Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры 5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
617.98 Кб
Скачать

136. Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.

Глобалізація - категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60 років XX ст. набуває форм постійного й неухильно зростаючого міжнародного переплетіння національних економік. Характерним її проявом є залежність темпів зростання світової торгівлі та валового внутрішнього продукту в усіх розвинутих країнах.

За оцінками як західних, так і вітчизняних економістів, в умовах глобалізації та технічної революції дедалі актуальнішою стає проблема скорочення попиту на некваліфіковану робочу силу. Становлення постіндустріальної, інформаційної економічної сис­теми призвело і продовжує призводити до «відторгнення» знач­ної частки робочої сили, що є некваліфікованою чи отримала кваліфікацію, на яку немає попиту, і нездатної до перенавчання.

Основним недоліком глобалізації є те, що вона не здатна створювати нові робочі місця. Слід наголосити, що негативні наслідки глобалізації у сфері праці відчувають не лише країни, що розвиваються. Не є винят­ком погіршення ситуації в певних сегментах ринку праці і в краї­нах з розвинутою ринковою економікою. Але в гло­балізації є і позитивний бік: відкрита економіка, можливість розши­рення обміну інформацією та засобами комунікації, забезпечення культурного співробітництва.

Під впливом глобалізації дедалі більше розширюються можливості перенесення виробництва, а разом з ним — і робочих місць, — до інших країн, і передусім до країн з дешевшою робочою силою.

Вплив процесів глобалізації на стан ринку праці наглядно простежується на прикладі нашої країни, де реальністю є вимивання з національного ринка праці ро­бочих місць з високою «освітньою місткістю», що погіршують професійну структуру зайнятості країни.

Неоднозначним є вплив процесів глобалізації на ситуацію у сфері доходів працівників. Результати останніх досліджень свід­чать про різке збільшення прибутковості найбільших міжнарод­них корпорацій та поляризацію в рівні доходів найвищої управ­лінської ланки й рядових працівників цих компаній.

Розглядаючи вплив глобалізації на соціально-трудову сферу, можна сказати, що для сучасного етапу функ­ціонування світової економіки характерним є підвищення впливу ТНК на формування світогосподарських зв'язків та моделей еко­номічного розвитку. Нині ТНК контролюють близько 40 % світо­вих засобів виробництва й 75 % світової торгівлі товарами та по­слугами.

137. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.

Нові тенденції суспільного розвитку передбачають посилення уваги до людини, до захисту її прав на пристойні умови життєдіяльності, на гарантовану оплачувану зайнятість, на саморозвиток та реалізацію своїх матеріальних і духовних потреб.

Глобалізація національних економік та зближення трудових норм, прав і гарантій у різних країнах визначають світові тенденції у сфері зайнятості та соціально-трудових відносин . Окремими проявами даних тенденцій є такі:

1) поширення неформальної економіки і, отже, дезінтеграції трудових відносин і погіршення умов праці;

2) впровадження інформатизаційних і комунікаційних технологій, яке дає можливість все більшому числу людей виконувати роботу вдома;

3) застосування багатьма компаніями стратегії передачі частини своїх функцій іншим підрядчикам, яке здійснюється з метою зниження виробничих витрат;

4) вплив науково-технічного прогресу на структурну перебудову економіки, який веде, з одного боку, до значного піднесення продуктивності праці, а, з іншого, до скорочення робочих місць, передусім у промисловому секторі;

5) глибоке розшарування зайнятих на підприємствах працівників з виокремленням кадрового “ядра” та “периферійних” кіл, для яких створені та діють різні норми та правила регулювання;

6) чітке розмежування підходів до регулювання соціально-трудових відносин у державному (національному) та приватному секторах економіки;

7) посилення ролі транснаціональних корпорацій у формуванні національних ринків праці;

8) розширення можливостей малих і середніх підприємств у створенні робочих місць.