
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •3. Завдання дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини".
- •4. Населення як демоекономічна категорія.
- •5. Відтворення населення і його хар-ки.
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія.
- •7. Економічно-активне і економічно неактивне населення.
- •8. Трудовий потенціал: сутність, показники, структура.
- •9.Формування і розвиток трудового потенціалу.
- •10. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу.
- •11. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання.
- •12. Сутність категорії "праця" та її характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
- •13.Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристики.
- •14. Праця і науково-технічний прогрес.
- •15. Гуманізація праці
- •16. Управління суспільною працею
- •17. Поняття та сучасне розуміння сутності ств
- •18. Місце соціально-трудових відносин в системі відносин ринкової системи господарювання.
- •19 Сторони ств.
- •20.Субєкти і органи ств
- •22.Характеристика предмета ств
- •24. Методи регулювання соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки.
- •25.Критерії оцінювання рівня розвитку ств
- •26. Становлення нових за структурою та змістом соціально-трудових відносин як складова реформування української економіки.
- •27. Регулювання соціально-трудових відносин.
- •29. Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •30. Роботодавці та їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •31.Міжнародний профспілковий рух
- •32.Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •33. Cоціальне партнерство, його роль
- •34. Форми соц.Партнерства
- •35. Соц. Партненрство в організації
- •36. Оцінка стану соц.Партнерства в Україні
- •37. Зарубіжний досвід соц.Партнерства, його форми, тенденції розвитку
- •38. Договірне регулювання ств як провідна складова соц.Партнерства
- •39. Генеральна угода та її роль у регулюванні ств
- •40. Галузева угода
- •41. Регіональна угода
- •42. Ринок праці
- •43. Механізм функціонування ринку праці
- •44. Сегментація ринку праці
- •45. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •46. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього і зовнішнього
- •47. Елементи ринку праці
- •48.Функції ринку праці
- •49. Робоча сила як об’єкт купівлі-продажу
- •50. Попит і пропозиція на ринку праці
- •51. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •52. Типи і види ринків праці
- •53.Регулювання ринку праці
- •54.Державна Служба Зайнятості(дсз)
- •55. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •56. Зайнятість
- •57. Форми і види зайнятості
- •58. Державна політика зайнятості
- •59. Активні та пасивні заходи регулювання зайнятості
- •60. Глобалізація економіки, її вплив на зайнятість
- •61. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •62. Безробіття: сутність, види, наслідки
- •63. Причини безробіття
- •64.Показники, які характеризують рівень безробіття
- •65. Умови надання статусу безробітного
- •66. Закон Оукена
- •67. Індивідуальний трудовий договір
- •68. Колективний договір
- •69. Генеральні, галузеві і регіональні угоди
- •70. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •71.Планування праці, роль в управлінні людськими ресурсами
- •72. Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність господарювання
- •73. Види планів з праці
- •74. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •75. Показники праці як складова бізнес-плану
- •76. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •137. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
- •77.Розробка планів з пп, чисельності персоналу, фонду заробітної плати
- •78. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •79. Організація праці – суть, завдання, напрями.
- •80.Принципи організації праці
- •82. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •85. Умови праці сутність і значення.
- •86. Умови праці та фактори їх формування.
- •87. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •88. Нормування праці як провідна складова її організації.
- •90 Обєкти нормування праці
- •91.Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •92. Класифікація витрат робочого часу
- •93. Методи нормування праці
- •94.Види норм праці
- •95.Методи дослідження трудових процесів
- •96. Методи встановлення норм
- •97. Критерii I показники ефективностi органiзацii працi.
- •98.Сутність продуктивності праці
- •99. Значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства
- •100. Продуктивність праці, її інтенсивність.
- •101. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •102. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •103. Резерви зростання продуктивності праці
- •104. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •105. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •106. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій ек-ці
- •107. Сутність доходів населення
- •108. Номінальні і реальні доходи
- •109. Рівень життя
- •110. Зп як соц-ек. Категорія ринк. Ек-ки і осн. Форма доходів найманих робітників.
