
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •3. Завдання дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •4. Населення як демоекономічна категорія.
- •5. Відтворення населення і його хар-ки.
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія.
- •7. Економічно-активне і економічно неактивне населення.
- •8. Трудовий потенціал: сутність, показники, структура.
- •9.Формування і розвиток трудового потенціалу.
- •10. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу.
- •11. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання.
- •12. Сутність категорії "праця" та її характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
- •13.Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристики.
- •14. Праця і науково-технічний прогрес.
- •15. Гуманізація праці
- •16. Управління суспільною працею
- •17. Поняття та сучасне розуміння сутності ств
- •18. Місце соціально-трудових відносин в системі відносин ринкової системи господарювання.
- •19 Сторони ств.
- •20.Субєкти і органи ств
- •22.Характеристика предмета ств
- •24. Методи регулювання соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки.
- •25.Критерії оцінювання рівня розвитку ств
- •26. Становлення нових за структурою та змістом соціально-трудових відносин як складова реформування української економіки.
- •27. Регулювання соціально-трудових відносин.
- •29. Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •30. Роботодавці та їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •31.Міжнародний профспілковий рух
- •32.Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •33. Cоціальне партнерство, його роль
- •34. Форми соц.Партнерства
- •35. Соц. Партненрство в організації
- •36. Оцінка стану соц.Партнерства в Україні
- •37. Зарубіжний досвід соц.Партнерства, його форми, тенденції розвитку
- •38. Договірне регулювання ств як провідна складова соц.Партнерства
- •39. Генеральна угода та її роль у регулюванні ств
- •40. Галузева угода
- •41. Регіональна угода
- •42. Ринок праці
- •43. Механізм функціонування ринку праці
- •44. Сегментація ринку праці
- •45. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •46. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього і зовнішнього
- •47. Елементи ринку праці
- •48.Функції ринку праці
- •49. Робоча сила як об’єкт купівлі-продажу
- •50. Попит і пропозиція на ринку праці
- •51. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •52. Типи і види ринків праці
- •53.Регулювання ринку праці
- •54.Державна Служба Зайнятості(дсз)
- •55. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •56. Зайнятість
- •57. Форми і види зайнятості
- •58. Державна політика зайнятості
- •59. Активні та пасивні заходи регулювання зайнятості
- •60. Глобалізація економіки, її вплив на зайнятість
- •61. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •62. Безробіття: сутність, види, наслідки
- •63. Причини безробіття
- •64.Показники, які характеризують рівень безробіття
- •65. Умови надання статусу безробітного
- •66. Закон Оукена
- •67. Індивідуальний трудовий договір
- •68. Колективний договір
- •69. Генеральні, галузеві і регіональні угоди
- •70. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •71.Планування праці, роль в управлінні людськими ресурсами
- •72. Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність господарювання
- •73. Види планів з праці
- •74. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •75. Показники праці як складова бізнес-плану
- •76. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •137. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
- •77.Розробка планів з пп, чисельності персоналу, фонду заробітної плати
- •78. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •79. Організація праці – суть, завдання, напрями.
- •80.Принципи організації праці
- •82. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •85. Умови праці сутність і значення.
- •86. Умови праці та фактори їх формування.
- •87. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •88. Нормування праці як провідна складова її організації.
- •90 Обєкти нормування праці
- •91.Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •92. Класифікація витрат робочого часу
- •93. Методи нормування праці
- •94.Види норм праці
- •95.Методи дослідження трудових процесів
- •96. Методи встановлення норм
- •97. Критерii I показники ефективностi органiзацii працi.
- •98.Сутність продуктивності праці
- •99. Значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства
- •100. Продуктивність праці, її інтенсивність.
- •101. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •102. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •103. Резерви зростання продуктивності праці
- •104. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •105. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •106. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій ек-ці
- •107. Сутність доходів населення
- •108. Номінальні і реальні доходи
- •109. Рівень життя
- •110. Зп як соц-ек. Категорія ринк. Ек-ки і осн. Форма доходів найманих робітників.
- •111. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій „в-сть роб. Сили”, „ціна роб. Сили”, „витрати роботодавця на роб. Силу”, „необхідний продукт”, „зп”, ф-ції зп.
- •112. Соц.-труд. Відносини з приводу формування доходів працюючих.
- •113. Міжнар. Класифікація витрат на роб. Силу.
- •114. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці.
- •116. Чинники, що впливають на рівень і динаміку зп.
- •119. Тарифне нормування оплати праці.
- •120. Системи винагороди за працю.
- •121. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •122. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •123. Суть та значення аудиту у сферi працi
- •124. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •126. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •127. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •131. Умови I охорона працi як напрями монiторингу соц.-трудовоi сфери.
- •133. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура.
- •134. Організація діяльності моп.
- •135. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •136. Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.
- •137. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
6. Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія.
Трудові ресурси — це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними. Працююче населення в працездатному віці. Особливість людських ресурсів полягає в тому, що вони одночасно є і ресурсами для розвитку економіки, і людьми, споживачами матеріальних благ і послуг. Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. Все населення залежно від віку поділяється на:+ осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);+ осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки — від 16 до 54 років, чоловіки — від 16 до 59 років включно);+ осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки — з 55, чоловіки— з 60 років). Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці — це Інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — Це підлітки і працюючі пенсіонери за віком. До труд. ресурсів належать:+ населення у працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах;+ працюючи особи пенсійного віку;+ працюючі особи віком до 16років. Бувають реальні та потенційні труд.рес. Вихідною базою для визначення кількісних характеристик трудових ресурсів слугує чисельність населення.
7. Економічно-активне і економічно неактивне населення.
Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До економічно активного населення належать особи у віці 15—70 років. Вони виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально або в окремих громадян-роботодавців, на власному підприємстві. До зазначеної категорії населення належать також безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. За цією методикою зайнятими вважаються особи, які працювали протягом тижня хоча 64 год. незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота. Економічно неактивне населення — це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать: учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах; особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; особи, які одержують пенсію у зв"язку з інвалідністю; особи, зайняті веденням домашнього господарства, догляді за дітьми, хворими родичами; особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.