2. Проаналізуйте вислів французького вченого р. Барта з точки зору рівнів знакового процесу.

«Я» здійснює дві різні дії, що відокремлені в часі, — одна дія полягає в тому, що людина живе (любить, страждає, бере участь у різних подіях), інша — в то­му, що вона все це описує (пригадує), розповідає».

Тема: Ім’я та поняття.

План:

1. Загальні характеристики імені.

2. Принципи відношення іменування.

3. Поняття та його структура.

4. Типи відношень між поняттями.

1. Ім'я - це мовний знак, що позначає предмет.

Предметним значенням імені, його денотатом, є предмет, який позначено цим іменем.

Смисловим значенням імені є сукупність певних ознак, які характеризують предмет, позначений цим іменем. Смисл - це спосіб подання денотата, спосіб за допомогою якого ім'я вказує на предмет.

Неточне ім'я - це ім'я, предметне значення якого не можна чітко визначити («молода людина», «далекий»).

Неясне ім'я - це ім'я з невизначеним чітко змістом («гра», «народ»).

Багатозначне – в різних випадках використання отримують різне значення («глибока ущелина» і «глибоке знання» - «глибоке»).

2. Між іменем та його предметним значенням (денотатом) існує відношення іменування.

Принцип однозначності - ім'я має позначати лише один предмет або клас предметів.

Принцип предметності - будь-яке висловлювання говорить про денотати імен, що входять до нього; зв'язки та відношення, про які йдеть­ся у висловлюванні є зв'язками та відношеннями між предметами, а не між іменами цих предметів.

Принцип взаємозамінюваності - якщо два імені ма­ють одне й те саме предметне значення, то їх можна замінити у висловлюванні, причому значення істин­ності висловлювання не зміниться.

3. Імена у мові виражають таку форму мислення, як поняття. Поняття — це думка, яка шляхом указівки на де­яку ознаку виокремлює з цілого й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака. У природній мові поняття виражають за допомогою слів та словосполучень. Між іменем та поняттям немає жорсткого зв’язку: одне і теж поняття може бути виражене різними іменами («сміливий» та «хоробрий») і одне ім’я вказує на різні поняття («лук»). Структура поняття складена з двох компонентів: змісту, обсягу.

Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких їх узагальнюють та виокремлюють у класи (в понятті «дерево» мислимо такі якості: мати коріння, ствол, крону) .

Обсяг поняття - це клас предметів, які узагаль­нюють у понятті, і кожному з яких притаманні ознаки, що складають зміст поняття (всі предмети, які мають перелічені вище якості). Зміст – сукупність якостей, обсяг – множина всіх предметів, що мають ці якості.

Види понять

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу по­няття/

Одиничне - це поняття, обсягом якого є однин елемент («Луна», «Наполеон», «перший космонавт»).

Загальне - це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів («ріка», «студент»).

Порожне - це поняття, обсяг якого не міс­тить жодного предмета («русалка»).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття/

Конкретне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є предмет або клас предметів («білий дім», «лошадь»).

Абстрактне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є властивості предметів або відношен­ня між ними («Білизна»).

Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи поро­джує логічну помилку гіпостазування, яка поля­гає в опредметненні абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існу­вання.

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття.

Збірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Незбірне поняття - це поняття, елементами обся­гу якого є окремі предмети.

5. Сумісні поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їхні обсяги повністю або частково збігаються.

Несумісні поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їхні обсяги не збігаються.

Існує три типи відношень між сумісними поняттями:

А, В

Відношення тотожності - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які мають різний зміст, але їх­ні обсяги повністю збігаються.

В ідношення підпорядкування - це відношення, яке існує між родовим поняттям та поняттям, що виражає один з видів цього роду. Мають на увазі такі поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (входить до обсягу другого поняття, але не вичерпує його).

В ідношення перетину - це відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково збігаються. Мають на увазі такі поняття, до обсягів яких включені спільні елементи, проте обсяг кожного з цих понять має також предмети, які не є елемен­тами обсягу іншого поняття.

А

І снує три типи відношень між несумісними поняттями:

Відношення співпідпорядкування - це відношен­ня, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду. У цьому випадку обсяги видових понять не збігаються і повністю включаються до об­сягу родового поняття.

В ідношення протилежності - це відношення, яке існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:

сума їхніх обсягів не вичерпує обсягу родового поняття;

обсяги таких понять є крайніми ви/дами у межах одного роду;

одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й за­мінюють їх на протилежні.

В ідношення протиріччя - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які є видами одного роду, але, на відміну від відношення протилежності, сума їх­ніх обсягів повністю вичерпує обсяг родового по­няття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Практичні завдання з теми: «Ім’я та поняття».

Початковий рівень.