- •111. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій „в-сть роб. Сили”, „ціна роб. Сили”, „витрати роботодавця на роб. Силу”, „необхідний продукт”, „зп”, ф-ції зп.
- •112. Соц.-труд. Відносини з приводу формування доходів працюючих.
- •113. Міжнар. Класифікація витрат на роб. Силу.
- •114. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці.
- •116. Чинники, що впливають на рівень і динаміку зп.
- •119. Тарифне нормування оплати праці.
- •120. Системи винагороди за працю.
- •121. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •122. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •123. Суть та значення аудиту у сферi працi
- •124. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •126. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •127. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •131. Умови I охорона працi як напрями монiторингу соц.-трудовоi сфери.
- •133. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура.
- •134. Організація діяльності моп.
- •135. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •136. Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.
- •137. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
54.Державна Служба Зайнятості(дсз)
ДСЗ було створено в 1991 році з метою реалізації програми зайнятості як автономний орган при міністерстві праці та соц. Політики.До обов’язків ДСЗ входить аналіз стану ринку праці , прогнозування попиту та пропозиції робочої сили , облік громадян з питань працевлаштування , надання їм допомоги в працевлаштуванні , надання інформації про вільні робочі місця та вакантні посади , проведення професійної орієнтації і консультації населення, організація професійної підготовки , здійснення контролю за дотриманням підприємствами , установами та організаціями законодавства про зайнятість населення.
ДСЗ складається з національного центру зайнятості , який контролює дворівневу мережу обласних і місцевих центрів зайнятості. Структура управління ДСЗ відповідає сучасному становищу на ринку праці і в економіці.
55. Пасивна і активна політика на ринку праці
Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікованого регулювання з метою підвищення ефективності його функціонування. Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання зайнятості.
До активних заходів належать: • створення додаткових і нових робочих місць шляхом реструктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості населення тощо;
• профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; • організація громадських робіт;
• посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили; • розвиток служби зайнятості тощо. До пасивних заходів належать: виплата допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних.
Слід наголосити, що створення нових постійних і тимчасових робочих місць у сучасних умовах значною мірою залежать від розвитку малих підприємств і кооперативів. Нині в Україні на них припадає приблизно 60 % загальної кількості зайнятих у недержавних структурах. Для створення малих підприємств не потрібно великого стартового капіталу. Водночас ці підприємства забезпечують роботою значну частку тимчасово незайнятих громадян.
Важливим напрямом активної політики зайнятості є професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників з метою створення сприятливих умов для широкомасштабного розгортання процесів структурної та технологічної перебудови економіки, запобігання змушеному хронічному безробіттю, розв'язання кадрових завдань, пов'язаних із раціоналізацією зайнятості.
56. Зайнятість
Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості.
Зайнятість являє діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.
Демографічна сутність зайнятості відображає взаємозалежність зайнятості з віково-статевими характеристиками населення, його структурою тощо. Важливою проблемою економічної науки, ключовим завданням соціально-економічної політики держави є досягнення повної й ефективної зайнятості. У сучасній економічній теорії і практиці під повною зайнятістю розуміють такий стан економіки, за якого всі бажаючі працювати мають роботу з оплатою на рівні реальної зарплати, що склалася на даний час. Повна зайнятість може бути досягнута за будь-якого рівня залучення до оплачуваної праці, якщо кількість робочих місць відповідає потребам у них населення. Проте не кожне робоче місце може задовольнити потребу в ньому. Тому мова повинна йти про економічно доцільні робочі місця, тобто продуктивні робочі місця, які дають змогу людині реалізувати свій особистий інтерес, досягти високого рівня продуктивності праці і мати достойний заробіток, що гарантує нормальне відтворення працівника і його сім'ї. Отже, повна зайнятість означає відповідність попиту на економічно доцільні робочі місця пропозиції робочої сили.
В умовах соціально орієнтованої економіки повна зайнятість може бути ефективною, якщо вона забезпечує достойний дохід, здоров'я, підвищення освітнього і професійного рівня кожного члена суспільства на основі зростання суспільної продуктивності праці.