17. Поняття та сучасне розуміння сутності ств

СТВ-комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб’єктами та органами що їх представляють) за участю держави які пов’язані вз наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди високого рівня та якості життя працівників, високої ефективної роботи під-в. На стан ТВ впливають таки чинники як: +ефективність зайнятості;+ активність колективних переговорів;+ темпи економічного розвитку;+ інфляція;+ проф.кваліфікаційні зміни в роб.силі;+ НТП;+ соц. політика уряду;+ структурні зміни в економіці. Створення в Україні нової системи СТВ адекватних соц-оріїнтованій ринковій економіці має передбачати:+ Людський розвиток;+ забезпечення свободи прав людини;+ розширені відтворення робочої сили:+ належний соц. захист і соц. забезпечення;+ інтелектуалізація праці;+ гідну працю;+ стабільність і ефективність зайнятості;+ захист нац.ринку праці.

18. Місце соціально-трудових відносин в системі відносин ринкової системи господарювання.

СТВ-комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб’єктами та органами що їх представляють) за участю держави які пов’язані вз наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди високого рівня та якості життя працівників, високої ефективної роботи під-в. СТВ займають дуже важливе місцев системі відносин ринкової системи господарювання. Включення СТВ у систему понять єкон. праці пов’язане з розвитком наукових та прикладних уявлень про роль людей в роз-ку екон. Етапи в цьому роз-ку характеризуються початковим уявленням про людей як спеціальному ресурсі (трудові ресурси) і про людину як про суб’єкт суспільного розвитку. Настуний етап розвитку уявлень про людину як про суб’єкт екон діяльності передбачає використання в якості основного поняття індивідум, особистість. В даному випадку людина розглядається як багатогранний, багаторолевий суб’єкт СТВ, створення необхідних умов для роз-ку якого є завданням найвищої важкості. СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

19 Сторони ств.

Сторонами і суб’єктами СТВ називають найманих працівників, роботодавців. Відмінність між ними в тому, що сторони СТВ є носіями первинного права у цих відносинах , а суб’єкти можуть володіти як первинними так і делегованими первинними носіями правами. Найманий працівник- громадянин, що уклав індивідуальну грош. угоду з роботодавцем і відповідно до угоди набув відповідних прав і обов’язків у трудовій сфері. Розвинуті СТВ передбачають наявність інститутів що представляють інтереси найманих працівників і виступають від їхнього імені. Роботодавець згідно з міжн. класифікацією-людина, що працює самостійно і постійно наймає для роботи одну або багато осіб. Роботодавець є власником зас.вир-ва. Роботодавець-це юр.особа яка використовує працю найманих працівників про що складає відповідний труд.договір. Суб’єктами СТВ можуть бути індивідум, група індивідів, що об’єднані в систему за певним принципом. У зв’язку з цим соціально-трудові відносини можуть бути індивідуальними, коли з окремим працедавцем взаємодіє окремий працівник, а також груповими чи колективними, коли працівники (прорацедавці) взаємодіють між собою. Внаслідок цього СТВ можуть поділятися на дво-, три- і багатосторонні. В якості суб’єкта СТВ світове співтовариство в певних умовах розглядає і окрему державу.