відбулося з появою неповноцінних металевих, а потім — паперових грошових знаків, для яких держава встановлює відповідні курси.
Функція грошей як засобу заощадження та утворення скарбів. У ній гроші покидають сферу обігу. їх нагромаджують як резерв багатства, завдяки чому регулюють грошовий обіг. Придатними для цього є реальні гроші (монети, золоті і срібні зливки та вироби з них). Як засоби нагромадження використовують також національні та міжнародні вільно конвертовані валюти, а в період відносної стабільності — і національні, частково внутрішньо конвертовані валюти.
Приватне нагромадження, або так звана тезаврація, є своєрідним резервуаром, куди збігаються зайві на певний момент гроші, які за потреби їх власника можуть у будь-який час повернутися у сферу обігу.
Функція грошей як засобу платежу. З виникненням кредитних відносин між товаровиробниками гроші стали засобом сплати боргових зобов'язань, тобто почали виконувати функцію засобу платежу. Для цього використовують кредитні гроші.
Кредитні гроші — форми грошей, які випускає банк, забезпечуючи їх своїми активами. Такими формами є векселі, банкноти, чеки, грошові знаки.
Вексель - є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений строк і в певному порядку зазначену суму грошей його власнику (векселедержателю). У цій якості вексель є універсальним розрахунковим і платіжним засобом.
Банкноти - випущені в обіг центральним банком і забезпечені його активами і масою товарів країни банківські білети (грошові знаки), тобто векселі, виписані банком під наявні в нього векселі комерційних банків.
Чек - цінний папір певного зразка з наказом власника рахунка (чекодавця) виплатити в кредитній установі пред'явникові чека зазначену в ньому суму.
Грошові знаки - паперові та інші символи вартості, що замінили повноцінні золоті монети, які держави запроваджують в обіг, встановлюючи обов'язковий для всіх установ, організацій і осіб курс.
Функція грошей як світових грошей - у цій функції гроші постають як засіб опосередкування світових торговельних» кредитних та платіжних відносин між державами та господарюючими суб'єктами. Світові гроші є міжнародними платіжними чи купівельними засобами, всезагальним втіленням багатства. Цю функцію виконують реальні гроші (золото в зливках), повністю конвертовані національні чи міжнаціональні гроші (долар, фунт стерлінгів, марка, єна, євро).
У світовій торгівлі розрахунки між країнами здійснюють шляхом зарахування боргових зобов'язань банками. Якщо платежі країни перевищують її надходження, то вона на суму перевищення вивозить золото як засіб платежу. Золото є загальним купівельним засобом, тобто виконує функцію світових грошей і тоді, коли країна негайно оплачує товари золотом.
Нині товарообіг на світовому ринку обслуговується конвертованими національними чи колективними (регіональними) валютами, які держави використовують для врегулювання заборгованості за їхніми міжнародними рахунками або як резерви національних.