- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
1. Страховий договір, його зміст та функції.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх
сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. Функції договору: юридична (пов’язана з зобов’язаннями сторін), економічна.
2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
Ризик-менеджмент як система охоплює три послідовні етапи:
1) аналіз ризику;
2) контроль за ризиком;
3) фінансування ризику.
Кожний із цих етапів передбачає здійснення багатьох різноманітних заходів організаційно-фінансового характеру. Аналіз ризику є комплексним етапом, протягом якого передбачається:
• діагностика, або ідентифікація, ризиків — кваліфікація;
• оцінювання ризиків кількісними методами — квантифікація;
• визначення послідовності подальших дій на підставі загальної оцінки ризику в даній конкретній ситуації.
Початковим кроком на етапі аналізу ризику є вивчення ситуації з погляду можливості та причин його появи в суб'єкта господарювання — носія ризику. На появу ризиків впливають різні причини, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні причини, як правило, виводяться з умов довкілля, розташування господарського суб'єкта на певній території, стану попереджувальної інфраструктури. Суб'єкт не має значного впливу на зовнішні причини. Внутрішні причини — це стан та вид належного суб'єктові майна, характер технології виробництва чи іншої діяльності, а також стан засобів безпеки (попередження ризиків), що їх він має у своєму розпорядженні. Кількісно оцінюють ризики за допомогою акту орних розрахунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та математичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози. Підсумки аналізу якісних і кількісних характеристик ризиків є підставою для визначення стратегії антиризикованої діяльності в майбутньому, тобто подальших дій, які зводяться до встановлення контролю над ризиками або фінансування потреб, що виникли внаслідок прояву ризиків. Черговий етап процесу менеджменту — контроль над ризиками, який має на меті повне або часткове їх усунення. Контроль над ризиками здійснюється різними способами:
• сприйняттям (поглинанням) ризику;
• усуненням ризику;
• передачею відповідальності за ризик;
• попередженням ризику.
Головним етапом ризик-менеджменту є покриття негативних наслідків (збитків) ризиків фінансовими засобами. Кожний суб'єкт господарювання може сам фінансувати свої ризики або передавати їх іншому суб'єктові господарювання згідно з попередньою взаємною домовленістю. Самофінансування ризиків, відоме також як самострахування, є формою безпосереднього самостійного покриття збитків власними коштами.