- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
БІЛЕТ № 1.
Страхування в економічній системі суспільства.
Страхування – ек. категорія, яка є особливими, замкненими, солідарними, перерозподільчими відносинами між страхувальником і страховиком з приводу формування страхових внесків, відповідних страхових та резервних фондів для нейтралізації потенційних надзвичайних втрат, які є результатом реалізації ризику.
В розвинутих країнах страхування є стратегічним сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. До того ж до основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто страховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як могутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують проблему зайнятості у світі.
Виходячи із вище зазначеного, роль страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає:
в забезпеченні стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві;
в оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки;
раціоналізації формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм, превенцій тощо;
в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку країни.
Значення страхових тарифів для формування страхового фонду.
СТРАХОВИЙ ТАРИФ - ставка страхових платежів з одиниці страхової суми або об'єкта страхування за певний період. Страховий тариф складається з нетто-ставки і навантаження, їх сума дорівнює брутто-ставці. Страхові тарифи з обов'язкових видів страхування затверджуються державою, добровільних - визначаються страховиками.
Страховий фонд створюється за рахунок основної частини нетто-ставки та використовується для здійснення страхових виплат страхувальникам (страхового забезпечення - при особистому страхуванні, страхового відшкодування - при майновому страхуванні), тобто для виконання фінансових зобов'язань страховика за договорами страхування. Основою формування страхового фонду є ймовірність збитку, яка визначається на основі статистичних даних, теорії ймовірності, теорії великих чисел. А використання коштів із страхового фонду залежить від фактичних збитків, понесених страхувальниками за відповідний період.
Резервний фонд формується за рахунок нетто-ставки, і створюється для компенсації можливих відхилень у страховій діяльності від середнього розміру страхових платежів.
Страховий та резервний фонди формують страхові (технічні) резерви страховика.
Отже, джерелом створення страхового та запасного фондів є нетто-ставка, яка представляє собою основну частину страхової премії. Зазначені фонди не є власністю страховика, визначають зобов'язання страховика, забезпечують реалізацію основної функції страхування - здійснення страхового захисту.
Визначення ризику та його місце у страхуванні.
Ризик – це ймовірність реалізації негативної події у відповідному часі і просторі в силу обмеженості ресурсів любого виду.
Негативними наслідками реалізації ризику можуть бути не лише прямі втрати (збитки), а й непрямі, скажімо, недоотримана (втрачена) очікувана користь, якої планувалося досягти у процесі господарської діяльності.
Носії ризику – певні об’єкти та події, на які випадкові (непевні) події чинять негативний вплив.
Спочатку носій ризику знаходиться в ситуації ризику, потім у страховій події, а потім вже страховий випадок.
1 => 2 => 3
При ризикових обставинах та страховій події збитків ще немає.
Страховий випадок – подія, з настанням якої страховик зобов’язаний за законом або за договором виплатити страхове відшкодування.
Актуари – спеціалісти по розрахунку ймовірностей реалізації ризиків.
Класифікація ризиків:
А. Природні/антропогенні
Б. Майнові/особисті
В. Катастрофічні/великі/середні/малі та незначні ризики
Г. Чисті/спекулятивні
Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чистих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають під час азартних ігор, лотерей, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.
Методи управління ризиками:
Поглинання ризику.
Усунення ризику.
Попередження ризику.
Передача ризику - тобто передача відповідальності за настання негативних наслідків реалізації ризику. Саме шляхом страхування здійснюється цей метод.
Задача
Визначіть резерв незароблених премій на 01 жовтня 2004 р. Та 01 січня 2005р. І зміну цього резерву на підставі таких даних:
Надходження страхових платежів в I кВ – 600 тис.грн, в II кВ – 400тис.грн, в III кв – 500 тис. грн, в IV кВ – 600 тис. грн.
Рішення
На перше жовтня
I кв = 600*1/4=150
II кВ =400*1/2=200
III кВ=500*3/4=375
IV кВ
Сума = 725 на 1 жовтня резерв
На перше січня ( останні попередні 3-ри кв. на звітну дату)
400*1/4=100
500*1/2=250
600*3/4=450
Сума = 800
Зміна резерву : 800 - 725=75
БІЛЕТ № 2.
1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
Страхування – ек. категорія, яка є особливими, замкненими, солідарними, перерозподільчими відносинами між страхувальником і страховиком з приводу формування страхових внесків, відповідних страхових та резервних фондів для нейтралізації потенційних надзвичайних втрат, які є результатом реалізації ризику.
Ознаки страхування:
Особливість.
Замкненість.
Солідарність.
Перерозподіл.
Страхові внески, платежі, премії.
Страхові і резервні фонди.
Можливість / потенційність.
Надзвичайність.
Ф-ї страхування:
1) Ризикова – передача мтеріальної відповідальності від носія ризику (страхувальника) страховикові за можливі шкодоносні наслідки реалізації ризику.
2) Створення страхових фондів та резервів. ( Брутто – ставка складається з нетто-ставки та навантаження, за рахунок нетто – ставки формуються страховий та резервний фонди)
3) Заощаджувальна / Кредитна – страхувальник делегує страховикові право розпоряджатися своїми коштами.
4) Превентивна – попередження шкодоносних наслідків ризиків.
2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
Страховик розраховує страхові тарифи з метою того, щоб страхових премій, обчислених на основі цих тарифів, було достатньо, аби, по-перше, він міг виконати свої зобов'язання перед страхувальниками з конкретних видів страхування (тобто провести виплати), а по-друге — покрити витрати на утримання страхової компанії і дістати прибуток. Тому повний страховий тариф (брутто-тариф) включає в себе дві невіддільні частини: нетто-тариф і навантаження.
При розрахунках тарифів спочатку обчислюється нетто-тариф. Тариф-нетто безпосередньо виражає ціну страхового ризику, призначений для здійснення страхових виплат, забезпечує створення страхового фонду та резервного фонду, які формують страхові резерви (технічні резерви). Саме він забезпечує формування страхового фонду для майбутніх виплат. Тому рівень нетто-тарифу має бути визначений якомога точніше. Якщо нетто-тариф занижений, то страхових премій, зібраних страховиком на базі цього тарифу, не вистачить для покриття ймовірних збитків страхувальників.
Після визначення нетто-тарифу обчислюється навантаження. Необхідність навантаження випливає з того, що страховикові, як і будь-якому суб'єктові підприємницької діяльності, потрібні кошти, які він міг би спрямувати на утримання компанії (у страхуванні традиційно використовується термін «на ведення справи»), включаючи оплату послуг страхових посередників. Крім того, страхова компанія, як і будь-яке інше підприємство, створюється з метою отримання прибутку. Якщо страхові премії надходитимуть страховикові лише на базі нетто-тарифу, то перелічені потреби не матимуть фінансового покриття. У забезпеченні цього фінансового покриття і полягає значення навантаження.
Структура страхового тарифу з погляду співвідношення між нетто-тарифом і навантаженням, включаючи ведення справи і прибуток, не однакова для різних видів страхування. Існують «дорожчі» і «дешевші» види страхування залежно від того, скільки коштів витрачає страховик на укладання договорів страхування і їх обслуговування. «Дорогі» види страхування характеризуються вищою часткою витрат на ведення справи у структурі страхового тарифу. У вітчизняній практиці більших витрат потребує надання страхових послуг населенню. Відносні витрати на укладання та обслуговування договорів страхування тут, як правило, значно вищі, ніж аналогічні витрати при роботі страховика з юридичними особами. Це значною мірою впливає на уподобання страхових компаній у виборі клієнтів, оскільки страхувати корпоративних клієнтів видається вигіднішим.